Розділ 5. Особливості екології

В житті, розвитку та розмноженні вовчка звичайного важливу роль відіграють екологічні фактори: абіотичні, біотичні та антропогенні. Кожен з них окремо та всі разом, вони визначають особливості життєвого циклу комахи.

5.1. Абіотичні чинники

Серед абіотичних факторів важливе значення у створенні сприятливого життєвого середовища відіграють кліматичні фактори: тепло, світло, вологість

5.1.1. Вплив температури середовища на розвиток комах

Цей чинник суттєво впливає на життя та розвиток комах.Активна життєздатність комахи можлива лише в певному діапазоні температур.Вище і нижче цього діапазону активність комах знижуеться,виникає термічне або холодове оціпеніння,однак при цьому зберігаеться можливість повернення до активного стану якщо температура середовища повернеться в діапазон активних температур.

Сума ефективних температур для вовчка звичайного складає 3000⁰С,а нижній поріг розвитку-10⁰С.

Для визначення тривалості розвитку генерації та кількості можливих генерацій, я провела такі розрахунки:

Тривалість розвитку генерації розраховують за формулою:

Тривалість розвитку генерації розраховують за формулою:

С=(Т-t) * n

C – сума ефективних температур

T – середні температури по місяцях

t – нижній поріг розвитку шкідника

n – тривалість розвитку, днів

Вираховуємо середню температуру за вегетаційний період:

Т= (t₁+t₂+t₃+t₄+t₅)/5

t₁,t_2,t_3,t_4,t₅ – середня температура за місяць

T= (14,7+14,6+20,2+19+13,5)/5 = 16,4

Робимо розрахунок тривалості розвитку вовчка звичайного:

n=C/(T-t)=3000/(16.4-10)=467 днів

Отже, в умовах Сумської області розвиток вовчка звичайного триває 467 днів.

С=(16,4-10)*467=2989

Кількість можливих генерацій розраховують за формулою:

С=(Т-t) * n

С – сума тепла за конкретний місяць розвитку комахи

Т – температура середньомісячна

t – нижній поріг розвитку

n – кількість днів місяця

Вираховуємо суму тепла за місяць:

травень: С1=(14,7-10)*31=145,7

червень: С2=(14,6-10)*30=138

липень: С3=(20,2-10)*31=316,2

серпень: С4=(19,0-10)*31=279

вересень: С5=(13,5-10)*30=105

С=С1+С2+С3+С4+С5=145,7+138+316,2+279+105=983,9

Отже, сума тепла за травень-вересень складає 983,9

Розраховуємо можливу кількість генерацій шкідника:

983,9/3000=0.32≈1генерації

На території Сумської області вовчок звичайний може мати1 генерацію.

5.1.2. Залежність розвитку комахи від вологості середовища

Вовчок звичайний добре пристосований до вологого середовища.

5.1.3. Спільна дія температури і вологості середовища

Температура середовища сильною мірою може впливати на характер дії вологи на комаху.Тому дуже важливим є вивчення спільної дії температури і вологості середовища на розмноження і життя комах.Для оцінки та аналізу спільної дії температури і вологості середовища використовують метод клімаграм.Їх складають по середньомісячним показникам температури і кількості опадів, які випали.

Місяць	Температура, оС	Кількість опадів, мм
Січень	-4.4	75
Лютий	-9.7	70
Березень	0,4	61
Квітень	14,4	80
Травень	51.5	88
Червень	22	69
Липень	25,5	60
Серпень	22.5	62
Вересень	18,5	77
Жовтень	11.3	89
Листопад	3.4	91
Грудень	-5.6	80

5.1.4. Роль світла у формуванні годинного і сезонного циклів розвитку комахи

Роль світла як екологічного чинника в житті комах велика і часто не поступається, а в деяких випадках навіть перевершує роль інших кліматичних чинників. Довгий фотоперіод сприяє безперешкодному розвитку багатьох видів, тоді як короткий фотоперіод, що наступає в кінці літа — початку осені, стимулює перехід в стан діапаузи.

Але дія світла позначається не тільки в тому, що світло грає видатну роль у формуванні річного і сезонного циклів розвитку.

Світло впливає на життя комах і інакше. Перш за все комахи розрізняються неоднаковою життєдіяльністю протягом світлої і темної частин доби: одні види активні при денному світлі, інші — при смерковому світлі, треті — при нічному.

