Міністерство транспорту та зв'язку України

Українська державна академія

залізничного транспорту

Навчально-методичний центр

Студентська навчальна звітність

Графічні конструкторські документи

.

Загальні вимоги до побудови

викладення та оформлення

Методічній посібник з додержання вимог

нормоконтролю (нормативних документів)

у студентській навчальній звітності

Розділ 2

2006

Методичний посібник розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні Вченої ради УкрДАЗТ 27.06. 2006р., протокол № 6.

Дане видання є додатковим розділом до виданого раніше в УкрДАЗТ у 2004р. " Методичного посібника з додержання вимог нормоконтролю у студентській навчальній звітності" авторів Є.В.Коновалова та Л.М.Козара. В ньому викладаються питання побудови, викладення та оформлення графічних конструкторських документів у студентській навчальній звітності.

Рекомендується для студентів, викладачів, консультантів і нормоконтролерів.

Укладач – доцент є.В.Коновалов

Рецензент – доцент в.М. Зарубін

Вступ

Студентська навчальна (або кваліфікаційна) робота є самостійним документом, при виконанні якого необхідно керуватися вимогами Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), що передбачає встановлення в організаціях і на підприємствах єдиних правил виконання, оформлення та обігу конструкторської документації.

Вимоги ЄСКД до побудови, викладення та оформлення пояснювальної записки в студентській навчальній звітності наведені в .

Метою роботи є виклад основних правил виконання та оформлення частини студентської навчальної (кваліфікаційної) роботи, яка входить в її склад у групі графічних конструкторських документів.

Нормативні посилання

При укладанні цього розділу посібника враховані такі стандарти:

- ГОСТ 2.106-96. Межгосударственный стандарт. Текстовые документы;

- ГОСТ 2.102-68. Виды и комплектность конструкторских документов;

- ГОСТ 2.104-68. Основные надписи;

- ГОСТ 2.113-75. Групповые и базовые конструкторские документы;

- ГОСТ 2.201-80. Обозначение изделий и конструкторских документов;

- ГОСТ 2.301-68. Форматы;

- ГОСТ 2.302-68. Масштабы;

- ГОСТ 2.316-68. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц;

- ГОСТ 2.701-84. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению;

- ДСТУ 3321-96. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.

2 Конструкторські графічні документи. Загальні

вимоги до побудови, викладення і оформлення

2.1 Види конструкторських документів

Діючий ГОСТ 2.102-68 передбачає, зокрема, наявність у складі конструкторських документів на вироби всіх галузей промисловості документів, які перераховані в таблиці 2.1.

Окремі з перерахованих в таблиці 2.1 документів в комплект студентської навчальної роботи можуть не входити. Необхідний склад документів в кожній студентській навчальній роботі визначається викладачем або методичними учбовими матеріалами.

Загальні вимоги до побудови, викладу та оформлення пояснювальної записки в студентській навчальній звітності наведені в .

Далі викладаються деякі вимоги щодо виконання графічних конструкторських документів, а саме: до вибору форматів і масштабів зображень, порядку заповнення основних написів, оформлення схем і специфікацій та ін.

2.2 Формати

2.2.1 На форматах листів виконують креслення деталей, креслення загального вигляду і складальні креслення, схеми й таблиці.

Формати (ГОСТ 2.301-68) листів визначаються розмірами зовнішньої рамки креслення (рисунки 2.1 і 2.2).

2.2.2 Порядок побудови формату такий. На листі тонкою лінією у відповідності до вибраного формату і за розмірами, вказаними в таблицях 2.2 або 2.3, обкреслюється зовнішня рамка. Відстань між кромкою листа і лінією формату по периметру вибирається однаковою. Потім усередині зовнішньої рамки основною лінією викреслюють внутрішню рамку. Відстань між трьома сторонами зовнішньої і внутрішньої рамок складає 5 мм, а четвертої, зліва, - 20 мм (рисунки 2.1 і 2.2). Зсередини внутрішньої рамки обкреслюється поле для основного напису.

Надлишок площі листа за межами формату обрізувати не слід.

Таблиця 2.1 – Види та коди конструкторських документів

Вид документа	Визначення	Код доку-мента
Поясню-вальна записка	документ, що містить опис побудови і принципу дії виробу, що розробляється, а також обгрунтовування прийнятих при його розробці технічних, технологічних і техніко-економічних рішень	ПЗ
Креслення деталі	документ, що містить зображення деталі та інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю	*
Скла-дальне креслення	документ, що містить зображення складальної одиниці та інші дані, необхідні для її збирання і контролю	СБ
Креслення загального вигляду	документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин та пояснює принцип роботи виробу	ВО
Теоре-тичне креслення	документ, що визначає геометричну форму (обводи) виробу і координати розташування його складових частин, а також графіки та діаграми	ТЧ
Габаритне креслення	документ, що містить контурне (спрощене) зображення виробу з габаритними і приєднувальними розмірами	ГЧ
Схема	документ, на якому у вигляді умовних зображень або позначень показані складові частини виробу і зв'язки між ними	* *
Таблиця	документ, що містить відповідні дані, зведені в таблицю	ТБ
Специ-фікація	документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту	* * *
* Код не присвоюється * * Порядок вибору коду вказаний в таблиці 2.6 * * * Присвоюється позначення складальної одиниці без коду

1 – поле для розташування креслень, схем, таблиць, діаграм; 2 – поле для даних про технічні характеристики (параметри об'єкта та ін.); 3 – поле для напису технічних вимог і переліку елементів; 4 та 4а – поле для основного напису

Рисунок 2.1 – Структура розміщення інформації на листах формату

більших за А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони листа (а), уздовж короткої сторони листа (б)

1 – поле для розташування креслень, схем, таблиць, діаграм; 2 – поле для даних про технічні характеристики (параметри об'єкта та ін.); 3 – поле для напису технічних вимог, переліку елементів або специфікацій; 4 та 4а – поле для основного напису

Рисунок 2.2 – Структура розміщення інформації на листах

формату А4

Таблиця 2.2 - Позначення і розміри сторін основних форматів

Позначення формату	Розміри сторін формату, мм
А0	(841 х 1189) ± 3
А1	(594 х 841) ± 3
А2	(420 х 594) ± 2
А3	(297 х 420) ± 2
А4	(210 х 297) ± 2

Таблиця 2.3 – Розміри додаткових форматів, мм

Кратність	Формат
	А0	А1	А2	А3	А4
2	1189х1682	---	---	---	---
3	1189х2523	841х1783	594х1261	420х891	297х630
4	---	841х2378	594х1682	420х1189	297х841
5	---	---	594х2102	420х1486	297х1051
6	---	---	---	420х1783	297х1261
7	---	---	---	420х2080	297х1471
8	---	---	---	---	297х1682
9	---	---	---	---	297х1892

2.2.3 Формат з розмірами сторін 1189 х 841 мм, площа якого дорівнює 1 м², і інші формати, отримані шляхом послідовного розподілу його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату, визнаються за основні.

Позначення і розміри сторін основних форматів повинні відповідати таблиці 2.2.

Допускається застосування додаткових (похідних) форматів, вказаних в таблиці 2.3. Позначення похідного формату складається з позначення основного формату і його кратності, наприклад,

А1 х 2, А2 х 3, А4 х 7.

2.2.4 Листи форматів більших за А4 лише після підпису їх викладачем для зберігання слід складати так, щоб основний напис розташовувався на верхній лицьовій стороні складеного листа.

Листи у складеному вигляді повинні відповідати формату А4.

Порядок складання листів показаний на рисунку 2.3. Лист згинають в такому порядку: спочатку по лініях, перпендикулярних до основного напису креслення (спочатку по лінії 1, потім – 2 і 3), і далі по лінії 4.

Отвори для брошурування листів повинні пробиватися з лівого боку листа.

а) – складання листа "гармошкою"; б) – приведення листа до формату А4; в) – лінії згину листа формату А1

Рисунок 2.3 – Схема складування листа креслення

2.3 Масштаби

Для виконання зображень об'єктів на кресленнях використовуються масштаби (ГОСТ 2.302-68) зменшення або збільшення, вказані в таблиці 2.4.

