Морфологія листка

Малюнок листка, назва виду	Прикріплення листка, прості чи складні	ЛИСТКОВА ПЛАСТИНКА
		Геомерчина форма	Верхівка	Основа	Жил-кування	Форма краю	Характер розчлену-вання
Дуб звичайний	корткочерешко-вий, простий	яйцевидна	округла	асимет-рична	пірчас-тосітча-стий	цілокрая	пірчасто-лопатева

Завдання 4. Вивчити і замалювати анатомічну будову листка камелії японської.

Рис. 1. Дорсовентральний листок камелії японської:

1 – епідерма:

1а – кутикула,

1б – продих,

2 – стовпчаста хлоренхіма,

3 – губчаста хлоренхіма,

4 – склереїди,

5 – колатеральний провідний пучок:

5а – ксилема,

5б – флоема.

Завдання 5. Зробити поперечний зріз листка фікуса, вивчити і замалювати анатомічну будову листка.

Рис. 2. Дорсовентральний листок фікуса:

1 – верхня епідерма:

1а — гіподерма,

1б – цистоліт,

2 – мезофіл:

2а – стовпчаста хлоренхіма,

2б – губчаста хлоренхіма,

3 – колатеральний провідний пучок:

3а —склеренхіма,

3б – ксилема,

3в – флоема.

4 – нижня епідерма:

4а – гіподерма,

4б – продиховий апарат.

Завдання 6. Вивчити і замалювати будову листка сосни звичайної.

Рис. 3. Листок (хвоя) сосни звичайної на поперечному розрізі:

1 – епідерма:

1а – кутикула,

1б – продих,

1в – гіподерма,

2 – мезофіл:

2а – складчаста хлоренхіма,

2б – смоляні ходи;

2в – обкладинка смоляного ходу,

2г – секреторні клітини,

З – ендодерма,

4 – колатеральний провідний пучок:

4а – ксилема,

4б – флоема,

5 – склеренхімний листок,

6 – трансфузійна паренхіма.

Матеріали і обладнання: мікроскопи, препарувальне обладнання, листки фікуса, постійні препарати – поперечні зрізи листків камеїії, сосни, живі рослини – камелія, фікус; гербарій – контрольна робота по темі «Листок», нові леза.

Лабораторне заняття 13

АНАТОМІЧНА БУДОВА СТЕБЛА

Контрольні запитання:

1. Визначення, походження і функції стебла.

2. Як формуються первинні постійні тканини в стеблі?

3. Порівняльна характеристика анатомічної будови стебла дводольних і однодольних рослин. Типи стели.

4. Типи формування вторинної анатомічної будови стебла.

5. Чим відрізняються стебла деревних і трав'янистих рослин?

6. Що таке річні кільця? Які відміни між весняною і осінньою деревиною?

7. Чим відрізняється центральна частина стебла від центральної час тини кореня?

Завдання 1. Виписати в словник і вивчити зміст таких термінів: стела, заболонь, ядро, річне кільце, еустела, атактостела.

Завдання 2. Записати і вивчити таблицю:

Походження і гістологічний склад первинної і вторинної кори

Кора	Походження	Гістологічний склад
Первинна кора	Із периферійної зони основної меристеми конуса наростання пагону	коленхіма, хлоренхіма, запасаюча паренхіма, ендодерма = крахмалоносна піхва
Вторинна кора = луб = первинна і вторинна флоема	Із перициклу, прокамбію, камбію	паренхіма і склеренхіма перициклічного походження, первинна флоема, вторинна флоема (твердий і м'який луб, серцевинні промені паранхіми)

Завдання 3. Вивчити і замалювати анатомічну будову стебла трав'янистої дводольної рослини – конюшини лучної.

Рис. 1. Анатомічна будова стебла конюшини лучної:

1 – епідерма,

2 – коленхіма,

3 – хлоренхіма,

4 – запасаюча паренхіма,

5 – ендодерма,

з 2 по 5 – первинна кора,

6 – склеренхіма перициклічного походження,

7 – паренхіма перициклічного походження,

8 – вторинна флоема,

з 6 по 8 – вторинна кора,

9 – камбій,

10 – вторинна ксилема,

11 – первинна ксилема,

12 – серцевинні промені,

13 – серцевина,

з 6 по 13 – центральний циліндр – еустела лучкового типу.

Завдання 4. Вивчити і замалювали анатомічну будову стебла однодольної рослини – кукурудзи звичайної. Рис. 3. Анатомічна будова стебла кукурудзи звичайної:

1 – епідерма,

2 – склеренхіма,

3 – хлоренхіма,

4 – запасаюча паренхіма,

5 – закритий колатеральний провідний пучок:

5а – флоема,

5б – ксилема,

5в – склеренхімна обкладка.

Всі тканини первинні за походженням, тип стели — атактостела.

