3.4.6. Інженерно-геологічна зйомка

Інженерно-геологічна зйомка являє собою основний комплекс інженерно-геологічних робіт, направлений на загальну оцінку інженерно-геологічних умов території можливого будівництва, будівельного майданчика чи траси лінійних споруд.

Метою інженерно-геологічної зйомки є вивчення та оцінка інженерно-геологічних умов району (ділянки) будівництва.

До складу інженерно-геологічної зйомки входять такі види робіт:

• збір, вивчення та узагальнення матеріалів щодо геологічної будови та інженерно-геологічних умов території (ділянки) передбачуваного будівництва;

• дешифрування аерофотоматеріалів і проведення аеровізуальних спостережень;

• складання попередніх карт інженерно-геологічних умов та інженерно-геологічного районування на основі даних, отриманих шляхом збору даних та дешифрування аерофотоматеріалів;

• маршрутний опис місцевості;

• геофізичні роботи;

• проходка гірничих виробок;

• польові дослідні роботи;

• лабораторні роботи;

• стаціонарні спостереження;

• обстеження стану будівель і споруд на території ведення зйомки;

• камеральна обробка матеріалів, складання остаточних карт та звіту.

Усі роботи інженерно-геологічної зйомки проводяться в три періоди: підготовчий, польовий та камеральний.

В підготовчий період проводять збір та узагальнення матеріалів попередніх досліджень, дешифрування аерофотоматеріалів, формулювання завдань для польових робіт, вибір видів та методів проведення польових робіт, підготовка програми інженерно-геологічної зйомки.

При проведенні зйомки вивчаються чотири основні групи чинників, які визначають інженерно-геологічні умови: грунти, підземні води, рельєф та фізико-геологічні процеси. Для їх вивчення встановлюють види робіт та методи їх проведення.

Програма інженерно-геологічної зйомки складається із трьох частин: геолого-методичної, виробничо-технічної та кошторисної.

До складу польових робіт входять: опис місцевості по маршрутах, геофізичні роботи, проходка гірничих виробок, польові дослідні роботи, лабораторні роботи, стаціонарні спостереження, обстеження стану будівель і споруд.

Після завершення польового періоду і виконання усіх видів робіт, передбачених проектом, починають камеральну обробку отриманого фактичного матеріалу, кінцевим завданням якої є звіт про інженерно-геологічні умови території проведення зйомки.

3.4.7. Інженерно-геологічна розвідка

Інженерно-геологічна розвідка – це комплекс інженерно-геологічних робіт на завершальних етапах ІГВ, що проводиться в межах сфери передбачувальної взаємодії споруди з геологічним середовищем, тобто тоді, коли відоме місце розташування споруди і визначені її основні конструктивні особливості та режим експлуатації.

Основною метою розвідки є отримання вихідних кількісних даних для розрахунку основ і фундаментів споруд та для кількісного прогнозу зміни геологічного середовища в процесі будівництва і експлуатації споруд.

Це прогнозування:

• виникнення і розвитку інженерно-геологічних процесів у сфері взаємодії споруди з геологічним середовищем;

• розвитку виявлених фізико-геологічних процесів;

• зміни напруженого стану масиву грунтів, його температурного та водного режимів.

Загальні завдання інженерно-геологічної розвідки такі:

• вивчення геологічного розрізу основи чи середовища споруди;

• визначення фізико-механічних властивостей грунтів основи або середовища, їх водного і температурного режимів;

• створення інженерно-геологічної моделі основи чи середовища споруд;

• встановлення узагальнених значень показників фізико-механічних властивостей грунтів стосовно виділених інженерно-геологічних елементів (ІГЕ).

Інженерно-геологічна розвідка проводиться в три періоди: підготовчий, польовий та камеральний.

В підготовчий період проводять:

• збір і аналіз матеріалів ІГВ минулих років для виявлення просторового положення та взаємовідношення всіх елементів геологічної будови ділянки і оцінки характеру та ступеня можливого впливу проектованої споруди на елементи геологічного середовища;

• встановлення меж сфери взаємодії споруди з геологічним середовищем, створення інженерно-геологічної моделі цієї сфери і формулювання завдань інженерно-геологічної розвідки;

• визначення параметрів системи інженерно-геологічної розвідки, вибір методів її проведення;

• укладення програми робіт і виконання організаційно-технічних заходів для проведення польових робіт.

Межі проведення інженерно-геологічної розвідки в плані і по глибині слід визначати з урахуванням сфери взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем, виходячи із призначення, видів, габаритів і особливостей конструкцій будівель і споруд, а також складності інженерно-геологічних умов, розповсюдження особливих за складом, станом та властивостями грунтів і несприятливих фізико-геологічних процесів та явищ.

В польовий період проводяться бурові, зондувальні, дослідні, лабораторні та інші види робіт, порядок і послідовність яких встановлюється програмою вишукувань.

Головна мета проходки гірничих виробок при проведенні інженерно-геологічної розвідки полягає в наступному:

• уточнення геологічного розрізу в сфері взаємодії проектної споруди з геологічним середовищем;

• добір зразків грунтів та проб підземних вод для польового і лабораторного дослідження їх властивостей;

• виконання польових робіт для визначення властивостей грунтів безпосередньо в масиві;

• проведення стаціонарних спостережень за водно-температурним режимом грунтів і режимом фізико-геологічних процесів.

При інженерно-геологічній розвідці проводяться геофізичні роботи для вивчення та уточнення геологічного розрізу та для замірів показників деяких властивостей грунтів. Геофізичні роботи виконуються тільки в комплексі з іншими видами робіт (гірничими і буровими, лабораторними та польовими дослідами).

До польових дослідних робіт належать:

• статичні навантаження на штампи;

• пресиометрія;

• обертальний зріз;

• зсув у заданій площині;

• роздавлювання;

• випирання;

• обрушування.

В разі проектування пальових фундаментів для визначення несучої здатності паль використовується метод статичного зондування, а також методи випробування паль безпосередньо в грунті.

Стаціонарні спостереження за режимом підземних вод, зміною температури вічномерзлих грунтів, проявами фізико-геологічних процесів виконуються в окремо обґрунтованих випадках і є продовженням спостережень, що виконувалися на попередніх стадіях вишукувань.

На протязі всього періоду ведення розвідувальних робіт та після їх завершення виконуються камеральні роботи.

За даними інженерно-геологічної розвідки складають технічний звіт.

В разі складних інженерно-геологічних умов або для особливо відповідальних об`єктів до звіту слід додавати фактичний матеріал у вигляді колонок гірничих виробок, діаграм та графіків польових випробувань властивостей грунтів, зведених таблиць результатів лабораторних визначень показників властивостей грунтів, даних геофізичних та дослідних робіт і т. ін.