2. Східна модель філософствування

Передфілософія Месопотамії ("Енума Еліш", "Епос про Гільгамеша") та давнього Єгипту (Геліопольська та Мемфіська теогонія).

Специфіка давньоіндійської філософії. Вплив «Вед» і ведичної релігійної традиції на розвиток філософської думки Давньої Індії. «Упанішади». Ортодоксальні і неортодоксальні філософські школи. Філолофсько-етичні ідеї «Бхагавадгіти». Джайнізм і буддизм як релігійно-філософські системи.

Специфіка філософської думки Давнього Китаю. Даосизм.. Поняття «дао» і «де». Уявлення про природу людини. Конфуціанство як напрямок давньокитайської філософської думки. Суспільно-політичні і етичні аспекти конфуціанства. Вчення про «благородного мужа». Вплив ідей конфуціанства на соціальну та культурну історію Китаю.

Основні поняття: “передфілософія”, “Веди”, “Упанішади”, “атман”, “ріта”, “дхарма”, “карма”, “коло сансари”, “нірвана”, “брахманізм”, “буддизм”, “дао”, “де”, “жень”, “лі”, “даосизм”, “конфуціанство”.

3. Рання давньогрецька філософія

Передумови й особливості самосвідомості давньогрецької філософії. Протофілософія давньої Греції (іонійська: піфагорійська, елейська школи). Космізм давньогрецької філософії. Проблема першопочатку.

Специфіка гераклітівської діалектики. Ксенофан: критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття і мислення. Основні характеристики буття за Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.

Атомізм Демокріта. Поняття атома і порожнечі. Проблема детермінізму.

Основні поняття: "натурфілософія", "першопочаток", "хаос", "космос", "міф", "логос", "діалектика", "міра", "буття", "небуття", "атом", "детермінізм".

4. ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ТА ПІЗНЯ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Сократ: його життя і характер філософствування. Діалектика, маєвтика, іронія – аспекти сократівського методу. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.

Платон. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона. Вчення Платона про душу.

Аристотель. Критика теорії ідей Платона. Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки.

Філософія пізньої античності (скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

Основні поняття: "суб’єктивізм", "релятивізм", "ідея", "правителі-філософи", "форма", "матерія", "діалектика", "душа", "пригадування", "деміург", " сутність", "ентелехія", "телеологія", “дедукція”, “індукція”, “категорія”.

5. Філософія середньовіччя і відродження

Культурно-цивілізаційні процеси на стикові античності і Середньовіччя (становлення світових релігій, біблія і антична спадщина). Бог, людина і світ у християнській філософії. Апологетика і патристика. А.Августин. Вчення про «два гради».

Схоластика. Віра та розум. Філософія Платона й Аристотеля як джерело суперечки про універсалії. Реалізм, номіналізм, концептуалізм. Фома Аквінський. Доведення буття Бога. Філософська думка у культури Київської Русі.

Європейське Відродження як історична епоха. Гуманізм Петрарки і Л.Валли. Містичний пантеїзм Кузанського. Гносеологія Кузанського: концепція вченого незнання. Дж.Бруно. Вчення про безкінечність всесвіту. Вчення про світову душу. Теорія пізнання і діалектика Дж.Бруно.

Основні поняття: "теоцентризм", "креаціонізм", "схоластика", "універсалії", "номіналізм", "реалізм", "докази буття Бога", "гуманізм", "антропоцентризм", "заперечна теологія", "пантеїзм", "збіг протилежностей", "вчене незнання".