2.4.2 Стратиграфія

У цьому розділі описується розповсюдження і взаємозв’язок виділених на карті і в розрізі стратиграфічних товщ, послідовність залягання і речовинний склад осадочних і вулканогенно-осадочних порід та порід регіонального метаморфізму, що беруть участь в будові території.

При описанні використовують дані стратиграфічної колонки, розташованої ліворуч від навчальної геологічної карти і розрізу. Якщо є дані бурових свердловин, їх використовують для характеристики древніх відкладів, виходи яких на поверхню відсутні, але зображені на геологічному розрізі, а також для вирішення питань про розповсюдження цих порід на площі і зміни їх складу та товщини.

На початку розділу дається перелік крупних стратиграфічних підрозділів (систем), породи яких беруть участь в будові території від найбільш древніх до наймолодших. Далі описання ведеться за групами (системами). Після заголовку групи (системи) коротко зазначається, які більш дрібні підрозділи входять в склад системи, загальна характеристика розповсюдженості (широко, локально, незначно) і ділянки виходу цих порід на поверхню (північна, центральна, південно-східна і т.п.). вказується загальна товщина порід системи. Якщо на території систем мало, а більш дрібних підрозділів багато, то характеристика, наведена вище, застосовується для відділу.

Далі описують підрозділи (відділи, яруси, світи), що входять в склад системи. Якщо таких розділів в складі системи багато, вони можуть бути об’єднані в більш крупні групи (при умові узгодженого залягання між собою).

Перед описанням кожного підрозділу наводиться заголовок: назва системи, назва відділу, назва ярусу. Після назви стратиграфічної одиниці ставиться її віковий індекс, зазначений на карті.

Схематично характер описання розрізу виглядає таким чином:

Девонська система – d

В складі системи в досліджуваному районі виділено два відділи – нижній і верхній.

Нижній відділ – d1

В розрізі присутні породи жединського і кобленського ярусів.

Жединський ярус – d1gd

Для кожного стратиграфічного підрозділу наводяться такі дані:

• характер контактів з підстеляючими породами (узгоджений або неузгоджений). У випадку узгодженого залягання спостерігається нормальна вікова послідовність і витримана по площі товщина відкладів. У випадку неузгодженого залягання визначається тип неузгодження (стратиграфічне, географічне, кутове) і встановлюється тривалість в перерві осадконакопичення із зазначенням, які за віком породи випадають з розрізу. Ділянки з кутовим неузгодженням і виклинюванням необхідно зобразити на викопіровках і помістити у вигляді рисунків в тексті;

• речовинний склад порід і його зміни у вертикальному розрізі;

• характеристика структури і текстури порід;

• товщина відкладів і зміна товщини;

• керівні форми фауни і флори, якщо про них є дані в стратиграфічній колонці;

• розповсюдження порід на площі з прив’язкою до географічних пунктів або сторін світу;

• характер залягання порід – горизонтальне, нахилене, складчасте. У випадку складчастого залягання зазначають, які частини складки виповняють відклади – крила або ядра антикліналей чи синкліналей.

Особливо детально слід розглядати відклади, які є нафтогазоносними, або могли б бути такими при наявності відповідних геологічних структур.

В кінці розділу перераховуються стратиграфічні підрозділи, які є на ділянці де планується проведення крупномасштабної геологічної зйомки. До розділу “Стратиграфія” виконується додаток 2 – геологічна карта ділянки, де планується геологічна зйомка, у збільшеному масштабі (1:50000 або 1:25000). До неї додається стратиграфічна колонка, в яку заносяться вікові підрозділи, що є на цій ділянці.