- •Методичні вказівки з
- •1 Склад і об’єм курсового проекту
- •2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •2.1 Титульний аркуш і завдання
- •2.3 Вступ
- •2.4 Аналіз геологічної карти
- •2.4.1 Орогідрографія
- •2.4.2 Стратиграфія
- •Девонська система – d
- •Нижній відділ – d1
- •Жединський ярус – d1gd
- •2.4.3 Інтрузивні породи
- •2.4.4 Тектонічна будова. Характеристика форм залягання гірських порід.
- •2.4.5 Геоморфологія
- •2.4.6 Історія геологічного розвитку території
- •2.4.7 Корисні копалини
- •2.5 Організація і проведення геологічної зйомки
- •2.5.1 Мета і задачі геологічних робіт
- •2.5.2 Масштаб геологічної зйомки, площа робіт і характеристика району
- •2.5.3 Методика геологозйомочних робіт
- •2.5.4 Підготовчий період. Складання проекту робіт
- •2.5.4.1 Вивчення району за даними попередніх досліджень
- •2.5.4.2 Визначення тривалості польового періоду
- •2.5.4.3 Особливості геологічної зйомки в різних умовах
- •2.5.4.4 Характер відслоненості районів зйомки
- •2.5.4.5 Застосування гірських виробок і свердловин при геологічній зйомці
- •2.5.4.6 Методи проведення зйомки
- •2.5.4.7 Геофізичні та геохімічні дослідження при проведенні геологічної зйомки
- •2.5.4.8 Кондиційність геологічної карти
- •2.5.4.9 Склад геологозйомочної партії
- •2.5.4.10 Лабораторні дослідження гірських порід
- •2.5.4.11 Топогеодезичні роботи
- •2.5.4.12 Транспорт при проведенні геологозйомочних робіт
- •2.5.4.13 Заходи з охорони надр і навколишнього середовища та техніки безпеки
- •2.5.5 Польовий період
- •2.5.6 Камеральний період
- •Умовні позначення:
- •2.6 Висновки
- •2.7 Додатки
- •2.8 Бібліографічна довідка
- •3 Оформлення курсового проекту
- •3.1 Загальні вимоги
- •3.2 Поділ тексту
- •3.3 Заголовки
- •3.4 Нумерація аркушів
- •3.5 Ілюстрації
- •3.6 Посилання
- •3.7 Додатки
- •4 Рейтингова оцінка курсового проекту з дисципліни “сТруктурна геологія та геокартування”
- •Перелік рекомендованих джерел
2.5.4.6 Методи проведення зйомки
В залежності від складу і умов залягання порід, масштабу робіт і ступеню відслоненості району робіт при наземному геологічному картуванні користуються одним з трьох методів зйомки за відслоненням, або їх комбінаціями: метод маршрутів вхрест простягання порід (метод перетинів), метод маршрутів за простяганням, метод оконтурювання (за точками описаних відслонень).
Зйомка методом маршрутів вхрест простягання є основним методом переважно при дрібномасштабному картуванні і звичайно проводиться вздовж сітки відслонень осадових і метаморфічних порід в руслах річок. Цей метод застосовується також для лінійних складчастих структур, для складання зведеного геологічного розрізу і з’ясування тектоніки району. Маршрути розподіляються на місцевості так, щоб вони дали по можливості найбільше даних. Перш за все обстежуються добре відслонені долини крупних річок, що перетинають район вхрест простягання порід. Обстежуються всі річкові долини, балки, яри.
Метод дозволяє скласти нормальний стратиграфічний розріз району, виділити геологічні границі, намітити маркуючі горизонти. При встановлені геологічних границь при перетині вхрест простягання слід їх після цього простежити за простяганням.
Вздовж маршрутів, що проходять вхрест простягання, границя між різновіковими шарами або геологічними тілами вважається встановленою, якщо вона спостерігається на відслоненні або знаходиться між двома природними або штучними відслоненнями, віддаленими одне від одного не далі, ніж на 200 м при зйомці в масштабі 1:50000 і не більше ніж на 100 м при зйомці в масштабі 1:25000.
Таблиця 2.7 - Орієнтовані відстані між лініями маршрутів вхрест простягання в залежності від масштабу зйомки і складності геологічної будови
Категорія складності геологічної будови |
Відстані між маршрутами |
|
Масштаб 1:50000 |
Масштаб 1:25000 |
|
Проста Складна Дуже складна |
750 670 350 |
250 200 170 |
При зйомці методом маршрутів за простяганням шарів, який застосовується звичайно при крупномасштабній зйомці, прослідковують (“витягують”) за простяганням виділені найбільш характерні – опірні (маркуючі) шари або світи (за кольором, складом, фауністичними рештками та ін.), а також контакти магматичних і інших порід та розривні порушення. Закриті ділянки геологічних границь вскриваються свердловинами. Прослідкований шар є підставою для проведення границь інших світ і шарів.
При картуванні методом оконтурювання відслонень, на карту наносять ділянки відслонень порід із встановленим віком, а потім на основі польових спостережень методом інтерполяції проводять геологічні границі між окремими комплексами вивержених або світами і шарами осадочних порід. Переважно цей метод застосовують в районах з доброю відслоненістю для вивчення інтрузивних масивів і ділянок із складною тектонікою.
При написанні цього пункту, студент повинен визначити, на яких ділянках полігону доцільно використовувати певний метод і обґрунтовувати вибір методів. На схемі маршрутів, гірських виробок і свердловин (додаток Г) прокладаються лінії маршрутів згідно обраного методу.