- •1 Загальні відомості про будову землі та гірські породи
- •1.1 Будова Землі
- •1.2 Загальні відомості про гірські породи, що складають геологічний розріз
- •1.3 Насиченість гірських порід. Поровий тиск
- •2 Властивості гірських порід
- •2.1 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •2.2 Визначення твердості гірських порід
- •2.3 Абразивність гірських порід і геостатична температура
- •2.4 Вплив всесторонннього стиску і температури на механічні властивості гірських порід
- •3 Гірничі виробки. Їх різновиди, призначення
- •3.1 Гірничі виробки на тверді корисні копалини
- •3.1.1 Класифікація гірничих виробок
- •3.1.2 Застосування гірничих виробок
- •3.2 Обладнання і інструмент для спорудження гірничих виробок. Види робіт
- •3.2.1 Класифікація обладнання і інструменту
- •3.2.2 Види робіт при спорудженні гірничих виробок
- •3.3 Вентиляція і освітлення підземних виробок
- •3.3.1 Повітряне середовще в гірничих виробках
- •3.3.2 Вентиляція і ежекція повітря в гірничих виробках
- •3.3.3 Освітлення гірничих виробок
- •3.4 Прибирання і транспортування гірської породи
- •3.5 Кріплення гірничих виробок
- •3.6 Водовідлив
- •4 Поняття про свердловину та її будівництво
- •4.1 Загальні відомості про будівництво свердловин і їх класифікація
- •4.2 Цикл будівництва свердловини
- •5 Способи буріння свердловин
- •1) Ударне:
- •2) Обертальне:
- •3) Ударно-обертальне.
- •5.1 Ударне буріння
- •5.2 Обертальне буріння
- •Малопоширені способи буріння свердловин в гірничій справі
- •5.3.1 Ударно-обертальне буріння
- •5.3.2 Ручне буріння неглибоких свердловин
- •5.3.3 Ударно-канатне буріння стаканами й ґрунтоносами
- •5.3.4 Обертальне буріння з транспортуванням зруйнованої породи на поверхню шнековою колоною
- •5.3.5 Вібраційне (віброударне) буріння
- •5.3.6 Вібраційно-обертальне буріння
- •5.3.7 Ударно-забивне буріння на канатах
- •6 Обладнання для буріння свердловин
- •Класифікація та коротка характеристика бурових установок стаціонарного типу
- •6.1.1 Обладнання для проведення спуско-підіймальних операцій
- •6.1.2 Обладнання для обертання бурильної колони
- •6.2 Короткі відомості про установки для буріння свердловин в акваторіях
- •7 Породоруйнуючий інструмент для буріння нафтогазових свердловин
- •Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •7.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •7.2.1 Лопатеві долота
- •7.2.2 Шарошкові долота
- •7.2.3 Алмазні долота
- •7.2.4 Твердосплавні долота
- •7.3 Бурові долота для буріння з відбором керну
- •7.4 Бурові долота спеціального призначення
- •8 Бурильна колона
- •8.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •8.2 Вибійні двигуни
- •9 Викривлення свердловини
- •9.1 Поняття про викривлення свердловини
- •9.2 Види і режими буріння похило-скерованих свердловин
- •9.3 Поняття про режим буріння свердловини
- •10 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •10.1 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •10.2 Флюїдопроявлення
- •10.3 Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •10.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •10. 5 Ускладнення при бурінні вічномерзлих порід
- •10.6 Прихоплювання колони труб
- •11 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •10.1 Призначення, типи і параметри промивальних рідин
- •11.2 Хімічні реагенти для оброблення промивальних рідин на водній основі
- •Приготування промивальних рідин
- •11.4 Очищення промивальних рідин
- •12 Кріплення свердловини і її центування
- •12.1 Мета і способи кріплення свердловини обсадними колонами
- •12.2 Цементування свердловин
- •12.2.1 Основні властивості тампонажного порошку
- •12.2.2 Основні властивості тампонажного розчину
- •12.2.3 Основні властивості тампонажного каменю
- •13 Освоєння та випробування свердловин
- •13.1 Підготовка свердловини до освоєння
- •13.2 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •13.3 Способи освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
6.1.2 Обладнання для обертання бурильної колони
Ротор призначений для передачі обертового руху бурильній колоні і долоту, для повного або часткового підтримання на вазі бурильної колони з допомогою елеватора або клинів при спуско-підіймальних і допоміжних роботах і обсадної колони при спуску ії в свердловину. Тому ротор повинен забезпечувати необхідну частоту обертання бурильної колони і легко змінювати напрям обертання, а вантажопідйомність його повинна перевищувати вагу найважчої (бурильної чи обсадної) колони. Діаметр отвору у столі ротора визначає максимальний розмір долота, яке може бути пропущене через нього. У центральний отвір вмонтовані вкладки, в які встановлюють клини для ведучої труби. Для змащування деталей, що труться, і відводу тепла, що утворюється під час роботи зубчатих передач і підшипників, у станину ротора заливають масло.
