
- •Министерство образования и науки украины
- •Введение
- •Робоча навчальна програма
- •Розподіл навчального часу
- •2. Східна модель філософствування
- •3. Рання давньогрецька філософія
- •5. Філософія середньовіччя і відродження
- •6. Західноєвропейська філософія нового часу
- •7. Філософія просвітництва
- •8. Німецька класична філософія
- •Питання до модуля і
- •Модуль іі
- •1. Українська філософія
- •2. Посткласична філософія XIX – XX ст.
- •3. Головні проблеми й тенденції філософії хх ст.
- •4. Проблема буття і матерії у філософії
- •5. Свідомість, його походження і сутність
- •6. Проблема людської сутності
- •7. Людина як вольова і творча істота
- •8. Проблема пізнання. Наукове пізнання
- •8. Людство перед лицем глобальних проблем
- •Питання до модуля іі
- •Література до курсу „філософія”
- •Критерії оцінювання знань студентів з курсу
- •Рекомендации
- •Попов в.Б. Семинарское занятие № 2 Тема: Древнеиндийская философия
- •Рекомендации
- •Попов в.Б. Семинарское занятие № 3 Тема: Философия Древнего Китая
- •Рекомендации
- •Попов в.Б. Семинарское занятие № 4 тема: Греческая натурфилософия
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 5
- •Рекомендации
- •Левченкова о.Б. Семинарское занятие № 6 тема: Поздняя античная философия
- •Рекомендации
- •Левченкова о.Б. Семинарское занятие № 7
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 2
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 3 Тема: Философия Просвещения
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 10 тема: Немецкая классическая философия
- •Рекомендации
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 2 тема: философия украины
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 3
- •Рекомендации
- •СеминАрское занятие № 4 тЕма: ПроблЕма Бытия в современной философии
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 5 тема: Философские поблемы сознания
- •Рекомендации
- •Левченкова о.Б. Семинарское занятие № 6 ТемА: Познание как философская проблема
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 7 Тема: человек и его бытие в мире
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 8 тема: Глобальные проблемы современности
- •Рекомендации
- •Вопросы для самоконтроля модуль і
- •Модуль іі
- •Социальная философия робоча навчальна програма "соціальна філософія"
- •Розподіл навчального часу
- •Структура курсу і розподіл годин
- •Тема 2. Історія класичної соціальної філософії
- •Тема 3. Історія посткласичної соціальної філософії
- •Тема 4. Поняття і сутність соціального. Діяльнісний підхід в осмисленні соціальної дійсності. Суспільне виробництво і його структура
- •Питання до модуля і
- •Розкрийте сутність поняття
- •Модуль іі
- •Тема 5. Структура суспільства. Основні сфери суспільної життєдіяльності
- •Поняття політичної сфери. Поняття політики. Основні елементи політичної системи
- •Питання до модуля іі
- •Розкрийте сутність понять
- •Література
- •Модуль і
- •Семинарское занятие № 1 тема: Что такое социальная философия.
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 2
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие № 3
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие 4
- •Рекомендации
- •Хобта с.В. Семинарское занятие № 5
- •Темы рефератов
- •Рекомендации
- •Модуль іі
- •Семинарское занятие 1 тема: Общество: структура и процесс
- •Рекомендации
- •Галкина л.И.,
- •Семинарское занятие № 2
- •Темы рефератов
- •Источники
- •Учебники
- •Исследования
- •Рекомендации
- •Попов в.Б., Мацюк д.В. Семинарское занятие № 3
- •Рекомендации
- •Семинарское занятие 4 тема: Общество и культура
- •Рекомендации
- •Попов в.Б. Семинарское занятие № 5
- •Рекомендации
- •К семинарским занятиям и самостоятельной работе студентов высших учебных заведений
- •Издательство лнпу имени Тараса Шевченко «Альма-матер»
6. Західноєвропейська філософія нового часу
Своєрідність і фундаментальне підґрунтя класичної новоєвропейської філософії. Процес секуляризації й автономізації філософського знання. Утвердження автономії і суверенності кінцевого людського розуму. Фундаментальне значення протилежності «суб'єкт - об'єкт» у філософії Нового часу.
Критерії необхідності, загальнозначущості та відтворюваності істини. Проблема методу у філософії Нового часу. Практично-інструментальний характер новоєвропейського трактування знання. Механіцизм як світоглядна установка Нового часу.