Для зображення генеральних планів крупних об'єктів допускається застосовувати масштаби: 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

Таблиця 2.4 – Масштаби зображень на кресленнях

Масштаби зменшення	1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000
Натуральна величина	1:1
Масштаби збільшення	2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

2.4 Основні написи

2.4.1 Основним написом є інформація, яка на графічних документах розміщується на полях 4 та 4а (рисунки 2.1-2.2).

Поле 4 основного напису розташовують в правому нижньому кутку креслень, а на листах формату А4 – уздовж короткої сторони листа (рисунки 2.1 і 2.2).

2.4.2 Форми, розміри, порядок заповнення основних написів передбачені ГОСТ 2.104-68. Зміст, розташування і розміри граф основних написів, а також розміри рамок на першому листі креслення виробу повинні відповідати формі 1 (рисунок 2.4). Для решти листів креслень того ж виробу слід застосовувати форму 2а (рисунок 2.5).

При виконанні основних написів застосовують два типи ліній: суцільні основні лінії товщиною (від 0,6 до 1,5 мм) і суцільні тонкі лінії товщиною від до .

2.4.3 У графах основного напису обов'язковими для заповнення в навчальних роботах є:

- графа 1 – найменування виробу;

- графа 2 – позначення документа;

- графа 3 – позначення матеріалу деталі (заповнюють тільки на кресленнях деталей);

- графа 6 – масштаб;

- графа 7 – порядковий номер листа (на документах, що складаються з одного листа, графу не заповнюють);

Рисунок 2.4 - Основній напис для креслень та схем (форма 1)

графа 8 – загальна кількість листів документа, позначення якого вказано в графі 2 (графу заповнюють тільки на першому листі);

- графа 9 – найменування підприємства;

- графа 10 – характер роботи, яку виконує особа, що підписує документ;

- графа 11 – прізвища осіб, що підписали документ;

- графа 12 – підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 11;

- графа 13 – дата підписання документа, наприклад: 24.10.06;

- графа 26 – позначення документа, яке повернуте:

а) на 180⁰ для формату А4 і для форматів більших А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони листа (рисунок 2.1,а); б) на 90⁰ для форматів більших А4 при розташуванні основного напису уздовж короткої сторони листа (рисунок 2.1,б).

2.5 Правила нанесення на кресленнях написів, технічних вимог, характеристик та таблиць

2.5.1 Окрім зображення виробу з розмірами і граничними відхиленнями, креслення може також мати (ГОСТ 2.316-68):

- текстову частину, що складається з технічних вимог і (або) технічних характеристик виробу;

- написи з позначенням зображень;

- таблиці.

2.5.2 Порядок виконання основного напису креслення наведений в 2.4.

При виконанні креслення на декількох листах текстову частину поміщають тільки на першому листі, незалежно від того, на яких листах знаходиться зображення, до яких відносяться вказівки, наведені в текстовій частині.

Зміст тексту і написів на кресленнях повинен бути коротким і точним. В написах не можна застосовувати скорочення слів за винятком загальноприйнятих, наведених в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Перелік деяких допустимих скорочень слів, що вживаються в технічних вимогах, таблицях на кресленнях і специфікаціях (ГОСТ 2.316-68)

Повне найменування	Скорочення	Повне найменування	Скорочення
Без креслення Більше ніж Верхнє відхилення Відносно Відхилення Внутрішній Виконання Глибина Граничне відхилення Деталь Довідковий Додаток Довжина Заготовка Зенковка, зенкувати Зовнішній Інструмент Кількість Клас (точність, чистота) Конічний Конусність Креслення Лівий Металевий Найбільший Найменший Нижнє відхилення Номінальний Обробка, обробляти Отвір	БЧ б. ніж верхн. відх. віднос. відх. внутр. викон. глиб. гран. відх. дет. довід. дод. довж. загот. зенк. зовн. інстр. кільк. кл. коніч. конусн. кресл. лів. метал. найб. найм. нижн. відх. номін. оброб. отв.	Площина Поверхня Позиція По порядку Правий Примітка Пункт Пункти Перетин Спеціальний Специфікація Стандарт, стандартний Сторінка Струм високої частоти Таблиця Твердість Теоретичний Технічні вимоги Технічні умови Технічне завдання Технологічний контроль Товщина Точність, точний Хімічний Цементація, цементувати Центр мас Циліндровий Шорсткість Екземпляр	площ. поверхн. поз. пп. прав. прим. п. пп. пер. спец. специф. станд. стор. СВЧ табл. тв. теор. ТВ ТУ ТЗ Т. контр. товщ. точн. хім. цемент. Ц.М. циліндр. шорст. екз.

Текст і написи на кресленнях, як правило, розташовують паралельно основному напису креслення.

2.5.3 Біля зображень на полицях ліній-винесень наносять тільки короткі написи (рисунок 2.6). Лінію-винесення, що перетинає контур зображення і яка не відводиться від якої-небудь лінії, закінчують крапкою (рисунок 2.6,а). Лінію-винесення, що відводиться від ліній видимого і невидимого контура, а також від ліній, що позначають поверхні, закінчують стрілкою (рисунок 2.6,б, 2.6,в). На кінці лінії-винесення, що відводиться від всіх інших ліній, не повинно бути ані стрілки, ані крапки (рисунок 2.6,г).

Написи на полицях ліній-винесень поміщають на тих листах креслення, на яких вони є найнеобхіднішими для читання креслення.

2.5.4 Лінії-винесення повинні бути непаралельними лініям штрихування (якщо лінія-винесення проходить по заштрихованому полю), не повинні перетинатися між собою і не перетинати, по можливості, розмірні лінії та елементи зображення, до яких не відноситься поміщений на полиці напис.

Рисунок 2.6 - Приклади нанесення написів на кресленнях

Допускається виконувати лінії-винесення з одним зламом (рисунок 2.7, а), а також проводити від однієї полиці дві і більш лінії-винесення (рисунок 2.7, б).

а) б)

Рисунок 2.7 - Приклади нанесення ліній-винесень

2.5.5 Текстову частину, поміщену на полі креслення, розташовують в полі 2 або 3 (рисунки 2.1, 2.2) понад основним написом. Між текстовою частиною та основним написом не допускається поміщати зображення, таблиці і т.п.

На листах формату більших за А4 допускається розміщення тексту у дві і більш колонки, причому ширина колонки повинна бути не більшою 185 мм.

2.5.6 На кресленні виробу, для якого стандартом встановлена таблиця параметрів (наприклад, зубчастого колеса, черв'яка), її поміщають у правому верхньому кутку поля креслення впритул до внутрішньої рамки (рисунок 2.8). Всі інші таблиці поміщають на вільному місці поля креслення праворуч від зображення або нижче нього. Основні розміри таблиці параметрів показано на рисунку 2.8.

2.5.7 Технічні вимоги викладають, групуючи однорідні і близькі по своєму характеру вимоги, в такій послідовності:

а) вимоги щодо матеріалу, заготовки, термічної обробки і властивостей матеріалу готової деталі;

б) розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємне розташування поверхонь, маси і т.д.;

в) вимоги щодо якості поверхонь, вказівки про їх обробку, покриття;

г) зазори, розташування окремих елементів конструкції;

д) вимоги щодо настройки і регулювання виробу;

є) інші вимоги до якості виробу;

ж) умови і методи випробувань;

з) вказівки про маркіровку і таврування;

і) правила транспортування і зберігання;

к) особливі умови експлуатації.

Рисунок 2.8 - Приклад виконання таблиці параметрів на кресленні зубчастого колеса

Пункти технічних вимог повинні мати наскрізну нумерацію, а кожний пункт технічних вимог записують з нового рядка.

Заголовок "Технічні вимоги" не пишуть.

Приклад оформлення креслення з включенням технічних вимог поданий у додатку А.

2.5.8 У випадку, якщо на одному кресленні, окрім технічних вимог, необхідно також вказати технічну характеристику виробу, її розміщують окремо від технічних вимог, шз самостійною нумерацією пунктів, на вільному полі креслення під заголовком "Технічна характеристика". При цьому над технічними вимогами поміщають заголовок "Технічні вимоги". Обидва заголовки не підкреслюють.

