Тема 3. Історія посткласичної соціальної філософії

Особливості посткласичного етапу соціально-філософської думки. Антропологічний напрямок: ірраціоналізм, екзистенціалізм, феноменологія і герменевтика. Сцієнтистький напрямок: неомарксизм, неопозитивізм і структуралізм. Синтез соціологічного і соціально-філософського напрямку: загальносоціологічні (Т.Парсонс, Р.Мертон та ін.), культурологічні (Данилевський, Тойнбі, Сорокін, Ясперс) підходи до аналізу соціальності та її динаміка. Соціальна філософія технократизму. Релігійно-філософські напрямки в соціальному пізнанні.

Тема 4. Поняття і сутність соціального. Діяльнісний підхід в осмисленні соціальної дійсності. Суспільне виробництво і його структура

Суспільство як об’єктивна реальність. Матеріальне та ідеальне, об'єктивне та суб'єктивне в суспільстві» Діяльність як спосіб існування соціального. Структура діяльності, діяльність і практика, діяльність і праця, діяльність і закони суспільного розвитку. Суспільне виробництво як інтегральна філософська категорія, Структура суспільного виробництва: матеріальне виробництво, духовне виробництво, виробництво потреб і форм спілкування.

Питання до модуля і

1. Соціальна філософія в загальній системі соціального пізнання. Її предмет і завдання.

2. Специфіка соціально-філософського пізнання.

3. Соціальна філософія, філософія історії і соціологія: проблема співвідношення.

4. Соціально-філософські погляди мислителів Давнього Сходу.

5. Особливості генези соціальної філософії в античному суспільстві.

6. Теорія ідеальної держави Платона.

7. Проблема спрямованості історичного процесу у Платона.

8. Теорія середнього класу і держави в працях Аристотеля.

9. Проблема співвідношення індивідного і колективістського начал в працях Платона і Аристотеля.

10. Провіденціалізм як методологічна установка середньовічного світосприйняття.

11. Антропоцентризм епохи Відродження і формування нових підходів до осмислення соціальної дійсності.

12. Теорія суспільного договору і громадянського стану Т.Гоббса.

13. Теорія розподілу влади Дж.Локка. Нове трактування теорії суспільного договору.

14. Раціоналізм як методологічна установка соціально-філософської думки епохи Просвітництва.

15. Формування лінійно-прогресистської парадигми у працях просвітителів.

16. Проблема всезагальності та локальності історичного процесу.

17. Ідея суперечливості прогресу Ж.-Ж.Руссо і його трактування прирдного й суспільного стану.

18. Кантівські підходи до проблеми співвідношення культури і цивілізації.

19. Філософія історії Геґеля як граничне вираження лінійно-прогресистської парадигми.

20. Матеріалістичне розуміння історії К.Маркса.

21. Антропологічний поворот у філософії та його вплив на соціально-філософську думку.

22. Основні соціально-філософські ідеї в працях релігійних мислителів (Вл.Соловйов, Н.Бердяєв. Т. де Шарден, Ясперс та ін.).

23. Формування ідей дискретності історичного процесу. Теорія локальних цивілізацій (М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

24. Формування синтезних напрямків у соціальному пізнанні. Соціокультурологія – синтез соціології, соціальної філософії та етнології (Е.Дюркгейм, М.Вебер, П.Сорокін, Б.Малиновський, К.Леві-Строс та ін.)

25. Соціально-філософські ідеї структурного функціоналізму (Парсонс, Р.Мертон та ін.).

26. Неомарксизм: творчий розвиток класичного марксизму чи відхід від нього?

27. Соціально-філософські підходи в дослідженні суспільства як об’єктивної реальності: суспільство як система і суспільство як цілісність (тотальність).

28. Соціальність та його сутнісні ознаки.

29. Діяльність як спосіб існування соціальності.

30. Матеріальне й духовне в діяльності людини.

31. Діяльність і формування суспільних відносин.

32. Роль праці в житті людини.

33. Суб’єктивне та об’єктивне в діяльності.

34. Суспільне виробництво як виробництво соціальності.

35. Структура суспільного виробництва.

36. Матеріальне виробництво: сутність і структура.

37. Духовне виробництво: сутність і структура.

38. Виробництво потреб і форм спілкування: сутність і структура.