5.1.5. Значення повітряних потоків у розселенні виду

Значну роль як один з факторів розселення комах відіграють повітряні потоки – горизонтальні та вертикальні.

У зв’язку з тим, що п’явиця звичайна має невеликі розміри вона не здатна чинити супротив потокам вітру і тому здійснює пасивний політ. Вітер, як горизонтальний потік повітряних мас є для неї важливим фактором розселення.

Переміщенню комах також сприяють вертикальні повітряні потоки. Цей процес відбувається завдяки підхоплюванню комах повітряними потоками на більш високі горизонти, де вони потрапляють під дію постійних сильних вітрів.

5.2.Водно – грунтові чинники

Життя більшості видів комах в більшій чи меншій мірі пов’язане з водним або грунтовим середовищем.

В житті комах суттєву роль відіграють лише водойми з прісною водою – ріки, озера, калюжі, а морські водойми в їх житті не відіграють значної ролі. Ще одним визначальним фактором для життя комах є грунтове середовище. На відміну від водойм грунт займає проміжне місце між водним і повітряним середовищем. Грунт являє собою трьохфазну систему, яка складається з твердої, рідкої та газоподібної фази.

5.3. Біотичні чинники

Найважливішу роль життя комахи грають стосунки з різними живими організмами – тваринами і рослинами. Основу взаємовідносин комах з біотичними факторами складають харчові або трофічні зв’язки.

5.3.1. Екологічні зв'язки комахи з рослинами

Вовчок звичайний –поширений в усіх зонах на добре зволожених,у тому числі зрошуваних землях.Поліфаг. Пошкоджує: злаки — рис, пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, овес та ін.; бобові — горох, вику, сочевицю, квасолю; багаторічні трави; буряки, картоплю, моркву, капусту, кавуни, дині, огірки, гарбузи, цибулю, редиску, баклажани, томати, перець, земляний горіх, соняшник, льон, тютюн, суниці; у розсадниках і молодих садах — яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик; дуб, бук, тополю, вербу, сосну, ялину та багато інших рослин. Викликають зниження врожаю бульб картоплі, їх насіннєвих, товарних якостей. Підгризають коріння і стебла картоплі, викликаючи тим самим в’янення та загибель рослин. Капустянки шкодять і на бульбах, вигризаючи м’якуш. Живиться також багатьма ґрунтовими безхребетними, в тому числі шкідливими комахами, дощовими черв’яками.

5.3.2. Взаємозв'язок з іншими організмами

Чисельность комах в природі залежить від різних організми, серед яких бактерії, гриби, віруси та найпростіші.

З грибних організмів, що викликають хвороби комах, відомо більше 400 видів. Найбільший практичний інтерес мають представники ентомопатогенних грибів з родини ентомофторові, а також, вертіцілліум. Ці види грибів проникають в тіло комах через шкірні покриви за допомогою виділених ними ферментів, зокрема хітинази, через які паростки міцелію проникають в порожнину тіла. 

Вірусні захворювання. Найбільший практичний інтерес мають віруси з групи паличкоподібні. 

Територіальна конкуренція – взаємовідносини, які виникають між особинами одного виду за територію.

Ієрархія – спостерігається у комах, які ведуть груповий спосіб життя.

Мутуалізм – позитивні міжвидові відносини, які базуються на трофічній залежності одного виду від іншого.

Синантія – відносини, які корисні для одного виду комах і нейтральні для іншого.

Коменсалізм – таке явище, при якому один вид використовує харчові припаси іншого.

Хижацтво – короткочасні відносини між комахами, але з летальним результатом для одного з них.

Паразитизм – взаємовідносини, при яких паразит використовує комаху-хазяїна як поживу і як середовище існування.

З визначиними термінами я дізналася що вовчок звичайний –це хижак,який живиться багатьма ґрунтовими безхребетними, в тому числі шкідливими комахами, дощовими черв’яками.

5.4. Антропогенні чинники

Антропогенні фактори – результати впливу різноманітної господарської діяльності людини на сформовані в природі взаємини організмів із середовищем. Організми в природі живуть не ізольовано один від одного. Під впливом діяльності людини чисельність одного виду комах зменшується, а іншого прогресує. Оранка і освоєння під с/г культури цілинних земель, вирубка лісів, осушування боліт в значній мірі впливають на фауну комах.