Завдання 5. Вивчити і замалювати анатомічну будову стебла липи серцелистої.

Рис 3. Анатомічна будова стебла липи серцелистої:

І – ПОКРИВНІ ТКАНИНИ:

1 – залишки епідерми,

2 – перидерма,

3 – сочевичка

II – ПЕРВИННА КОРА:

4 – коленхіма,

5 – основна паренхіма,

6 – ендодерма = крахмалоносна піхва

III – ВТОРИННА КОРА = ЛУБ = ВТОРИННА ФЛОЕМА:

7 – склеренхіма перициклічного походження,

8 – паренхіма перициклічного походження,

9 – лубні волокна — твердий луб

10 – м'який луб = ситовидні трубки з клітинами супутницями, луб'яна паренхіма,

11 – паренхіма первиних серцевинних променів,

IV – КАМБІЙ:

V – ДЕРЕВИНА = КСИЛЕМА:

12 – весняна деревина,

13 – осіння деревина,

12 – 13 річне кільце,

14 – первинні серцевинні промені паренхіми,

15 – вторинні серцевинні промені паренхіми,

16 – первинна кеилема,

VI — СЕРЦЕВИНА:

17 – перимедулярна зона серцевини,

18 – основна паренхіма.

Тип стели– еустела непучкового типу.

Матеріали і обладнання: мікроскопи, постійні препарати поперечних зрізів конюшини, кукурудзи, липи.

Лабораторне заняття 14

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ І МЕТАМОРФОЗ ПАГОНІВ

Контрольні запитання:

1. Що таке спеціалізація і метаморфоз? Навести приклади.

2. Будова і функції типового пагону квіткової рослини.

3. Чим подібні і відрізняються кореневища і столонни?

4. Порівнялвна характеристика бульби і цибулини.

5. Яке походження мають колючки і вусики у різних рослин?

6. Що таке кладодій і філокладій? В чому їх подібність і відмини?

7. Особливості будови листків комахоїдних рослин (росичка, пухирник, жирянка, венеріша мухоловка, непентес, сараценія, альдрованда, дарлінгтонія, росолист).

8. Поняття про аналогійні і гомологічні органи.

Завдання 1. Виписати в словник і вивчити зміст таких термінів: каудекс, партикуляція, клон, столон, аналогічні органи, гомологічні органи, сукуленти, філокладій, кладодій, конвергенція.

Завдання 2. Розглянути і замалювати гіпогеогенні кореневища купини багатоквіткової, пирію повзучого або осоки колхідської. Дати їх порівняльну характеристику.

Рис. 1. А – кореневище купили багатоквіткової і схема його наростання:

1 – потовщене м'ясисте стебло,

2 – листкові рубці,

3 – вкорочені міжвузля,

4 – пазушна брунька,

5 – пагонові рубці, місця прикріплення відмерлих надземних пагонів,

6 – надземний пагін;

Б – кореневище пирію повзучого, схема його наростання:

1 – підземне стебло,

2 – лусковидні листки – низова формація листків,

3 – видовжені міжвузля,

4 – вузли,

5 – пазушні бруньки,

6 – надземні пагони з листками серединної формації,

7 – колоснові луски – верхівкова формація листків,

Завдання 3. Розглянути морфолічну бульби картоплі, вивчити характер листкорозміщення. Зробити поперечний зріз бульби, вивчити її макроскопічну будову.

Рис. 2. А – зовнішній вигляд бульби картоплі:

1 – потовщене стебло,

2 – листкові рубці – «бровки»,

3 – пазушні колатеральні бруньки – «вічка»,

4 – верхівкова брунька,

5 – основа бульби – місце прикріплення столона;

Б – макроскопічна бідова бульби картоплі:

1 – перидерма,

2 – вторинна кора,

3 – камбій,

4 – відкриті біколатеральні пучки,

5 – серцевина.

Завдання 4. Вивчити та замалювати будову цибулини цибулі городньої.

Рис. 3. Плівчаста цибулина цибулі городньої:

1 – денце,

2 – додаткові корені,

3 – плівчасті сухі луски,

4 – соковиті запасаючі луски,

3 і 4 – видозмінена основа листків серединної формації,

5 – брунька.

Завдання 5. Вивчити і замалюваїи типи пагонів суниці.

Рис. 4. Типи пагонів суниці:

1 – вкорочений розеточний вегетативний пагін,

2 – столон – видовжений вегетативний пагін,

3 – низові лускоподібні лиски,

4 – дочірні розеточні пагони,

5 – пазушні бруньки,

6 – видовжений генеративний пагін,

7 – епігеогенне кореневище,

8 – додагкові корені.

Завдання 6. Розілянути надземні видозмінені пагони на гербарнпх зразках і на таблицях. Замалювати їх і позначити: