2. Структури інтелекту, які беруть участь у ментальній діяльності.

У когнітивній психології та когнітивній лінгвістиці – відносно нових галузях науки – існують терміни фрейм та скрипт для позначення структур інтелекту, які беруть участь у ментальній діяльності.

Фрейм. Поняття фрейма було введене Марвіном Мінським у зв'язку з вивченням проблеми штучного інтелекту. Мінський визначає фрейм як мінімально необхідну сукупність ознак об'єкта чи явища, що дозволяє ідентифікувати цей об'єкт (явище), тобто той мінімальний опис, який ще зберігає сутність об'єкта, який представляється, дозволяючи тим самим виділити його з навколишнього світу. Будь-яке скорочення цього опису, тобто однієї з ознак, призводить до втрати цієї сутності. У мові термін фрейм може бути інтерпретований як рамка (каркас), внутрішній скелет, загалом те, на чому тримається вся остання, складніша конструкція. Динамічний фрейм є структурою ознак (даних), що визначають деяку стереотипну ситуацію, наприклад, перебування в кімнаті, кабінеті лікаря або святкування дня народження. З кожним фреймом асоційовано декілька видів інформації. Це, наприклад, інформація про те, як користуватися цим фреймом, чого чекати в наступний момент, що зробити, якщо ці очікування не підтвердяться і так далі. Один з класичних прикладів фрейма – фрейм «кухня» – наводить А. Моль (1975, с. 147–148).

Структуру фрейма можна представити у вигляді сітки з вузлів-об’єктів і зв’язків-відношень. «Верхні рівні» фрейма фіксовані і містять дані, завжди істинні у певній ситуації. «Нижні рівні» містять безліч терміналів (осередків), які можуть бути заповнені різними у кожному конкретному випадку даними-означуваними. Самі ці означувані можуть бути меншими фреймами – «підфреймами». З кожним терміналом пов'язаний комплекс умов, які такі означування повинні задовільняти. Прості умови показують, яким має бути означуване для даного терміналу. Складніші умови можуть стосуватися співвідношень між означуваними для декількох терміналів. Фрейми можуть об'єднуватися і утворювати системи фреймів. Різні фрейми, що входять у систему, використовують безліч терміналів. Використання систем фреймів дозволяє описувати структури зовнішнього світу – «фреймовий опис». Отже, фрейми, певною мірою, можна співвіднести з так званим декларативними знаннями (Величковський, с. 262).

Скрипт. Розвиток цих ідей вплинув на визначення динамічного характеру фрейму, що сприяло формуванню поняття «скрипт» (сценарій) або так званого рольового фрейму, що описує стандартну послідовність дій у стереотипній ситуації. Термінали такого фрейму вказують на певні ролі, які повинні бути заповнені конкретними особами (виконавцями ролей) при описі конкретної ситуації. Як виконавці ролей у скриптах можуть виступати не тільки люди, але і інші живі істоти, а також неживі предмети. За допомогою скриптів можна представити у формалізованому вигляді так звані процедурні знання.

Саме «фреймові мови» стали основою для «ЕОМ-моделей» світу (Поспєлов, с. 166). У філології (фольклорі) одним з перших застосував «фреймовий підхід», очевидно, В. Пропп («Морфологія казки»). Це дало йому можливість довести до формального рівня аналіз сюжету і виділити основні функції дійових осіб і обставин в казкових сюжетах.