1.2. Об'єкти та суб'єкти інтелектуальної власності

Чинний нині перелік об'єктів права інтелектуальної влас­ності був легалізований на міжнародному рівні у 1967 р. у Кон­венції, якою засновувалася Всесвітня організація інтелектуаль­ної власності (ВОІВ).

Відповідно до ст. 2 цієї Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності інтелектуальна власність містить права щодо:

• літературних, художніх і наукових творів;

• виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо- та те­ левізійних передач;

• винаходів у всіх галузях людської діяльності;

• наукових відкриттів,

• промислових зразків;

• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових наймену­ вань та комерційних позначень;

• захисту проти недобросовісної конкуренції, а також усі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях [19, с. 21].

Загальний перелік об'єктів права інтелектуальної власності у національному законодавстві закріплений у ст. 420 ЦК України. Проте зазначена стаття ЦК України не містить виключного пе­реліку та визначення категорії «об'єкт права інтелектуальної влас­ності», а наводить лише їх перелік [25, с. 68].

Відповідно до ст. 420 ЦК до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

• виконання;

• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мов­ лення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна­ ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

• комерційні таємниці [19, с. 22].

Можна виділити наступні групи об'єктів права інтелектуаль­ної власності, об'єднаних на підставі спільних ознак: об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інте­лектуальної власності, об'єкти авторського права і суміж­них прав (див. Додаток А).

Об'єкти промислової власності:

Винахід (корисна модель) – це результат інтелекту­альної діяльності

людини в будь-якій сфері технології.

Промисловий зразок – це результат творчої діяль­ності людини у галузі художнього конструювання.

Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від то­варів і послуг інших осіб.

Географічне зазначення – це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що похо­дить із цього географічного місця та має певні якості, ре­путацію або інші характеристики.

Сутність фірмового на­йменування витікає з самої назви цього об'єкту. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності:

Сорт рослин – це окрема група рослин в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Під породою тварин зазви­чай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтеграль­ної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

Комерційна таємниця – це технічна, комерційна, ор­ганізаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефе­ктивність виробництва або іншої соціально доцільної дія­льності або забезпечити інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих ра­ніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юри­дичною особою пропозиція, яка містить технологічне (тех­нічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяль­ності.

Об'єкти авторського права і суміжних прав:

Ці об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи – власне об'єкти авто­рського права, твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції данихі об'єкти суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання тво­рів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організа­цій мовлення [34, с. 29–30].

Твір – це ре­зультат творчої праці, комплекс ідей, образів, поглядів тощо.

Виконання – це представлення творів, фонограм, відеограм, ви­конань шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів, а також показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (із супроводом або без су­проводу звуком).

Фонограма – це будь-який виключно звуковий запис виконань або інших звуків.

Відеограма – це відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень, крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору.

Програма (передача) організації мовлення – програма (переда­ча), створена самою організацією мовлення, а також на її замовлен­ня і за рахунок її коштів іншою організацією [28, с. 146-147].

Суб'єктами права інтелектуальної власності є тво­рець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким на­лежать за заповітом або за договором особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності [33, с. 30].

У статті 421 ЦК України визначення суб'єкта права інтелекту­альної власності подане через вживання законодавцем терміна «творець об'єкта права інтелектуальної власності». Термін «тво­рець» у вищезазначеній статті за своїм змістом є аналогічним терміну «автор об'єкта права інтелектуальної власності». Творець (автор) – це фізична особа, творчою працею якої створюється об'єкт права інтелектуальної власності. Результат інтелектуальної, творчої діяльності може створити лише фізична особа [25, с. 73].

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні осо­би, до яких право авторів перейшло за договором чи запо­вітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропо­зиції, що створив його своєю творчою працею [33, с. 30].

Суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування (топографію) інтегральних мікросхем, відповідно до змісту ст. 473 ЦК України є її автор та інші особи, які набули право на компонування інтегральних мікросхем на підставі договору або закону.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, відповідно до змісту ст. 505 ЦК України, є особи, які займаються підприємницькою діяльністю та мають юридичний статус підприємців.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на наукові відкрит­тя є лише фізичні особи – автори, інтелектуальною, творчою діяльністю яких зроблене наукове відкриття .

Суб'єктом суміжних прав згідно зі ст. 450 ЦК України є викона­вець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мо­влення. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону у первинних суб'єктів суміжних прав[25, с. 74–76].

До суб'єктів авторського права відносяться: автори творів; спадкоємці й інші правонаступники; організації, що керують майновими правами ав­торів на колективній основі [33, с. 30–32].

Із практичної точки зору всіх суб'єктів права інтелектуальної власності можна поділити на дві групи – первинних та вторинних суб'єктів права інтелектуальної власності. До першої групи нале­жать первинні суб'єкти, які набули право інтелектуальної власності в результаті створення або державної реєстрації прав на об'єкт пра­ва інтелектуальної власності. До цієї групи слід, у першу чергу, віднести автора (творця), оскільки саме його інтелектуальний, творчий потенціал є тим джерелом, з якого народжується об'єкт права інтелектуальної власності.

Друга група суб'єктів права інтелектуальної власності – це вто­ринні суб'єкти права інтелектуальної власності. Вони самі нічого не створюють, але на підставі закону або договору набувають у встановленому порядку майнових прав інтелектуальної власності і, відповідно, визнаються суб'єктами права інтелектуальної влас­ності [25, с. 74].

Отже, суб'єктом права може бути будь-яка людина незалежно від громадянства, постійного місця проживання, ро­ду занять та інших її особистих чинників. Це може бути громадя­нин України, громадянин іншої держави і особа без громадянства. Суб'єктами права можуть бути і юридичні особи, і держава в тому числі. Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, не є вичерпним. З розвитком людсь­кої цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.

Двадцять перше століття є століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність є основною рушійною силою.

У наш час роль і значення інтелектуаль­ної власності інтенсивно зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом цивільного обороту. У міру істотного значення інтелек­туальної діяльності, особливо її результатів для соціально-еконо­мічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також інтен­сивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання, тому потребує надійної й ефективної правової охорони.

Таким чином, сутність права інтелектуальній власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів [28, с. 29–31].