
- •1 Загальні відомості про будову землі та гірські породи
- •1.1 Будова Землі
- •1.2 Загальні відомості про гірські породи, що складають геологічний розріз
- •1.3 Насиченість гірських порід. Поровий тиск
- •2 Властивості гірських порід
- •2.1 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •2.2 Визначення твердості гірських порід
- •2.3 Абразивність гірських порід і геостатична температура
- •2.4 Вплив всесторонннього стиску і температури на механічні властивості гірських порід
- •3 Гірничі виробки. Їх різновиди, призначення
- •3.1 Гірничі виробки на тверді корисні копалини
- •3.1.1 Класифікація гірничих виробок
- •3.1.2 Застосування гірничих виробок
- •3.2 Обладнання і інструмент для спорудження гірничих виробок. Види робіт
- •3.2.1 Класифікація обладнання і інструменту
- •3.2.2 Види робіт при спорудженні гірничих виробок
- •3.3 Вентиляція і освітлення підземних виробок
- •3.3.1 Повітряне середовще в гірничих виробках
- •3.3.2 Вентиляція і ежекція повітря в гірничих виробках
- •3.3.3 Освітлення гірничих виробок
- •3.4 Прибирання і транспортування гірської породи
- •3.5 Кріплення гірничих виробок
- •3.6 Водовідлив
- •4 Поняття про свердловину та її будівництво
- •4.1 Загальні відомості про будівництво свердловин і їх класифікація
- •4.2 Цикл будівництва свердловини
- •5 Способи буріння свердловин
- •1) Ударне:
- •2) Обертальне:
- •3) Ударно-обертальне.
- •5.1 Ударне буріння
- •5.2 Обертальне буріння
- •Малопоширені способи буріння свердловин в гірничій справі
- •5.3.1 Ударно-обертальне буріння
- •5.3.2 Ручне буріння неглибоких свердловин
- •5.3.3 Ударно-канатне буріння стаканами й ґрунтоносами
- •5.3.4 Обертальне буріння з транспортуванням зруйнованої породи на поверхню шнековою колоною
- •5.3.5 Вібраційне (віброударне) буріння
- •5.3.6 Вібраційно-обертальне буріння
- •5.3.7 Ударно-забивне буріння на канатах
- •6 Обладнання для буріння свердловин
- •Класифікація та коротка характеристика бурових установок стаціонарного типу
- •6.1.1 Обладнання для проведення спуско-підіймальних операцій
- •6.1.2 Обладнання для обертання бурильної колони
- •6.2 Короткі відомості про установки для буріння свердловин в акваторіях
- •7 Породоруйнуючий інструмент для буріння нафтогазових свердловин
- •Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •7.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •7.2.1 Лопатеві долота
- •7.2.2 Шарошкові долота
- •7.2.3 Алмазні долота
- •7.2.4 Твердосплавні долота
- •7.3 Бурові долота для буріння з відбором керну
- •7.4 Бурові долота спеціального призначення
- •8 Бурильна колона
- •8.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •8.2 Вибійні двигуни
- •9 Викривлення свердловини
- •9.1 Поняття про викривлення свердловини
- •9.2 Види і режими буріння похило-скерованих свердловин
- •9.3 Поняття про режим буріння свердловини
- •10 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •10.1 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •10.2 Флюїдопроявлення
- •10.3 Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •10.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •10. 5 Ускладнення при бурінні вічномерзлих порід
- •10.6 Прихоплювання колони труб
- •11 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •10.1 Призначення, типи і параметри промивальних рідин
- •11.2 Хімічні реагенти для оброблення промивальних рідин на водній основі
- •Приготування промивальних рідин
- •11.4 Очищення промивальних рідин
- •12 Кріплення свердловини і її центування
- •12.1 Мета і способи кріплення свердловини обсадними колонами
- •12.2 Цементування свердловин
- •12.2.1 Основні властивості тампонажного порошку
- •12.2.2 Основні властивості тампонажного розчину
- •12.2.3 Основні властивості тампонажного каменю
- •13 Освоєння та випробування свердловин
- •13.1 Підготовка свердловини до освоєння
- •13.2 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •13.3 Способи освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
3.6 Водовідлив
При проходці гірничорозвідувальних виробок часто перетинаються водоносні горизонти, що обводнюють їх. У виробках можливий приплив води також за рахунок фільтрації з поверхневих водоймищ, водопришгавів із старих підземних затоплених виробок. У поверхневі виробки вода потрапляє також унаслідок стоку атмосферних опадів. Водоприплив у гірничі виробки залежить від ступеня обводненності гірських порід, від пори року й інших факторів.
