Функції еритроцитів
У цитоплазмі еритроцитів знаходиться гемоглобін, що дає можливість еритроцитам транспортувати 02 та С02. Цей транспорт буде відбуватися лише тоді, якщо гемоглобін знаходиться в клітині. При гемолізі, коли гемоглобін виходить у плазму крові, ця функція втрачається.
Крім газів, еритроцити переносять біологічно активні речовини (амінокислоти, імуноглобуліни, деякі ліки тощо). Останні зв’язуються з рецепторами, що знаходяться на мембрані еритроцитів.
Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку і циркулюють у крові, виконуючи свої функції протягом 120 днів, після чого руйнуються макрофагами ретикулоендотеліальної системи (печінка, селезінка).
Загальна кількість еритроцитів у крові: у чоловіків - 4,0-5,0×1012 /л, у жінок – 3,9-4,7×1012 л/. Збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму визначається терміном еритроцитоз, а зменшення – еритропенія. Ці коливання спостерігаються при різних захворювань.
У нормі більша частина (80%) еритроцитів має форму двоввігнутого диска. Їх називають дискоцитами. Зустрічаються еритроцити нетипових форм (пойкілоцити): сферичної форми (сфероцити), з плоскою поверхнею (планоцити) та клітини з шипами (ехіноцити). Така різноманітність форм позначається терміном пойкілоцитоз. Коли в периферійній крові зустрічається до 20% пойкілоцитів, говорять про фізіологічний пойкілоцитоз. Коли їх кількість перевищує даний показник – про патологічний пойкілоцитоз.
Діаметр еритроцита складає 7,1-7,9 мкм, товщина по краю - 2,0-2,5 мкм, по центру - до 1 мкм. У міру старіння розміри еритроцитів дещо зменшуються. Окремі еритроцити можуть мати діаметр 6 мкм і менше (мікроцити) і, навпаки, коли діаметр перевищує 8 мкм, еритроцити називаються макроцитами. Якщо кількість макро- і мікроцитів в периферійній крові перевищує 25%, це явище має назву патологічного анізоцитозу.
У крові можна зустріти молоді форми еритроцитів – ретикулоцити. Вони не повністю насичені гемоглобіном і містять невелику кількість рибосом. У нормі число ретикулоцитів становить 0,2-1% від загального числа еритроцитів. Збільшення їх кількості є діагностичною ознакою посиленого кровотворення.
Натуральний колір еритроцитів жовто-зелений. Червоного кольору їм надає гемоглобін. Гемоглобін становить 1/3 загальної маси еритроцитів. Це складний білок, який побудований з білкової частини – глобіну та небілкової частини – гему, що містить двовалентне залізо, яке має здатність приєднувати та віддавати кисень.
При руйнуванні старих еритроцитів (гемолізі), гемоглобін розпадається, а залізо, що звільняється з гема, використовується для утворення нових еритроцитів. Таким чином, утворення еритроцитів є замкнутою системою, в якій кількість еритроцитів, що зруйнувалися, відповідає числу новоутворених.
Англійський терапевт Касл для позначення маси еритроцитів на всіх стадіях розвитку, що знаходяться в циркулюючій крові, в кров'яних депо і кістковому мозку ввів поняття «еритрон».
У людини розрізняють два типи гемоглобіну: HbF, характерний для ембріона та HbA, який характерний для дорослих.