Vі. Підведення підсумків уроку.

*Бесіда.

• Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?

• До яких видів мовленнєвої діяльності вдається учень, готуючись до усної відповіді за змістом підручника?

• Відповідаючи (виступаючи з повідомленням) на уроці?

• Висловлюючи відгук на відповідь однокласника?

• Виконуючи домашні завдання?

• Монологом чи діалогом є учнівська відповідь на уроці?

• Наскільки часто на уроці вдаються до діалогу? Навести приклади.

• Які існують вимоги до учнівської відповіді ?

• Чому, готуючись до відповіді на уроці, бажано скласти її план?

• Наскільки необхідним для відповіді є наведення прикладів?

• Чи потрібно викристовувати таблиці, рисунки?

• Яким має бути мовлення учня? Чому?

• Чи можна удосконалювати мовлення, не вивчаючи мови?

VІІ. Домашнє завдання. За зразком, поданим у вправі 311, скласти план відповіді на тему: «Звуки мови». Підготуватися до усної відповіді за планом.

Дата:______________

Урок № 51

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису. Усний вибірковий переказ опису предмета

Мета: пояснити особливості будови опису предмета; формувати вміння трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її вибірково зі збереженням стилю вихідного зразка; формувати вміння використовувати мовні засоби з дотриманням норм літературної мови; уточнювати та збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, відчуття слова.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над вибірковим переказом.

* Робота з підручником. Мовчазне читання тексту, поданого у вправі 349.

*Пояснення вчителя.

Матеріал для пояснення

Опис – це висловлювання, у якому йдеться про ознаки предмета. Ці ознаки постійні або одночасні. В описі йдеться про ознаки всього предмета та про ознаки його частин. До опису можна поставити одне з таких питань: який? яка? яке? які?

Те, що описано за допомогою слів, завжди можна зобразити за допомогою інших засобів: олівців, фарб, фломастерів тощо або ж зафіксувати за допомогою фотоапарата.

«Відомим» у реченнях опису є назва предмета або його частин. «Новим» є ознака.

Наприклад:

В Н Н Н В Н

Троянда рожева, ароматна, надзвичайно гарна. Будиночок дерев’яний,

Н Н В Н

старенький, увесь перехняблений. Ранець був якийсь здоровенний,

Н Н Н

добряче поношений, увесь потертий і наче воронами подзьобаний.

* Робота біля дошки. Переписати речення. Пояснити, чи можна вважати їх реченнями описового характеру (чи можна з подібних речень скласти опис предмета)? У кожному з речень позначити «відоме» і «нове».

Зразок.

В Н Н Н Н В

Кленове листя велике й широке, має великі гострі виступи по краях. (З підручн.)

Рушник – лляний, вишитий, квітчастий. (З журн.) Хто не смакував кутею? Це каша пшенична ябо ячмінна, дуже солодка і духмяна. (З довідн.) Зозуля – птаха сіробока, якась іржаста, і якась руда. (Є.Гуцало.) Ягоди бузини яскраво-червоні, соковиті, проте неприємні на смак і на запах. (З підручн.) Я пам’ятаю ці барвінки навесні. Вони блакитні, буйні, небоокі. (І.Драч.)

ІІІ. Робота над вибірковим переказом.

* Читання тексту вчителем.

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення (в даному разі розповіді) та допоміжного типу мовлення (опису предмета).

*Колективне складання плану опису предмета.

*Повторне читання вчителем тексту.

ІV. Усне переказування учнями частини тексту (опису предмета) за планом.