- •Міжнародна економіка
- •Передмова
- •Теоретичні основи навчальної дисципліни
- •Тема 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
- •Тема 2. Основи руху міжнародної економіки
- •Тема 3. Міжнародна торгівля
- •Тема 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики держави
- •Інструменти зовнішньоторговельної політики
- •Тема 5. Міжнародна трудова міграція
- •Тема 6. Міжнародна міграція капіталу
- •Форми реалізації міжнародної міграції капіталу
- •Класифікація форм міжнародного кредиту
- •Тема 7. Світова валютна система
- •Тема 8. Платіжний баланс та міжнародні розрахунки
- •Тема 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція
- •Перелік питань з курсу «міжнародна економіка»
- •Завдання до виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література
Тема 3. Міжнародна торгівля
1. Теорії міжнародної торгівлі.
2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
3. Наслідки міжнародної торгівлі.
1. Перші концепції міжнародної торгівлі розглядаються меркантилістами, які вважали, що справжнім багатством є гроші, а його джерелом виступає сфера обігу.Для збагачення держави вони пропонували проводити політику активного грошового та торговельного балансу.
Щоб запобігти надмірному імпорту іноземних товарів і відтоку грошей за кордон, вони вважали необхідним здійснення протекціонізму як системи заходів щодо захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.
Концепція фритредерства — вільної зовнішньої торгівлі та невтручання держави в зовнішньоторговельну діяльність формується в умовах промислового перевороту.
За теорією абсолютних переваг, кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві продукції, у випуску якої вона має абсолютні переваги (менші витрати виробництва).
За теорією порівняльних переваг, кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві тієї продукції, у випуску якої вона має порівняльні переваги (менші порівняльні витрати).
За теорією Хекшера—Оліна (факторних переваг), кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві та експорті продукції, випуск якої потребує інтенсивного використання надлишкових факторів виробництва, та імпортувати продукцію інтенсивного використання дефіцитних для неї факторів. Тобто у прихованому вигляді країна експортує надлишкові фактори виробництва, а імпортує дефіцитні.
2. Наочну уяву про виробництво в країні дають криві виробничих можливостей, або криві трансформації (рис.1,2). З їх допомогою для кожної країни можна показати безліч комбінацій обсягів випуску різних товарів, можливих при найбільш ефективному використанні ресурсів.
Рис.1 - Крива виробничих можливостей при постійних витратах заміщення
Рис.2 - Крива виробничих можливостей при зростаючих витратах заміщення
При аналізі ціноутворення на світовому ринку, крім пропозиції, що характеризується різними типами витрат заміщення, враховується і динаміка попиту. Якщо криві попиту, що встановлюють співвідношення між обсягом попиту і ціною, об’єднати з кривими пропозиції, то можна продемонструвати вплив міжнародної торгівлі на виробництво, споживання і ціни.
3. Наслідки міжнародної торгівлі розглянемо як сукупні наслідки для споживачів та країн в цілому:
Наслідки для споживачів країни імпортера.
Наслідки для виробників країни імпортера.
Наслідки для країни імпортера в цілому визначаються сукупними наслідками для національних споживачів та виробників.
Наслідки для країни експортера.
Отже, міжнародна торгівля вигідна і для країни експортера, і для країни імпортера товару. За правилом розподілу виграшів, виграші від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно до зміни цін в обох країнах.
Чим більше той чи інший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від вільної зовнішньої торгівлі і навпаки.
Умови розвитку міжнародної торгівлі визначаються динамікою економічного зростання. Економічне зростання означає зсув кривої виробничих можливостей праворуч. Це може бути результатом зростання пропозиції факторів виробництва, а також зростання ефективності їх використання.
Можна виділити три типи економічного зростання залежно від того, в якій галузі збільшення використання якісних ресурсів приводить до зростання обсягів виробництва.
1. Експорторозширююче зростання має місце в тих галузях, де зростає обсяг виробництва експортної продукції. Це призводить до розвитку світової торгівлі і зменшення відносної ціни експортної продукції.
2. Імпортозаміщуюче зростання характерне для зростання обсягу виробництва в галузях, що конкурують з імпортом. Це сприяє зменшенню попиту і цін на імпортовані товари, скороченню міжнародної торгівлі.
3. Розорююче зростання виникає у випадку, коли підсумкове погіршення умов торгівлі ставить економіку в менш вигідне положення не тільки порівняно з варіантом інвестування в імпортозаміщуючі галузі, а й з вихідним варіантом до початку зростання факторів. Добробут країни при цьому стане меншим, ніж до економічного зростання.
