V. Перевірка самостійної роботи.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. П. 11, вправа 205.

Дата:___________________

Урок 36

Тема: Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова).

Мета: узагальнити й систематизувати знання про слова, граматично не пов’язані з членами речення; формувати пунктуаційну грамотність, вміння доречно використовувати звертання й вставні слова у мовленні; з’ясувати рівень засвоєння учнями теми «Звертання. Вставні слова»; формувати вміння використовувати теоретичні знання на практиці; формувати навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, мовлення.

Тип уроку: комбінований урок (систематизація й узагальнення знань, перевірка й облік здобутих знань, умінь, навичок.

Обладнання: таблиця, тестові завдання.

Хід уроку

І. Повідомлення мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення. Робота над висновками.

* Опрацювання таблиці.

Слова, що не є в реченні членами речення

ЗВЕРТАННЯ	ВСТАВНІ СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ)
називає того, до кого звертаються з мовленням	виражають ставлення того, хто говорить (мовця), до повідомлення
Мамо моя, не сумуй. (Л.Костенко.)	На щастя, тихий вечір йде. (Б.Лепкий.)

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

* Творча робота. Скласти речення (усно), в яких подані слова виступали б у ролі підметів, додатків та звертань. Пояснити, чому звертання не є членом речення.

Школа, вчителька, однокласники.

* Творча робота. Скласти речення (усно), в яких подані слова виступали б у ролі вставних і у ролі членів речення. Пояснити, чому вставні слова не є членами речення.

Може, здається, бувало.

* Робота біля дошки.

Записати речення. Вказати в них звертання та вставні слова, пояснити розділові знаки при них. У вказаних учителем реченнях підкреслити всі члени речення. Зробити усний синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (за схемою, поданою на с. 82 підручника).

І. Кажуть, дитино, що мова наша солов’їна. Правильно кажуть. (І.Малкович.) Заспівай мені, мамо моя, як, бувало, колись над колискою. (О.Богачук.) О дубе, дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітрів і злив? Мабуть, земля, яка тебе зростила. Мабуть, народ, який тебе садив. (Л.Забашта.) Скажіть, будь ласка, фантасте Уеллс, чи буває фантазія похмуріша за дійсність? (Л.Костенко.)

ІІ. Що, мій коню, що, мій добрий, годі гарцювати! По байракам через рови годі вже стрибати! Як, було, колись стрибаєш, як, було, гарцюєш, хропеш, іржеш, під собою і землі не чуєш… (В.Забіла.) Широкую гриву на вітер пускай! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! А, може, поляжу я серед степів з тобою, вірний мій коню? Прощай же, отчизно і рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Л.Боровиковський.) Мій дикий коню, норовистий коню! Все так би ти й іржав, все так би ти й летів. (Л.Костенко.) Видно, вже вас, літа мої, та й не дожидати! Двічі, мабуть, козакові не парубкувати… (Л.Глібов.) Не боюсь тебе я, доле, зовсім не боюся. Я з тобою ще востаннє, може, поборюся. (В.Самійленко.)

ІV. Проведення тематичного тестування.