
- •Суть і характерні риси управління міжнародним бізнесом.
- •Суть міжнародного бізнесу.
- •Періодизація розвитку міжнародного бізнесу.
- •Глобалізація та інтернаціоналізація міжнародного бізнесу.
- •1.4.Транснаціональні (міжнародні) корпорації як об’єкт міжнародного менеджменту.
- •Суть міжнародного менеджменту.
- •1.6.Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій.
- •1.7.Основні національні школи менеджменту.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Середовище управління міжнародним бізнесом.
- •2.2. Політико-правове середовище міжнародних корпорацій.
- •2.3. Економічне середовище міжнародних корпорацій.
- •2.4. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.
- •1. Американський національний стереотип (сша).
- •2. Англійський національний стереотип.
- •3. Французький національний стереотип.
- •4. Національний стереотип, характерний для країн Близького і Середнього Сходу.
- •5. Японський національний стереотип.
- •2.5. Технологічне середовище управління міжнародним бізнесом.
- •2.6. Особливості міжнародного середовища в Україні.
- •2.7. Культурний контекст управління міжнародним бізнесом.
- •2.8. Особливості вимірів ділової культури в Україні.
- •3.Стратегічне планування в міжнародних корпораціях.
- •3.2.Сучасні стратегічні орієнтації транснаціональних корпорацій.
- •3.3.Основні типи міжнародних стратегій.
- •3.4.Основні етапи розробки і реалізації міжнародних стратегій.
- •3.5.Особливості стратегічного планування в різних формах міжнародного бізнесу.
- •4.Прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •4.2.Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.
- •4.3.Ключові сфери прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •4.4.Управління політичними ризиками.
- •4.5.Міжнародні переговори.
3.2.Сучасні стратегічні орієнтації транснаціональних корпорацій.
Існує чотири стратегічних профілі діяльності міжнародних корпорацій: етноцентризм, поліцентризму, регіоцентризму і геоцентризму.
Етноцентризм — цінності та інтереси материнської компанії є головними в стратегічних рішеннях.
Поліцентризм — стратегічні рішення змінюються від країни до країни, в яких діє компанія.
Регіоцентризм — поєднання власних інтересів фірми з інтересами своїх регіональних відділень.
Геоцентризм — інтегрування рішень в єдину глобальну систему.
Детальні характеристики зазначених профілів корпорації наводяться у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Стратегічний профіль міжнародних компаній
Характеристика |
Етноцентризм |
Поліцентризм |
Регіоцентризм |
Геоцентризм |
Місія |
Прибутковість і життєздатність |
Громадське визнання (легітим-ність) |
Прибутковість і громадське визнання |
Прибутковість і громадське визнання |
Стратегія |
Глобальна інтеграція |
Національна чутливість |
Регіональна інтеграція і національна чутливість |
Глобальна інтеграція і національна чутливість |
Характер управління |
Згори донизу |
Знизу нагору |
Переговори на місцевому рівні |
Переговори на всіх рівнях |
Організаційні структури |
Ієрархія продуктових відділень |
Ієрархія географічних відділень |
Продуктово-географічна матриця |
Мережа організацій |
Культура |
Країни походження |
Країни господаря |
Регіональна |
Глобальна |
Технологія |
Масове виробництво |
Серійне виробництво |
Гнучке виробництво |
Гнучке виробництво |
Маркетинг |
Продукція країни походження |
Локальні продукти |
Регіональна продукція |
Глобальні продукти з локальним пристосуванням |
Фінанси |
Репатріація прибутку |
Утримання прибутку |
Регіональний розподіл |
Глобальний розподіл |
Персонал |
Ключові посади — експатріанти |
Ключові посади — місцеві |
Регіональна ротація |
Глобальна ротація |
Більшість сучасних ТНК прагнуть використовувати концепцію геоцентризму в управлінні своєю зарубіжною діяльністю. Регіоцентрична орієнтація характерна в тих випадках, коли специфіка бізнесу (наприклад, у харчовій промисловості, сфері телекомунікацій, металургії і т. д.) не дозволяє досягти повної стандартизації управлінських процедур.
Важливо усвідомити зв'язок міжнародних стратегій і національних культур. Це означає пристосування глобальних стратегій до регіональних (локальних) ринків і розв'язання трьох проблем. По-перше, міжнародні корпорації мають розташувати в певному порядку умови локальних ринків та уникнути спокуси вважати інші ринки подібними. По-друге, корпорації повинні знати сильні і слабкі сторони своїх зарубіжних відділень з погляду просування продуктів і послуг компанії з урахуванням місцевого попиту. По-третє, міжнародні компанії повинні надавати зарубіжним відділенням більше автономності для належного реагування на зміни місцевого попиту.
Оскільки ключове значення у просуванні корпорацій на місцеві ринки мають маркетингові комунікації з урахуванням національних властивостей, можна усвідомити це положення на таких прикладах:
Німеччина.
Рекламні повідомлення мають бути раціональними і відповідати дійсності.
Німці побоюються маніпулювання «прихованими переконаннями».
Типового німця можна впізнати через стандартні особливості сім'ї, до складу якої входять, як правило, двоє батьків, двоє дітей і бабуся.
Франція.
•Уникнення причинної залежності чи логіки.
•Реклама є переважно емоційною, драматичною і символічною.
• Товари сприймаються як культурне явище; це мистецтво знаходити гроші, коли воно представлене як література чи фільм.
Великобританія.
• Цінність сміху вища над усе.
• Досить поширеним є самозаперечення британцями комерційних розваг висміюванням як рекламіста, так і споживача.
Узагальнюючи вплив національних культур на стратегії міжнародних корпорацій, слід звернути увагу на пристосування маркетингових повідомлень до таких культурних характеристик, як емоції, задоволення, дружба, гумор, правила, статус та інші культурні прояви поведінки, що повинні належним чином враховуватись і контролюватись.