2.4.7 Корисні копалини

Цей підрозділ складається за результатами аналізу і узагальнення усього геологічного матеріалу, описаного в попередніх підрозділах. Оцінюються перспективи території щодо корисних копалин у відповідності до приуроченості її до певної структурної зони (складчастої, платформенної, передгірського прогину, міжгірської западини) і розвитку на ній певних формацій. Разом з тим, слід звернути увагу на генезис і склад порід та форми їх залягання.

З осадочними породами можуть бути пов’язані родовища нафти, газу, вугілля, солей, бокситів, фосфоритів, заліза, марганцю, будівельних матеріалів та ін. З метаморфічними породами пов’язані родовища тальку, корунду, слюди, заліза та ін. Дуже великий і різноманітний комплекс корисних копалин пов’язаний з магматичними породами. З основними і ультраосновними породами пов’язані родовища платини, нікелю, хрому, титану, заліза, міді, алмазів, азбесту та ін. З породами середнього складу пов’язані родовища заліза, поліметалів, міді та ін.; з кислими – родовища золота, срібла, олова, молібдену, вольфраму, рідкісних елементів, лантаноїдів, коштовного каміння, слюди, керамічної сировини та ін.

Слід враховувати, що ряд родовищ контролюється певними формами залягання. Наприклад, до поверхонь неузгоджень іноді приурочені родовища нафти і газу, руд, горизонти підземних вод. До границь інтрузивних тіл можуть бути приурочені рудні корисні копалини. Розривні порушення можуть сприяти утворенню пасток для нафти, газу і води. З склепінними ділянками антиклінальних складок пов’язані родовища нафти і газу, а мульдами синклінальних – крупні запаси підземних вод.

Писати слід тільки про ті корисні копалини, які вже відомі, або можуть бути виявлені на досліджуваній території. Обов’язково вказується, до якої ділянки території приурочені ті чи інші корисні копалини; саме цей фактор буде визначальним для вибору ділянки проведення крупномасштабної зйомки, складання проекту геологозйомочних робіт і планування певних видів досліджень на цій ділянці.

2.5 Організація і проведення геологічної зйомки

За результатами аналізу геологічної будови району і оцінки його перспектив визначається ділянка полігону для проведення крупномасштабної геологічної зйомки, встановлюються необхідні об’єми робіт і їх види, терміни виконання, плануються необхідні організаційні міроприємства.

Проект складається з двох частин: геологічної (геолого-методичної) і виробничо-технічної. Перша частина включає в себе: мету геологозйомочних робіт, географічну характеристику району, огляд даних попередніх досліджень, геологічну будову району і ділянки робіт, методику і об’єм робіт. В другій частині розглядається організація і технологія проведення робіт; там же наводяться необхідні технічні і техніко-економічні розрахунки. У разі необхідності в окремих розділах описуються спеціальні види робіт (бурові, гірничі та ін.). наводиться перелік обладнання, спорядження, транспортних засобів; крім того вказуються міроприємства з техніки безпеки і охорони праці, штатний склад партії і графік її роботи.

До проектної частини додаються і геологічна карта ділянки робіт у масштабі перспективної зйомки (додаток Б), геологічний розріз через цю ділянку (додаток В) та схема розташування маршрутів гірських виробок і бурових свердловин (додаток Г), виконана в масштабі планованої геологічної зйомки. Вимоги до оформлення графічних додатків наводяться в підрозділі 2.7.

Після захисту звіту у відповідній установі, за завданням якої проводяться роботи, проект затверджується начальником або головним інженером. Робота по складанню проекту доручається досвідченим спеціалістам.

На підставі проекту складається кошторис робіт, який після затвердження замовником надходить у банк для фінансування.