Самостійна робота № 5

Тема: Дієприкметник. Розпізнавання активних і пасивних дієприкметників. Правила написання не з дієприкметниками. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

Виконати вправи:

1. Прочитайте. Запишіть спочатку словосполучення „активний дієприкмет­ник + іменник”, потім – „пасивний дієприкметник + іменник”, позначте головне слово у словосполученні. Визначте рід, число та відмінок дієприкметників.

Підписаний лист, у поріділому лісі, палаючим вогнем, розлита вода, шитий костюм, нев’янучою славою, організованого походу, передплачений журнал, на відчинених дверях, здійснене бажання, працюючий робітник, крокуючий загін, прополота грядка, зростаючі потреби, підкованого коня, почорнілим полем, воркуючим голубом, зростаючий біль, через засклені вікна, у позеленілій воді.

З виділеними словосполученнями складіть речення. Назвіть слова, у коренях яких є орфограма – ненаголошені голосні [е], [и].

2. Утворіть від поданих дієслів активні дієприкметники минулого часу.

Загоріти, збліднути, опасти, зів'янути, пожовкнути, згоріти.

× ×

Зразок: посвіжіле обличчя, посвіжілий після відпочинку.

3. Прочитайте. Перепишіть печення, розкриваючи дужки і утворюючи дієприкметники активного стану теперішнього чи минулого часу. Суфікси дієприкметників виділіть. Визначте їх рід, число та відмінок.

1. Роман кинув (тліти) губку на ожеред соломи (Коцюб.). 2. Одблиск пожежі, лихо (віщувати), темряву ночі розсунув (Л. Укр.). 3. Старий, з червоної, аж (почорніти) цегли, він і сьогодні вражає своєю похмурістю (Збан.). 4. Зморене і (схуднути) його обличчя зараз сяяло, як вранішнє сонце (Панч). 5. На опушених інеєм гілках і на (змарніти) обличчі Пилипка стрибало ясне проміння сонця (Мирн.). 6. В (оживати) деревах підіймались нестримні весняні соки (Гончар). 7. З-під шолома спливало довге й густе, (сивіти) вже волосся на його плечі (Франко).

4. Прочитайте. Поряд з кожним поданим прикметником запишіть спільно­кореневий дієприкметник. В обох словах поставте наголос і виділіть суфікс. Від чого залежить написання нн і н у суфіксах?

Зразок: нездійснéнний – нездійснений.

Невпізнанний, невблаганний, незліченний, нездоланний, незрівнянний, неописанний, неоціненний, неподоланний, несказанний нескінченний.

Складіть речення з двома останніми прикметниками і дієприкметниками.

5. Відомо, що активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові небагато. При перекладі російські дієприкметники на -ущ(ий), ‑ющ(ий), -вш(ий) передаються реченнями, що починаються словом який, що, або ж активними дієприкметниками на -л(ий).

Перекладіть поданий текст українською мовою. Запишіть. Поставте потрібні пунктограми. Підкресліть дієприкметники.

Зразок: Вся набережная заполнена людьми, следящими, с интересом за кораблем. – Уся набережна заповнена людьми, які з цікавістю стежать за кораблем.

Картина к. Маковского «Дети, бегущие от грозы»

На картине Маковского изображена надвигающаяся гроза. На потемневшем небе большая серая туча, закрывшая все небо. Усиливающийся ветер клонит к земле траву, цветы и спелую рожь, виднеющуюся вдали.

Перед нами испуганные крестьянские дети, убегающие от грозы. Они, очевидно, ходили в лес за грибами. У девочки в подвязанном у пояса переднике много грибов. На спине у нее маленький братишка, крепко обнявший шею сестры руками. Замирающее от страха сердце девочки громко стучит: успеет ли она добежать до деревни, прежде чем яркая, сверкающая молния вспыхнет в черном небе?

Одной ногой девочка уже на мостике, слегка прогнувшемся под тяжестью детей.

Вот-вот разразится гроза (Т. Ладыженская).

6. Прочитайте. Перепишіть, усно називаючи умови написання дієприкмет­ників з не разом чи окремо.

1. Багато в світі є стежок, для тебе, мій герою. Багато є іще книжок, (не) читаних тобою (Позн.). 2. Земляний комбайн-кротище загурчав, заскреготів: підступає ближче й ближче до (не) займаних ґрунтів (Позн.). 3. Хвіртка (не) замкнена, батько тільки натиснув на неї рукою, сама відчинилася (Д. Ткач.). 4. Працює вчений. В кабі­неті за день не рипнуть двері! Проект (не) бачений ракет він крес­лить на папері (Позн.). 5. (Не) сполоханий спокій над Києвом сонним дріма (Луц.). 6. Ти, поезіє, й мене полонила привабою, поманила у далі (не) сходжені (Луц.). 7. Для мене багато не треба, щоб зникла (не) прохана туга: лиш пролісок рідного неба, та пісню, та вірного друга, з яким поріднились в тривозі в минулу воєнну годину, коли прикривали на Волзі серцями свою Батьківщину (Луц.).

7. Перепишіть, розкриваючи дужки. Визначте, якими частинами мови є виділені слова, яке їх основне лексичне значення.

1. Чиїми очима на світ я дивлюся? Загиблих. Чиїми руками я землю грію? Загиблих. Чиїми словами я світові мовлю? Загиблих. Знамена чиї горять, наче рани? Загиблих. Якої (не) знали вони до­роги? В минуле, бо залишили вони по смерті майбутнє (Підпалий). 2. Літа юнацькі. Праця і навчання, і прагнення до знань (не) подолане (І. Гонч.).