2.5.4.2 Визначення тривалості польового періоду

Виходячи з масштабу зйомки, категорії складності геологічної будови, категорії дешифруємості аерофотознімків і категорії прохідності, за таблицею 2.6 визначається норма виробітки на один місяць роботи партії.

Таблиця 2.6 - Норма виробітки на полистну геологічну зйомку (в кв. км на 1 партія-місяць)

Масш- таб зйомки	Категорія складності геологічної будови	Категорія де-шифруємості аерофото-знімків	Категорія прохідності
			1	2	3	4
1:50000 1:25000	1 2 3 4 5 1 2 3 4 5	1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3	600 535 440 460 415 340 350 320 260 225 200 160 140 125 100 178 155 122 142 124 100 109 96 75 67 60 50 43 39 33	480 435 350 390 345 280 300 270 215 200 175 140 125 110 90 163 142 111 132 115 91 101 90 72 63 56 47 40 37 31	380 342 280 310 280 225 250 220 180 165 145 115 105 95 75 146 125 99 117 103 82 92 81 66 58 52 44 39 34 29	275 250 205 230 210 170 190 170 140 135 115 90 90 80 60 115 101 79 94 82 66 75 66 54 49 42 36 33 29 25

Після цього визначається кількість місяців, необхідних для проведення польових робіт на території полігону, площа якого визначалась у пункті 2.5.2.

Наприклад, масштаб зйомки 1:50000, категорія складності будови – 3, категорія дешифруємості аерофотознімків – 3, категорія прохідності – 4, площа території зйомки – 600 кв. км. За таблицею 2.6 знаходимо норму виробітки для даних умов на один місяць роботи партії – 140 кв. км. Тривалість польового періоду дорівнює:

600 кв.км : 140 кв.км = 4,3 місяця

Якщо на території полігону виділені ділянки з геологічною будовою різних категорій складності, або з різною категорією прохідності, слід визначити площу кожної ділянки і визначити тривалість геологозйомочних робіт на кожній з них. Загальна тривалість польового періоду дорівнює сумі тривалості геологозйомочних робіт на кожній ділянці.