
- •2007-2008 Навчальний рік
- •Тема 1. Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •1. Поняття судоустрою і його предмет як галузі права і навчальної дисципліни
- •2. Система навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •3. Зв'язок навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими навчальними дисциплінами
- •4. Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •5. Основні категорії судоустрою
- •Тема 2. Правосуддя. Засади (принципи) організації і діяльності судів
- •Поняття правосуддя, його ознаки
- •Принципи правосуддя, їх класифікація
- •Характеристика принципів правосуддя Здійснення правосуддя лише судом
- •Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів
- •Доступність правосуддя
- •Спеціалізація
- •Територіальність
- •Інстанційність
- •Поєднання обрання суддів і їх призначення
- •Незалежність суддів та їх недоторканність
- •Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ
- •Верховенство права
- •Законність
- •Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції
- •Гласність та відкритість судового процесу
- •Рівність учасників судового процесу перед законом і судом
- •Змагальність сторін
- •Диспозитивність
- •Обов’язковість судових рішень
- •Державна мова судочинства
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
- •Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •Офіційне з'ясування обставин у справі
- •Тема 3. Сучасна система судів в Україні
- •1. Поняття судової системи і системи судів
- •2. Характеристика сучасної системи судів в Україні
- •3. Поняття судової ланки і судової інстанції
- •4. Загальна характеристика судових інстанцій:
- •1) Перша інстанція
- •2) Апеляційна інстанція (іі)
- •3) Касаційна інстанція (ііі)
- •5. Загальна характеристика судових ланок:
- •1) Місцеві суди
- •2) Апеляційні суди
- •3) Вищі спеціалізовані суди
- •4) Верховний Суд України
- •Тема 4. Статус суддів України
- •1. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади. Присяга та обов’язки професійного судді
- •2. Вимоги до претендентів на посаду судді
- •3. Гарантії незалежності суддів
- •Порядок призначення та обрання суддів
- •6. Вища рада юстиції: склад і повноваження щодо суддівського корпусу
- •7. Кваліфікаційна атестація суддів. Кваліфікаційні класи суддів
- •8. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень
- •9. Звільнення судді з посади
- •10. Суддівське самоврядування: завдання, організаційні форми
- •11. Статус присяжних і народних засідателів
- •Тема 5. Система забезпечення судів
- •1. Органи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням судів
- •2. Державна судова адміністрація: структура і повноваження
- •3. Особливості організаційного і фінансового забезпечення Конституційного Суду України, Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів
- •Тема 6. Місцеві суди
- •1. Місцевий суд – основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів
- •2. Повноваження місцевого суду
- •3. Склад місцевого суду. Порядок розподілу судових справ. Спеціалізація суддів
- •4. Одноособовий та колегіальний розгляд судових справ у місцевому суді. Порядок відводу (самовідводу) суддів
- •5. Голова місцевого суду, його повноваження
- •6. Апарат місцевого суду: структура і повноваження. Організація роботи в місцевому суді
- •7. Досвід модельних судів
- •Тема 7. Апеляційні суди
- •1. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів
- •2. Повноваження апеляційного суду
- •3. Склад апеляційного суду. Порядок розподілу судових справ. Склад суду при розгляді справ в апеляційному суді
- •4. Голова апеляційного суду, його повноваження
- •5. Заступники голови апеляційного суду, їх повноваження
- •6. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження
- •7. Президія апеляційного суду: склад і повноваження
- •8. Апарат апеляційного суду: структура і повноваження. Організація роботи в апеляційному суді
- •Тема 8. Вищі спеціалізовані суди
- •1. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів
- •2. Повноваження вищих спеціалізованих судів
- •3. Склад вищих спеціалізованих судів. Склад суду при розгляді справ у вищому спеціалізованому суді
- •4. Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження
- •5. Заступники голови вищого спеціалізованого суду, їх повноваження
- •6. Судові палати у вищому спеціалізованому суді, їх повноваження
- •7. Президія вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження
- •8. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження
- •9. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження. Організація роботи у вищому спеціалізованому суді
- •Тема 9. Верховний Суд України
- •1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції
- •2. Повноваження Верховного Суду України
- •3. Склад Верховного Суду України. Склад суду при розгляді справ у Верховному Суді України
- •4. Голова Верховного Суду України
- •5. Заступники голови Верховного Суду України
- •6. Судові палати у Верховному Суді України. Військова судова колегія.
- •7. Президія Верховного Суду України: склад і повноваження
- •8. Пленум Верховного Суду України: склад і повноваження
- •9. Апарат Верховного Суду України
- •Тема 10. Конституційний Суд України
- •1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції
- •2. Повноваження Конституційного Суду України
- •3. Склад Конституційного Суду України
- •4. Голова Конституційного Суду України: порядок обрання і повноваження
- •5. Організація роботи в Конституційному Суді України
Обов’язковість судових рішень
(ч. 5 ст. 124, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій України», ст. 14 ЦПК України, ст. 45 ГПК України, ст. 14 КАС України)
Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнано однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантована, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на судовий захист було б примарним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії, зазначені у статті 6 Конвенції, якими користується особа на час судової стадії розгляду своїх вимог, втрачають зміст8.
Невиконання судового рішення є підставою для:
- відповідальності, яку встановлено статтями 87-88 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (штраф), - за невиконання боржником - фізичною чи юридичною особою рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, а також за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами;
- адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (штраф) - за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само за несвоєчасну відповідь на окрему ухвалу суду;
- кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України (штраф, обмеження волі, позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) - за умисне невиконання службовою особою судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Крім того, якщо невиконання судового рішення є порушенням трудових (службових) обов'язків, це є підставою для дисциплінарної відповідальності залежно від суб'єкта - згідно з вимогами статті 147 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року, статті 14 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року, статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року та інших законів.
Невиконання судового рішення, якщо цим особі завдано шкоду, є підставою для цивільної відповідальності. Шкоду, яку завдано невиконанням судового рішення, належить відшкодовувати за загальними правилами глави 82 ЦК України.
Державна мова судочинства
(ст. 10 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про судоустрій України», ст. 21 Закону України «Про мови в Українській РСР», ст. 7 ЦПК України, ст. 3 ГПК України, ст. 15 КАС України, ст. 19 КПК України)
Судочинство здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі та не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача.
У кримінальному процесі особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача. Слідчі і судові документи вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.