Приклад оформлення креслення з одночасним включенням технічної характеристики та технічних вимог поданий у додатку Б.

2.5.9 Для позначення на кресленні зображень (видів, розрізів, перетинів), поверхонь, розмірів і інших елементів виробів застосовують великі букви українського алфавіту, за винятком букв Й, О, Х, І, Ї, Ь. Абеткові позначення присвоюють в алфавітному порядку без повторення, без пропусків, незалежно від листів креслення. У разі браку букв застосовують цифрову індексацію, наприклад: "А", "А₁", "А₂", "Б-Б", "Б₁-Б₁", "Б₂-Б₂".

Розмір шрифту абеткових позначень повинен бути приблизно у два рази більше розміру цифр розмірних чисел.

Масштаб зображення на кресленні, відмінний від вказаного в основному написі, указують безпосередньо після напису, що відноситься до зображення, наприклад: А-А(1:1); Б(5:1); А(1:4).

У разі виконання креслення на декількох листах, для зручності пошуку додаткових зображень (переризів, розрізів, виносних елементів) поряд з позначенням додаткових зображень указують номери листів, на яких ці зображення поміщені

(рисунок 2.9). В цьому випадку над додатковими зображеннями біля їх позначень вказують номери листів, на яких додаткові зображення розташовані, та, у разі необхідності, масштаби додаткових зображень (рисунок 2.10).

Рисунок 2.9 - Приклади нанесення нумерації листів для

пошуку додаткових зображень

Рисунок 2.10 - Приклади позначення додаткових зображень

2.5.10 Таблиці, поміщені на кресленні, нумерують у межах креслення за наявності посилань на них в технічних вимогах. При цьому над таблицею ставлять слово "Таблиця" з порядковим номером. Якщо на кресленні наявна тільки одна таблиця, то її не нумерують, а слово "Таблиця" не пишуть.

2.6 Види виробів

2.6.1 Виробом у відповідності до ГОСТ 2.101-68 називається будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Вироби, залежно від наявності або відсутності в них складових частин, поділяють на:

а) неспецифіковані (наприклад, деталі) – не мають складових частин;

б) специфіковані (складальні одиниці, комплекси, комплекти), складаються з двох і більш складових частин.

2.6.2 Встановлені такі види виробів:

- деталь – виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій;

- складальна одиниця – виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготівнику із застосуванням складальних операцій;

- комплекс – два і більше специфікованих вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготівнику складальними операціями, але призначених для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;

- комплект – два і більше вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготівнику складальними операціями, які являють собою набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру.

2.6.3 До виробів, що закуповуються, відносять вироби, які не виготовляються на даному підприємстві, а одержуються ним в готовому вигляді, окрім тих, що одержані за кооперацією.

Схема структури і видів виробів наведена на рисунку 2.11.

Рисунок 2.11 - Структура та види виробів

2.7 Позначення виробів і конструкторських документів

2.7.1 Кожному виробу (ГОСТ 2.201-80) повинно бути присвоєно самостійне позначення. Позначення виробу є одночасно позначенням його основного конструкторського документа. Позначення одного виробу не повинно бути використано для позначення іншого виробу або конструкторського документа.

2.7.2 Позначення виробам і конструкторським документам присвоюють централізовано (міністерствами, відомствами) або децентралізовано (організаціями-розробниками).

Прийнята в УкрДАЗТ у 2004р. структура позначень текстових документів є чинною також для позначень виробів і конструкторських документів.

2.7.3 Вироби і конструкторські документи зберігають присвоєне їм позначення незалежно від того, в яких виробах і конструкторських документах вони застосовуються.

2.8 Специфікації

2.8.1 Специфікації складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект. Форма специфікації відповідно до Міждержавного ГОСТ 2.106-96 наведена на рисунках 2.12 та 2.13. У специфікацію вносять всі складові частини, що входять до того виробу, який специфікується. Приклад заповнення специфікації на складальну одиницю наведений у додатку В.