Формування експериментальної науки і гносеологічної орієнтації філософії Нового часу. Полеміка раціоналістичної й емпіричної тенденції у філософії Нового часу. Дедуктивна й індуктивна методологія.
Ф.Бекон і Р.Декарт. Беконівський проект прагматичного перетворення науки. Концепція ідолів пізнання, шляху подолання ідолів. Р.Декарт про принцип сумніву, первинну достовірність пізнання й розум у процесі пізнання. Проблеми існування зовнішнього світу. Вчення про природжені ідеї. Ясність і чіткість як критерії істини. Правила для керівництва розуму. Метод Декарта.
Розуміння необхідності й об'єктивності знання сенсуалізмом і раціоналізмом. Емпіризм про джерела пізнання, критерії істинності знання і форми мислення. Матеріалістичне (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк) та ідеалістичне (Дж.Берклі, Д.Юм) розуміння чуттєвого досвіду.
Раціоналізм про розум як джерело знання і критерії його істинності. Вчення Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца про істини розуму та їх ознаки. Критика Локком теорії природжених ідей. Вчення про субстанцію (дуалізм Декарта, монізм Спінози, субстанціальний плюралізм Лейбніца).
Основні поняття: "емпіризм", "сенсуалізм", "раціоналізм", "механіцизм", "метод", "індукція", "монізм", "дуалізм", "деїзм", "вроджені ідеї", "субстанція", "примари розуму".
7. Філософія просвітництва
Просвітництво як ідеологія епохи. Фундаментальні характеристики просвітницької думки: опора на власний розум та програма перетворення свідомості.
Французьке Просвітництво - найбільш радикальна і політизована форма просвітницької думки. Просвітництво і Французька революція. Специфіка рішення онтологічних проблем. Деїзм. Матеріалістичні ідеї у вченнях Ж.-О. Ламетрі, П.Гольбаха, Д.Дідро. Гносеологічна проблематика у філософії Просвітництва. Суспільно-політичні ідеали Просвітництва (Вольтер, Монтеск’є, Руссо).
«Енциклопедія» французьких просвітителів: розвиток і популяризація наукового знання.
Основні поняття: “просвітництво”, “природа людини”, “природні права”, "розум", "матеріалізм", "механіцизм", "деїзм", "виховання", "прогрес", "атеїзм".
8. Німецька класична філософія
Німецька класична філософія як завершення новоєвропейської філософської класики. Головні проблеми та завдання німецької класичної філософії.
Критична філософія І.Канта. «Критика чистого розуму» та «коперніканський переворот» у гносеології. Співвідношення віри й розуму. Аналітичні та синтетичні судження. Поняття «апріорі» й «апостеріорі».Вчення Канта про апріорні форми чуттєвого споглядання. Чуттєвість і розум. «Річ в-собі» і «явище» у філософії І.Канта. Феномени та ноумени. Дискусія про непізнавання речі-в-собі. Система антиномій чистого розуму. Кантівський спосіб вирішення антиномій. Кант про можливості й межі спекулятивного теоретичного розуму.
Моральна філософія І.Канта. Категоричний імператив як закон практичного розуму. Формалізм моральної філософії Канта. Свобода і обов’язок. Проблема бога і безсмертя душі в моральній філософії Канта.
Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Геґеля. Необхідність методу й необхідність системи. Три моменти діалектичного розвитку (теза, антитеза, синтез). Гегель про тотожність мислення й буття. Місце категорії «буття» у гегелівській системі. «Енциклопедія філософських наук», її структура. Філософія як логіка. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття. Категорії і принципи діалектичного мислення. Вчення Гегеля про істину. Філософія природи. Філософія духу.
Г.Гегель про «розумну дійсність». Філософія права Г.Геґеля. Громадянське суспільство та держава. Етатизм Геґеля. Філософія історії Гегеля. Історія як процес розвитку самосвідомості та існування поняття свободи. Історичне та логічне у філософії Гегеля. «Хитрість розуму». Г.Геґель про «абсолютний дух» і його ступені. Ідеалізм Шеллінга, діалектика "Я" і не "Я" у Фіхте, антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.
Основні поняття: "діалектика", "система", "суб'єкт", "об'єкт", "a priori", "a posteriori", "річ-у-собі", "явище", "антиномія", "абсолютна ідея", "буття", "мислення", "сутність", "поняття", "протиріччя", "синтез", "заперечення заперечення", "розвиток", "розум практичний", "розум теоретичний", "категоричний імператив".