РОЗДІЛ 7. Головні поняття екології та її терміни

Екологія (грец. eikos — будинок, дім; грец. logos — наука) – наука яка вивчає відносини організмів з навколишнім середовищем та їх наслідки.

Аутекологія (факторіальна екологія, екологія видів) — розділ екології, що вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Завдання аутекології — виявлення фізіологічних, морфологічних і інших пристосувань (адаптацій) видів до різних екологічних умов: режиму зволоження, високим і низьким температурам, засолення ґрунту (для рослин). Останніми роками у аутекології з'явилося нове завдання — вивчення механізмів реагування організмів на різні варіанти хімічного і фізичного забруднення (включаючи радіоактивне забруднення) середовища.

Популяційна екологія, розділ екології, який вивчає популяцію як елементарну форму існування виду.

Популяційна екологія - дослідження структури популяції і її динаміки, статевого та вікового складу популяції тварин, що визначають її плодючість і характер розмноження, що служить пристосуванням до умов існування, тому що забезпечує темпи відтворення відповідно смертності особин.

Синекологія, або екологія угруповань — наука, що аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів певного угрупування організмів (біогеоценозу), а також між ними та довкіллям.

Біоценологія — розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з навколишнім середовищем та між собою як самих біоценозів, так і окремих їх компонентів.

Екологічна пластичність – просторово – функціональна характеристика здатності певного виду існувати в різних умовах довкілля. Свідчить про ступінь пристосовуваності організмів до змін зовнішніх факторів (наприклад, температури). Види з широкою екологічною пластичністю називають еврибіонтами, космополітами, а з вузькою – стенобіонтами .

Біотоп — ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біотоп є основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності. Зазвичай біотоп заселений певним угрупованням організмів (біоценозом). Разом із біоценозом біотоп складає біогеоценоз, себто є його неорганічною компонентою. У більш вузькому тлумаченні біотоп розглядають, як середовище існування комплексу тварин, що входять у біоценоз. Приклади біотопу — ялинник, діброва, сіножать, скеля, печера, дно водойми, калюжа, болото тощо .

Частина поверхні суші або акваторії, в межах якої поширені і проходять повний цикл свого розвитку особини даного виду (роду, сімейства або певного типу спільноти), називається ареалом (лат. area - площа, простір) .

Біоценоз (з гр. біос – життя, коінос – загальний, спільний) – сукупність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що заселяють певну ділянку суші або водоймища. Біоценоз – це динамічна, здатна до саморегуляції система, компоненти якої (продуценти, редуценти і консументи) взаємозалежать один від одного.

Агробіоценоз — співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агробіоценоз характеризується малою екологічною надійністю (агробіоценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю).

Екосистема — головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування, у якому живі та неживі компоненти пов'язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

ВИСНОВКИ

В роботі я визначила що вовчок звичайний належить до клсу Комахи (Insecta), підкласу Крилаті (Pterygota), ряду Прямокрилі (Orthoptera).Родина: (Gryllotalpidae).

Вовчок звичайний осмотично-коричневого,знизу жовтуватого кольору.Довжина тіла -35-50 мм. Тіло п’явиці звичайної складається з трьох відділів: голови, грудей та черевця. Ротові органи гризучого типу.На кінці черевця довгі опушені церки.

Вовчок звичайний належить до комах з неповним перетворенням, тобто утворюється 3 стадії розвитку: яйце, личинка і доросла комаха(імаго).

Протягом роботи я визначили, що вовчок звичайний притаманний сума ефективних температур складає 3000⁰С, а нижній поріг розвитку – 10⁰С, тому в умовах Сумської області вона може утворювати 1генерації. Найсприятливішими умовами для масового розмноження сприятливі вологі умови, через що її шкодочинність підвищується і спостерігаються втрати урожаїв с/г культур.

Заходи боротьби. Потрібно знищувати яйця капустянки в грунті (в гніздах). Восени закладати у ями гній або закопувати корзини з гноєм, куди на зимівлю залазить капустянка. Коли почнуться сильні морози, гній слід розкидати і капустянка загине від морозів.Запах висіяних між овочами чорнобривців віднаджує капустянку.