2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки

2.1 Титульний аркуш і завдання

Титульний аркуш оформляється за встановленою формою. Бланк завдання на курсовий проект заповнюється студентом власноручно; вказуються всі види робіт і терміни їх виконання.

2.2 Зміст

Включає найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів із зазначенням номеру сторінки, де розміщений заголовок розділу (підрозділу, пункту, підпункту).

2.3 Вступ

У вступі розглядається загальна характеристика території, зображеної на навчальній геологічній карті, яку студент отримує від керівника для написання курсового проекту. Вказується загальне тектонічне положення території, масштаб карти, її автори, дата випуску, площа закартованої території, основні населені пункти, шляхи сполучення. Вказується, яка ділянка території обирається для проектування крупномасштабної зйомки (центральна, східна, південно-західна і т.п.) і конкретно формуються мета і задача курсового проекту.

2.4 Аналіз геологічної карти

Наводиться аналіз топооснови (орогідрографія), геологічної будови, геоморфології, історії геологічного розвитку і корисних копалин території, зображеної на навчальній геологічній карті.

2.4.1 Орогідрографія

У цьому розділі описуються характерні особливості рельєфу, зображеного на топооснові карти, річкова сітка, озера і болота.

У першу чергу визначається тип рельєфу і його характерні особливості. Тип рельєфу визначається за абсолютними відмітками горизонталей: рівнинний (горбистий) – 200-500 м, гірський – вище 500 м. Крім того за абсолютними відмітками гірський рельєф поділяється на низькогір’я – 500-800 м, середньогір’я – 800-2000 м і високогір’я – вище 2000 м.

Визначається ступінь розчленованості рельєфу, вказуються найбільші і найменші абсолютні відмітки, відносні перевищення, розподіл на площі найбільш значних височин. Якщо характер рельєфу на площі міняється, необхідно вказати, в якому напрямку відбувається зменшення абсолютних відміток або один тип рельєфу змінюється іншим. Для гірських районів виділяють головні і другорядні хребти і вказують їх просторове розташування.

Більш детально описується рельєф ділянки, для якої складається проект геологозйомочних робіт, що, у свою чергу, допоможе в проектній частині визначити категорію прохідності території. Для цієї ділянки визначається крутизна схилів (кути нахилу рельєфу). Визначають крутизну схилів за горизонталями на топооснові або за побудованими через досліджувану ділянку геологічними розрізами (додаток 3).

Згідно кутів нахилу рельєфу, схили розрізняють:

слабо похилі – до 3°;

похилі – 3-5°;

сильно похилі – 5-10°;

круті – 10-20°;

дуже круті – 20-45°;

уривчасті – більше 45°.

При описанні річкової сітки слід визначити головні водні артерії і напрямок їх течії, вказати, яка частина річки (верхів’я, середня течія, гирло) розташована в межах району, вік (молода, зріла, стара). Для річок, долина яких повністю знаходиться на площі, визначають ділянки розташування витоку, середньої течії та гирла. Робиться висновок про тип річки (гірська, рівнинна). Вказують напрямок течії притоків до крупних річок.

Якщо на території є озера і болота, треба вказати ділянки їх розташування, а для тих, які знаходяться в районі, де планується проведення геологічної зйомки, обчислити площу.