Вступ

В Україні вирощують різні сільськогосподарські культури.Одним з небезпечних шкідників сільськогосподарських культур є вовчок звичайний, який належить до родини Вовчків.

Вовчок звичайний поширений в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях. Пошкоджує: злаки — рис, пшеницю,.; бобові — горох, вику, сочевицю, квасолю; багаторічні трави; буряки, картоплю, моркву, капусту, кавуни, дині, огірки, томати, перець, земляний горіх, соняшник, льон, тютюн, суниці; у розсадниках і молодих садах — яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, сосну, ялину та багато інших рослин. Живиться також багатьма ґрунтовими безхребетними, в тому числі шкідливими комахами, дощовими черв’яками.

Родина вовчки розповсюджена по всій Землі. Вони завдають сільськогосподарськими культурам значної шкоди. Однак, може бути шкідником на сільськогосподарських угіддях, тому що часто підгризає коріння культурних рослин при прокладці тунелів. Таким чином, співвідношення шкоди і користі від вовчка звичайного визначається їх числом на ділянці.Враховуючи чудову пристосовність вовчка, слід зазначити, що найчастіше вони виступають у ролі шкідника, так як швидко і у великих кількостях розмножуються .Тому при масовому розмноженні шкідника можуть спостерігатись значні втрати урожаю культур. Для уникнення втрат врожаю необхідно дотримуватися строків та технологію вирощування культур та застосування засобів захисту.

Рис. 1 Вовчок звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa)

Розділ 1. Систематика вовчка звичайного

Користуючись практикумом із загальної ентомології я визначила систематичне положення вовчка звичайного дотримуючись такої послідовності:

Клас: Комахи (Insecta)

Підклас: Вищі або крилаті (Рtегуgotа)

Відділ: Комахи з неповним перетворення (Ноlоmеtabolа)

Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)

Надряд: Ортоптероидеа-(Orthopteroidea)

Родина: Gryllotalpidae

Рід: Gryllotalpa

Вид: Вовчок звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa)

Клас - комахи (Іnsекtа).

Комахи - справжні надземні безхребетні. Клас налічує близько 1 млн видів. Тіло комах чітко розділене на голову груди і черевце. Голова утворена чотирма сегментами. Грудний відділ складається з трьох сегментів, кожен з яких має по парі кінцівок. Другий і третій сегменти на спинній частині зазвичай несуть по парі крил. Черевце складається з 6—12 члеників. Дихальна система представлена трахеями. Це численні розгалужені трубки, в які повітря потрапляє крізь спеціальні отвори — дихальця, або стигми, їх по два на кожному членику черевця і дві пари на грудях. Трахеї розподіляють по тілу повітря, що досягає всіх органів. Дихання комах пов'язане з роботою м'язової системи черевця: під час його скорочення повітря виштовхується з трахей, а підчас розширення черевця в них надходить свіже повітря. Органи кровообігу складаються із серця і судин. Серце і аорта розміщені на спинному боці черевця. Оскільки є розгалужена сітка трахей, кровоносна система розвинена слабко і позбавлена функції переносника кисню.Безбарвну рідину, яка циркулює по кровоносній системі, називають гемолімфою. В ній містяться білі кров'яні тільця.Органи виділення — численні трубочки (мальпігієві судини), які сліпо замкнені на вільному кінці, а іншим кінцем впадають у кишку на межі між середнім і заднім її відділами. Крім того, видільну функцію виконує жирове тіло. В ньому також нагромаджується, хоч і не виводиться з тіла, сечова кислота, тому з віком концентрація її в жировому тілі збільшується. Жирове тіло — це "нирка" накопичення. Проте основна функція жирового тіла — нагромадження запасних поживних речовин: жиру, глікогену, білка. За рахунок цих поживних речовин розвиваються яйця.Нервова система комах побудована за типом черевного нервового ланцюга, проте може досягати дуже високого рівня розвитку і спеціалізації. Центральна нервова система включає головний мозок, підглотковий ганглій і сегментарні ганглії черевного нервового ланцюга, які розміщені в тулубі. Головний мозок характеризується складною гістологічною будовою. У більшості комах ганглії черевного нервового ланцюга концентруються в поздовжньому напрямі

Підклас - вищі або крилаті (Рtегуgotа)

Верхні щелепи в дорослих зчленовані з головною капсулою у двох місцях. Перетворення повне або неповне в останньому випадку в безкрилих форм спрощене, типу - гіпоморфозу.Властиві різноманітним умовам середовища й сильно диференційовані, морфологічно, біологічно й систематично. Підрозділяються на 30 рядів, що групуються в сім підрядів і два відділи.

