26. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).

Регуляція САТ відбувається:

- за відхиленням – у відповідь на зміну САТ вмикаються регуляторні механізми, які повертають його до вихідного рівня (саморегуляція або регуляція на основі негативного зворотнього зв’язку); така регуляція має місце при необхідності стабілізувати САТ на певному рівні:

- за збуренням – “збурення” (дія якогось зовнішнього по відношенню до системи кровообігу фактора) потребує зміни САТ в певному напрямку; інформація про дію збурення передається в КП (ГДЦ) по каналу зовнішнього зв’язку  ГДЦ виробляє керуючий сигнал, що змінює роботу серця та стан судин так, що САТ змінюється в потрібному напрямку. Далі підтримання САТ на необхідному рівні відбувається завдяки регуляції за відхиленням.

Розглянемо механізми регуляції кровообігу на прикладі прямої ортостатичної проби – перехід людини з горизонтального положення (лежить) у вертикальне (стоїть!).

В момент переходу під впливом фактора гравітації відбувається перерозподіл крові у венозній частині судинного русла: збільшується трансмуральний тиск у венах нижніх кінцівок  їх розтяг  депонування додаткового об’єму крові (500-600 мл)  зменшення венозного повернення крові серцю  зменшення СО крові (за законом Франка-Старлінґа) спочатку в правому, а потім в лівому серці  зниження ХОК  зниження САТ.

У відповідь на зниження САТ вмикаються рефлекторні механізми, які повертають його до вихідного рівня. Послідовність подій така: зниження САТ  зменшення активності пресорецепторів (-)  зниження тонусу ядра блукаючого нерва (-); зниження тонусу ДВ ГДЦ  підвищення тонусу ПВ (+).

Зменшення тонусу ядра блукаючого нерва  зменшення (-) його впливу на серце  збільщення ЧСС  збільшення ХОК  ріст САТ.

Підвищення тонусу ПВ зумовлює:

- посилення (+) симпатичних впливів на серце  збільшення СО та ЧСС  збільшення ХОК  збільшення САТ;

- посилення симпатичних впливів на судини:

а) артеріальні  звуження більшості судин  ріст ЗПО  ріст САТ;

б) венозні  звуження  зменшення ємності вен  збільшення венозного повернення крові до серця  збільшення СО (за законом Франка-Старлінґа)  збільшення ХОК  збільшення САТ.

Під час проведення ортостатичної проби ми не реєструємо зниження САТ, яке має місце в момент переходу у вертикальне положення, бо в здорової людини зниження САТ в цих умовах дуже короткочасне, але реєструємо результати реалізації пресорного рефлексу:

- збільшення ЧСС;

- збільшення діастолічного тиску;

- систолічний тиск зберігається приблизно на тому ж рівні, хоча можливі незначні його зміни.

Під час проведення ортостатичної проби у досліджуваного вимірюють АТ, систолічний та діастолічний, ЧСС до та після переходу з горизонтального положення у вертикальне.

П ід час проведення зворотньої ортостатичної проби перехід з вертикального положення у горизонтальне в системі кровообігу виникають протилежні зміни – реалізується депресорний рефлекс: під час переходу збільшується приток крові до серця  збільшується ХОК та САТ  збуджуються пресорецептори  розширення артеріальних та венозних судин  зменшення ЧСС та СО  зменшення САТ.