2.8.2 Специфікація складається з розділів, які розташовують в такій послідовності:

- документація;

- комплекси;

- складальні одиниці;

- деталі;

- інші вироби;

- матеріали;

- комплекти.

Найменування кожного розділу указують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Між найменуванням і змістом розділу залишають один порожній рядок.

Рисунок 2.13 – Форма специфікації (другий та наступні аркуші)

2.8.3 У розділ "Документація" вносять документи, що входять до комплекту виробу, який специфікується.

2.8.4 У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять усі комплекси, складальні одиниці і деталі, які входять у виріб, що специфікується. Запис складальних одиниць і деталей у межах кожного розділу проводять в порядку зростання номерів складових частин або позицій.

Виріб, застосований по конструкторських документах, виконаних відповідно до стандарту ЄСКД, записують в документи інших виробів, в яких він застосований, за позначенням свого основного конструкторського документа.

2.8.5 У розділі "Інші вироби" спочатку записують вироби, застосовані за стандартами, а потім - за технічними умовами (ТУ). У межах кожної категорії стандартів (міждержавних, державних, галузевих), а також ТУ, запис рекомендується проводити за групами виробів, поєднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандартів – в порядку зростання основних параметрів виробу.

2.8.6 У розділ "Матеріали" вносять всі матеріали, що входять у виріб, який специфікується. Запис матеріалів рекомендується проводити в такій послідовності:

- метали чорні;

- метали магнітоелектричні і феромагнітні;

- метали кольорові;

- кабелі, дроти, шнури;

- пластмаси і прес-матеріали;

- паперові і текстильні матеріали;

- лісоматеріали;

- гумові і шкіряні вироби;

- мінеральні, керамічні і скляні матеріали;

- лаки, фарби, нафтопродукти і хімікати;

- інші матеріали.

У межах кожного виду матеріали рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, у межах кожного найменування – за збільшенням технічних параметрів.

2.8.7 У розділ "Комплекти" вносять комплекти, що входять до складу виробу, який специфікується, а також експлуатаційні документи, перелічені в ГОСТ 2.106-96.

2.8.8 Графи специфікації заповнюють таким чином.

У графі "Формат" вказують формати тільки тих документів, які внесені в розділи "Документація", "Складальні одиниці" і "Деталі". Якщо документ виконаний на декількох листах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Наприклад *) А4, А3, А1 (додаток В).

Для документів, на які креслення не виконані, у графі "Формат" вказують "БЧ".

Графа "Зона" заповнюється тільки у разі розподілу формату на зони.

У графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, що входять до виробу, який специфікується. Графу "Поз." для розділу "Документація" не заповнюють.

У графі "Позначення" вказують позначення документів, які внесені в розділи "Документація", "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі" і "Комплекти".

У графі "Найменування" вказують:

а) у розділі "Документація" – найменування документів, що входять до складу виробу, який специфікується, наприклад: "Складальне креслення", "Схема кінематична", "Техніко-економічне обгрунтування";

б) у розділах "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" – найменування виробів відповідно до основного напису на основних конструкторських документах цих виробів. Для виробів, на які креслення не випущені, вказують їх найменування;

в) у розділі "Інші вироби" – найменування і позначення виробів відповідно до стандартів або технічних умов на ці вироби;

г) у розділі "Матеріали" – позначення матеріалів, встановлені стандартами або технічними умовами на ці матеріали.

У графі "Кільк." вказують:

а) у розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" – кількість складових частин, що потрібна для випуску одного виробу, який специфікується;

б) у розділі "Матеріали" – загальна кількість матеріалів, витрачених на один виріб, який специфікується, з вказанням одиниць вимірювання. Допускається одиниці вимірювання записувати в графі "Примітка".

У розділі "Документація" графу "Кільк." не заповнюють.

У графі "Примітка" вказують додаткові відомості (за потребою).

Після кожного розділу специфікації допускається залишати декілька вільних рядків для додаткових записів. Допускається резервувати також номери позицій.

2.9 Схеми

2.9.1 Схеми (ГОСТ 2.701-84) залежно від виду і типу елементів, що входять до них, розподіляють на групи, а кожна група схем має відповідне позначення (таблиця 2.6).