Відділ - комахи з неповним перетворенням (Нemimetobola)

Розвиток з неповним перетворенням характеризуєтьсятим, що з яйцевихоболоноквиходитькомаха, подібна за зовнішньоюбудовою, способом життя і живленнядо дорослоїформи, але менша за розмірами. В результат і інтенсивного живлення вона росте, однак хітинізований покрив перешкоджає здебільшенню лінійних розмірів і об'єму. Це призводить до линяння, під час якого це й тісний покрив скидається. Під ним знаходиться нова м'яка кутикула у вигляді складок. Після скидання старого покриву нова кутикула розпрямляється. Після кількох линянь без утворення лялечки тварина досягає зрілості, у неї утворюються крила, дозрівають статеві залози, з'являються зовнішні статеві придатки.

Надряд:ортоптероидеа-(Orthopteroidea) Ротові органи гризучого типу. Включають 2 ряди довговусі і коротковусі.

Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)

Комахи великого чи середнього розміру, звичайно з видовженим тілом. На голові є два складних ока і одне просте. Голова в більшості груп гіпогнатична. Ротові органи гризучого типу. Передньо груди великі, рухомо. Крил дві пари, звичайно вони добре розвинені, із густою сіткою жилок. Передні крила здебільшого видовжені, прямі. Задні – перетинчасті, у стані спокою складені віялоподібно під передніми . Передні й середні ноги ходильного типу (у вовчків і триперстів передні – копального типу). Задні ноги звичайно стрибального типу, із дуже видовженими стегнами й гомілками. Черевце має десять сегментів, на кінці з придатками – двома церками, у частини – із двома грифельками, із видовженим або вигнутим яйцекладом.

Родина вовчки (Gryllotalpidae)

Для вовчків (капустянок) характерні вусики та велика яйцеподібна передньоспинка. Голова прогнатична. Надкрила вкорочені, перетинчасті. Передні ноги копального типу. Яйцеклади немає. Живуть у землі, де риють довгі ходи. У світовій фауні описано 2 роди.В Україні знайдені 2 види.

Вовчок звичайний (Gryllotapa gryllotapa L.) забарвлення тіла: черевце темно-буре з верхньої сторони, світлішає до оливкового до низу, такого і забарвленні кінцівки. Тіло вкрите дрібними волосками. Надкрила короткі, крила добре розвинені, трохи довші за черевце, складені віялоподібно .Задні гомілки зверху по внутрішньому краю з 4–5 шипами. Довжина тіла 35–50 мм. Вовчок поширений у європейській частині СНД, на північ доходить до . Перезимовує у фазі дорослої комахи та личинки в ґрунті чи перегної, інколи на глибині до 1 м. Навесні капустянки живляться висіяним проростаючим насінням, пізніше – корінцями рослин. Копаючи підземні ходи, перегризають корінці та стебла або вигортають сходи з ґрунту. У травні вовчок (капустянка) викопує на глибині 5–15 см овальне гніздо, у якому відкладає 200–300 яєць. Через 10–17 днів із яєць вилуплюються личинки, які після першого линяння залишають гніздо. Личинки стають дорослими влітку наступного року, період розвитку триває 13–14 місяців. Вовчок (капустянка) – багатоїдний шкідник, що пошкоджує підземні частини картоплі, буряків, соняшника, кукурудзи, рису, усіх овочевих і баштанних культур. Особливо шкодить на низинах із вологими ґрунтами й на щільних ґрунтах, багатих перегноєм.