6.2 Короткі відомості про установки для буріння свердловин в акваторіях
У світовій практиці буріння використовуються в даний час самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ), напівзанурювані плавучі бурові установки (НПБУ), бурові судна (БС) та стаціонарні основи (платформи).
СПБУ несамохідного типу складається з прямокутного металевого понтона, що опирається в робочому положенні на чотири розміщені по кутах опорні колони. Колони виконані у вигляді решітчастих ферм квадратного перерізу довжиною до 100 м.. У робочому стані колони своїми башмаками втискуються в грунт на глибину до 15 м. Понтон при цьому залежно від хвилювання моря встановлюють над поверхнею води на віддалі 6-12 м. При необхідності переміщення установки на інше місце опорні колони піднімають механічними або гідравлічними підйомниками. Для виконання вантажних робіт на палубі СПБУ змонтовані два повноповоротних крани. У центрі палуби розміщені стелажі для бурильних та обсадних труб. У носовій частині палуби розміщена чотирьохярусна рубка з житловими приміщеннями, їдальнею, пральнею, душовою, кімнатою відпочинку, туалетом. У рубці також розміщений пульт управління підйомом колон, лабораторія, геофізична станція. Для посадки і висадки людей є підвісна люлька на шість чоловік і обладнана вертолітна площадка розміром 25х25 м. Під вертолітною площадкою підвішений спеціальний пристрій, в якому розміщені шість надувних рятувальних плотів і два моторні човни. Установка має якірний пристрій, що використовується в аварійних випадках. СПБУ застосовують головним чином для буріння розвідувальних свердловин глибиною 6000 м і більше.
Бурове судно застосовують для буріння розвідувальних і експлуатаційних свердловин на глибині моря 150 м і більше. Бурове судно закріплюється над устям якірною системою і орієнтуючими пристроями. Устя свердловини монтують на дні моря із встановленням на ньому противикидного обладнання, що управляється автоматично з бурового судна. Устя свердловини зв’язане з буровим судном телескопічною водовідділяючою колоною.
У напівзанурених плавучих бурових установках корпус занурюється під воду і понтон у цьому випадку призначений для підтримання НПБУ на плаву як під час транспортування, так і в робочому положенні. Під час транспортування НПБУ плаває на понтонах з мінімальним баластом. На точці буріння відсіки понтона заповнюють баластом (водою) і НПБУ занурюється на задану глибину. Понтони в робочому положенні знаходяться під водою, де вплив хвиль на судно ослабений, а робоча площадка знаходиться над водою поза зоною дії хвиль. Стаціонарні морські платформи призначені для монтування бурової установки та побутових приміщень. Застосовують основи, що складаються з опорних блоків, секцій-ферм і пішохідного містка.
Опорні блоки являють собою просторові конструкції, які складаються з телескопічних опорних стійок з башмаками, зв’язаних фермами, тягами, розпорками. На дно моря їх встановлюють з допомогою кранового судна. Горизонтальне розміщення всіх блоків забезпечується телескопічними опорними стійками. Бурове обладнання розміщується на естакадних площадках так само, як і на суші, але компактніше. Для прикриття обладнання і захисту персоналу бурової бригади від дощу, снігу, вітру будують приміщення, які примикають до вишки. Для відпочинку членів бригади відводять спеціальне приміщення.