8. Проблема пізнання. Наукове пізнання

Проблема пізнання та її зміни в процесі розвитку суспільства і філософії.

Пізнання в контексті людського існування. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Пізнання як відображення й пізнання як «конструювання» дійсності. Моделі суб'єкта пізнання, що витікають з цих концепцій. Різноманіття форм пізнання. Наукові, переднаукові та позанаукові форми знання. Повсякденне, релігійне, художнє пізнання. Чуттєвий досвід і раціональне мислення. Інтуїтивне пізнання.

Поняття знання. Знання і думка, віра і переконання. Класичне визначення істини й шляху його історичного розвитку. Критика скептицизму й агностицизму. Істина й метод пізнання. Критерії істини. Абсолютна й відносна істина. Істина й правда, помилка й неправда. Істина й цінність.

Наука як система знань, як процес отримання нового знання, як соціальний інститут і як особлива галузь і особливий аспект культури. Основні історичні типи відношення філософії й науки. Функції філософії в науковому пізнанні. Філософія і світогляд ученого. Наукознавство.

Основні поняття: "ідеальне", "свідомість", "гносеологія", "пізнання", "метод", "агностицизм", "раціональне", "чуттєве", "емпіричне", "теоретичне", "раціоналізм", "сенсуалізм", "істина", "поняття", "віра", "суб’єкт і об’єкт пізнання", "гіпотеза", "теорія", "концепція", "парадигма".

8. Людство перед лицем глобальних проблем

Глобальні трансформації сучасного світу. Тенденції до планетарної єдності людства. Больові точки сучасної цивілізації. Критерії глобальності проблем. Екологічний, демографічний кризи. Воєнна загроза – одна з найглобальніших загроз людству. Ознаки духовної кризи. Передумови подолання глобальної кризи. Діалог культур. Екуменізм. Ненасильство. Реальні кроки людства. Роль науки й техніки у вирішенні глобальних проблем сучасної цивілізації. ученого.

Основні поняття: “людство”, “наука”, “глобальні проблеми”, “прогностика”, “майбутнє”, “прогноз”, “передбачення”, “наукова парадигма”, “науково-технічна революція”, “науково-технічний прогрес”, “техніка”, “громадянська відповідальність”.

Питання до модуля іі

1. Місце української філософії в історії філософії.

2. Г.Сковорода як основоположник української класичної філософії.

3. „Філософія серця” П.Юркевича.

4. Вл.Соловйов і Г.Чернишевський як два полюси російської філософії.

5. Філософія Гегеля і Маркса: порівняльний аналіз.

6. Марксизм і ленінізм: спадковість та її розрив.

7. Історичні долі марксистської філософії в західній науковій думці.

8. Основні досягнення і результати радянської філософії.

9. Феномен „психологічного повороту”. Основні тенденції розвитку західної посткласичної філософії в 2-й половині XIX – поч. XX ст.

10. Проблема „кризи розуму” і виникнення ірраціоналізму в філософії. С.К’єркегор, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

11. Позитивізм и примат знання через досвід.

12. Антропологічний напрям в європейській філософії 2-ї половини XIX – поч. XX ст. Інтуїтивізм А.Бергсона, філософія життя В.Дільтея і Г.Зіммеля, феноменологія Е.Гуссерля, психофізіологіям З.Фрейда.

13. Сцієнтистський напрям у філософії ХХ ст. Неопозитивізм і пост позитивізм.

14. Загальні тенденції розвитку антропологічного напряму в філософії XX ст. Екзистенціалізм, неофрейдизм, філософська антропологія.

15. „Лінгвістичний поворот” у філософії ХХ ст. Філософський структуралізм і постструктуралізм. Філософська герменевтика.

16. Основні тенденції розвитку західної релігійної філософії ХХ ст. Неотомізм, персоналізм, діалектична теологія, християнський еволюціонізм.

17. Філософія постмодерну. Бодріяр, Ліотар, Дерріда, Дельоз.

18. Коли і чому в філософії появилась проблема буття? Парменідівське трактування буття.

19. Проблема буття в античності й середньовіччі. Субстанціалістський підхід.

20. Новий час: нові підходи до проблеми буття: субстантивізм і суб’єктивізм.

21. Доля проблеми буття в ХХ ст.

22. Буття і небуття – два можливих принципи філософствування.

23. Буття і світогляд. Відмова від античної традиції в розумінні буття, його філософські й соціокультурні наслідки.

24. Буття і матерія.

25. Матерія я її структура. Проблема руху, простору і часу.

26. Теорії самоорганізації і нелінійних процесів.

27. Еволюція теорії свідомості від античності до Нового часу.

28. Діалектико-матеріалістична концепція свідомості.

29. Свідоме й несвідоме.

30. Свідомість і його структура.

31. Суспільна свідомість: його рівні і форми.

32. Антропологічна парадигма в філософії та її еволюція від античності до Нового часу.

33. Філософський аспект антропогенезу.

34. Біологічне, соціальне й духовне в людині.

35. Діяльність як специфічна форма людського існування. Практика та її структура.

36. Свобода й необхідність у житті людини.

37. Воля і розум. Феномен творчості.

38. Ієрархія цінностей людського буття.

39. Індивід, особистість, індивідуальність.

40. Проблема відчуження у філософській антропології.

41. Буття людини в світі культури.

42. Проблема діалогу в міжособистісних комунікаціях. Суб’єкт-об’єктні відносини.

43. Основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії.

44. Знання і пізнання.

45. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

46. Структура пізнання (повсякденно-практичне, художнє, ігрове, наукове).

47. Чуттєве й раціональне в процесі пізнання.

48. Абсолютна і відносна істина. Істина й брехня. Істина й омана.

49. Критерії істини.

50. Наука як система знань, як процес отримання знань і соціальний інститут.

51. Структура і рівні наукового пізнання.

52. Роль філософії в науковому пізнанні.

53. Проблема, гіпотеза і теорія. Функції наукової теорії.

54. Методи наукового пізнання.

55. Сенс і витоки наукових революцій.

56. Глобальні трансформації сучасності і феномен глобальних проблем. Їх критерії, типологія, шляхи розв’язання.