Б) Техніка відновлення меле при використанні аерознімків та фото планів при коректуванні планів.

Встановлення меж землекористування (землеволодіння) виконують згідно з проектом міжгосподарського землеустрою під час утворення нових або реорганізації існуючих землекористувань, відведення або вилучення земель, перенесення затвердженого проекту в натуру. При цьому зовнішні межі землекористування (землеволодіння) закріплюють в натурі межовими знаками, визначають геодезичні дані по межі, оформляють відповідну землевпорядну і юридичну документацію.

Відновлення меж проводиться під час вирішення земельних спорів між сусідніми землекористувачами (землевласниками), після повної або часткової втрати межових знаків чи ознак межових ліній. При цьому використовують в першу чергу геодезичні дані, що є на території даного землекористування (землеволодіння), раніше проведеного встановлення меж.

При проведенні цих робіт доцільніш» використовувати фотозображення місцевості, що містить в собі значно більше інформації про місцевість порівняно з графічними планами.

Координати межових точок землекористувань (землеволодінь) можливо визначити геодезичним або фотограмметричним методом. При геодезичному методі за закріпленими в натурі межовими знаками прокладають як правило, теодолітні ходи, а це викликає великі затрати часу. Слід відмітити той факт, що координати будь-якої точки теодолітного ходу залежать від помилок всіх вимірювань. Якщо при вимірюванні кута або лінії була допущена помилка, то результат ув'язки помилки розподіляється на всі точки ходу, при цьому межова точка (лінія) наноситься з точністю до 1 мм в масштабі плану, а середня похибка в положенні контуру, відносно найближчого контуру, допускається не більше 0,5 мм.

При фотограмметричному методі межові знаки наносяться на фотоплан або аерофотознімки методами дешифрування, а потім визначають їх координати безпосередніми вимірюваннями на фотоплані або методом аналітичної фототриангуляції, тобто всі роботи виконуються камерально.

Переваги використання матеріалів аерофотозйомки перед наземними видами зйомки такі: об'єктивність фотографічного зображення місцевості; велика інформаційна ємкість фотозображення; велика швидкість одержання планово-картографічних матеріалів; зменшення обсягу польових робіт; менша залежність від сезонних явищ; можливість автоматизації робіт.

При встановленні меле землекористувань (землеволодінь) фотограмметричним методом з визначенням координат можуть бути використані дві технологічні схеми:

1 При наявності матеріалів аерофотозйомки

2 . При постановці спеціальної аерофотозйомки

	П ідготовчі роботи
	Закріплення межових точок
Нанесення межових точок на збільшені аерофотознімки		Додаткове маркування
		В ивчення матеріалів аерофотозйомки і виявлення межових точок , що не відобразились
	Складання проекту планової прив’язки аерофотознімків
		Нанесення на аерофотознімки точок , що не відобразилися
	Планова прив’язка аерофотознімків
Складання робочого проекту фотограмметричного визначення координат точок
В имірювання координат точок на аерофотознімках ( діапозитивах )
Обчислення на ЕОМ координат межових точок і площ земле користувань (землеволодінь ) , дирекцій них кутів і мір ліній між межовими точками
Виготовлення актів на право користування ( володіння )землею , планів зовнішніх меж і оформлення юридичної документації

Також ці роботи можуть бути виконані по фотопланах або фотосхемах.

Відновлення меж землекористувань найзручніше виконувати з викори-станням фотоплану. В цьому випадку на фотоплан за координатами попередньо наносять втрачені межові точки. З фотоплану ці межові точки переносять в натуру способами лінійної, кутової або комбінованої засічки, а також способами створів або перпендикулярів та закріплюють їх на місцевості.

Положення кожного межового знака, що дешифрується, отримується на фотозображенні незалежно один від одного. Це звільняє результати таких робіт від накопичування похибок, які б виникнули при теодолітному ході. Крім того, положення кожного поворотного пункту межі в процесі його дешифрування контролюється і він отримує найбільш точне положення по відношенню до найближчої ситуації, а не пункту зйомочної мережі.

У тих випадках, коли відсутні фотоплани, при відновленні меж можуть бути використані збільшені аерофотознімки. У цьому випадку межові точки спочатку наносять на план, що коректується. А потім з цього плану, викори-стовуючи ідентичні опорні точки способами створів, перпендикулярів і лінійних засічок переносять межові точки, що відновлюються, на аерофотознімки. При вимірюваннях на аерофотознімках враховують його часткові масштаби. Після цього на аерофотознімках вибирають нові опорні точки, що переносяться і закріплюються на місцевості, використовуючи їх, переносять у натуру межові точки, що відновлюються, знову ж способами створів, перпендикулярів або лінійної засічки.

При встановленні і відновленні меж використовуються всі три способи дешифрування: камеральний, польовий і комбінований. Вони виконуються візу-ально або інструментально.

Інструментальне дешифрування пунктів межі можливо виконувати на фотопланах або збільшених аерофотознімках, що значно полегшує дешифрування в зв'язку з його більш крупним масштабом. Тому при встановленні меж бажано роботу із закріплення її межовими знаками провести до аерофотозйомки, щоб частину з них замаркірувати.

. Дешифрування пунктів зовнішньої межі землекористування (земле-володіння) або перенесення їх в натуру може здійснюватися різноманітними прийомами: лінійної, кутової або комбінованої засічки, за допомогою координат, промірів вздовж меж контурів, створу, перпендикуляру, полярного методу, мензульного або стрічкового ходу з використанням таких приладів та істру-ментів, як мірна стрічка, теодоліт, тахеометр, мензульний комплект.

Дешифрування меж по живих урочищах виконується, як правило, камерально з використанням стереоскопа і з наступною перевіркою дешифрованих меж в натурі.