3 Контрольні питання

1. Що таке база даних?

2. Як створити новий запис у формі?

3. Які важливі правила потрібно враховувати при заповненні параметрів пір’я?

4. Як створити новий канал?

Лабораторна робота № 4

Розробка імітатора об’єкта УПРАВЛIННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ мовИ функціонально–блокових діаграм «КРУГОЛ»

Метою роботи є розробка імітатора об’єкта управлiння мовою функціонально–блокових діаграм «Кругол», що є однією з мов міжнародного стандарту МЕК-60131.

1 Загальні відомості

Редактор функціонально-блокових діаграм (ФБД) (далі – Редактор) призначений для створення й редагування програм ФБД.

У процесі редагування схеми Редактор ФБД створює базу даних програми користувача (ПрК), використовувану надалі транслятором. Редактор також надає користувачеві набір різних сервісних функцій: додавання, виділення, видалення елементів, завдання властивостей елементам тощо. Нижче наведені основні загальні характеристики редактора.

Елементами мови ФБД є графічні символи, які використовуються при створенні схеми ФБД.

Мова ФБД – графічна мова. Він дозволяє програмістові будувати складні процедури, використовуючи існуючі функції з поставляє бібліотеки, що, і зв’язувати їх з іншими елементами ФБД. Зв’язок виконується за допомогою спеціального елемента – зв’язок.

Схема ФБД являє собою графічне зображення елементів схеми й зв’язків між ними й займає всю клієнтську область вікна.

Вікно, у якому створюється схема, має сітку. Користувач може масштабувати розмір комірок сітки, тобто задавати відстань між ними. При цьому елементи схеми масштабуються автоматично. Сітку можливо зробити невидимою.

2 Виконання роботи

На початку роботи з Редактором ФБД запускаємо Менеджер завдань.

Далi запускаємо Редактор ФБД: Пуск → Всі програми → Круг2000→ Середовище розробки → Редактор ФБД.

У програмі, що відкрилася, натискаємо Меню → Створення проекту. Вказуємо папку, у якій зберігається БД і графічна БД (файл із Мнемосхемою). Натискаємо на кнопку в Toolbar. У вікні, що відкрилося, прописуємо ім’я файлу (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 – Створення проекту

Натискаємо кнопку ОК.

Всі блоки у ФБД можна розділити на три групи:

1 Блок констант, що має три атрибути: ім’я, тип і значення (імена блоків не повинні збігатися).

2 Блок змінних. Має три позиції: тип змінної, атрибут змінної й список всіх змінних, які раніше були визначені в БД. При роботі необхідно стежити за тим, щоб атрибут кожної змінної у ФБД збігався з атрибутом цієї ж змінної на мнемосхемі. Для того, щоб відображалася позиція змінної (а не її тип), необхідно натиснути на кнопку в Toolbar.

3 Функціональні блоки, які забезпечують перетворення даних. Виходи блоку приймають (або видають) різні типи даних (Речовинні, Логічні, Цілі) і необхідно погоджувати виходи/входи блоків за типами змінних.

Для того, щоб відображався тип входу, необхідно натиснути на кнопку Toolbar. Щоб підписати призначення кожного входу й виходу блоків необхідно натиснути на кнопку Toolbar.

Щоб з’єднати блоки між собою, використовуються спеціальні лінії. Потрібно натиснути на кнопку або (якщо необхідно інвертувати сигнал ) в Toolbar.

Для того, щоб транслювати програму, необхідно натиснути на кнопку . Для того, щоб переглянути результат трансляції, необхідно натиснути на кнопку . Якщо трансляція пройшла успішно, можна запустити програму для налагодження. Для цього натискаємо на кнопку . Відразу можна визначити автоматичний або ручний режим роботи й інші параметри налагодження. Для того, щоб вийти з режиму налагодження, необхідно натиснути на кнопку .

Для того, щоб переглянути, як працює програма, на мнемосхемі необхідно натиснути на кнопки → , після цього запускаємо проект у режимі налагодження. Одночасно відкриваємо вікно Генератора динаміки із завантаженим проектом через Менеджер завдань. Відкриваємо мнемосхему з показуючими приладами, а потім натискаємо на кнопку .

Для того, щоб зібрати схему імітатора об’єкта у ФБД, необхідно її для зручності спочатку її зібрати та налагодити в Simulink, а потім по аналогії перевести у ФБД.

Наприклад, iнерційна ланка першого порядку в Simulink моделюється блоком Transfer Fcn:

У ФБД ця ж ланка реалізована послідовним зۥєднанням блоків mul i фил:

де фил – блок фільтра, що моделює передаточну функцію інерційної ланки першого порядку;

mul – блок множення вхідного сигналу на коефіцієнт Ко;

Ко – коефіцієнт передачі об’єкта управління;

То – постійна часу об’єкта управління;

# – номер блоку в схемі, що визначає черговість прорахунку блоків ФБД.

Інтегральна ланка в Simulink моделюється блоком Integrator:

а у ФБД – за допомогою блоку инт:

де порядковий номер – номер блоку в схемі, що визначає черговість прорахунку в ФБД;

вхідне значення – вхідний сигнал;

час інтегрування – постійна часу інтегрування Ти;

мін. і мах. значення інтегрування – граничні значення вихідного сигналу інтегратора;

заборони інтегрування менше і більше – сигнали заборони інтегрування;

скидання – сигнал скидання вихідного сигналу;

початкове значення – сигнал початкових умов.

Для моделювання транспортного запізнення в Simulink використовується блок Transport Delay:

У ФБД транспортне запізнення моделюється блоком зап:

Блок суматора в Simulink – , у ФБД – блок add:

В Simulink в якості джерел і приймачів сигналів використовуються блоки Step i Scope:

У ФБД в якості джерел і приймачів сигналів використовуються блоки констант і змінних (причому змінна може бути як приймачем, так і джерелом сигналу)

Для того, щоб запустити готовий продукт, необхідно запустити Диспетчер завдань й, вибравши поточний проект, натиснути на кнопку Станція оператора (рисунок 4.2).

Рисунок 4.2 – Вікно Менеджера завдань