Наявність води у виробках знижує продуктивність праці прохідників, темпи прохідницьких робіт. Успішна боротьба з водою значною мірою вирішує успіх проходки.
Водовідливом – це сукупність засобів і пристроїв, призначених для видалення води з виробок на поверхню. Розрізняють прохідницький водовідлив і стаціонарний. Перший застосовується під час проходки гірничих виробок, другий – при розробці родовищ.
Прохідницький водовідлив здійснюється цебрами, ручними й приводними поршневими насосами, гвинтовими й відцентровими насосами, гідроелеваторами та аероліфтами.
Стаціонарний водовідлив в основному проводиться відцентровими насосами.
За принципом дії та конструкцією насоси поділяються на три групи:
1. Поршневі й гвинтові (включаючи ротаційні);
2. Відцентрові й пропелерні (включаючи вихрові);
3. Безприводні (аероліфти, пневматичні насоси, струменеві тощо).
Водовідлив із канав і траншей із притоком води більше ніж 0,3 м/с виконується ручними насосами. Водовідлив з шурфів виконується цебрами, поршневими та гвинтовими насосами. Водовідлив зі стовбурів вертикальних шахт за допомогою підйомних посудин дозволяється лише у виняткових випадках за малого притоку води (не більше ніж 1,0—1,5 м3/год). В такому випадку обов'язкове застосування вибійних насосів. Для збору води в одному з кутів вибою вертикальної виробки (шурфі, шахті) влаштовується зумпф завглибшки 30-50 см, з якого вода усувається насосами. При виборі насоса для відкачування води на поверхню враховують, що його продуктивність має перевищувати приплив води в шахту у 1,5-2 рази, а напір – висоту нагнітання на 10-15 %. При проходці розвідувальних шахт застосовується один стовбурний насос, при проходці експлуатаційних – два, один із яких с резервним. Резервний стовбурний насос використовується для відкачування у випадку збільшення припливу води, а також для прискорення відкачування. На поверхні має бути ще один насос у повному комплекті. При дуже високих припливах насоси не завжди виконують необхідний обсяг роботи, тоді ефективніше застосовувати тампонаж, водозниження, дренаж.
Проведення цементного тампонажу полягає в тому, що в закріплювану породу крізь низку свердловин нагнітається цементний розчин, який потрапляє в тріщини водоносного шару й заповнює їх. Після схоплювання цементу вся розбита тріщинами порода перетворюється на моноліт, що значно полегшує проведення в ній виробок. Цементацію порід можна проводити з поверхні або з вибою. Застосовується в основному в міцних тріщинуватих породах. Спосіб штучного пониження рівня підземних вод полягає в тому, що навколо місця проведення виробок пробурюється низка свердловин, крізь які за допомогою спеціальних заглибних насосів проводиться відкачування води з водонасичених горизонтів, унаслідок чого за законами фільтрації рівень підземних вод знижується (утворюється депресійна воронка) та порода осушується. Водозниження широко застосовується при проходженні штолень, тунелів, у будівництві.
Спосіб вертикального дренажу застосовується за наявності водопоглинаючих порід, які залягають нижче проектної глибини виробок: в районі проведення виробок пробурюються одна або декілька вертикальних свердловин на глибину розташування водо поглинаючих порід.