Ненасичені кислоти Найпростіші ненасичені одноосновні кислоти:

Ненасичені кислоти можуть існувати у вигляді двох геометричних ізомерів – цис-транс:

транс-ізомер (кротонова кислота) цис-ізомер (ізокротонова кислота)

(t_пл. = 72⁰С, t_кип. = 189⁰С) (t_пл. = 15,5⁰С, t_кип. = 172⁰С)

Найчастіше одноосновні кислоти мають вищі кислотні властивості, ніж відповідні насичені. Пояснюється це взаємним впливом (спряженням) карбоксильної групи та подвійного зв’язку. Вплив подвійного зв’язку на кислотність зменшується по мірі віддалення подвійного зв’язку від карбоксильної групи. Тому вінілоцтова кислота сильніша за аллілоцтову.

К_а = 4,6·10 ^-5К_а = 2,1·10 ^-5

Характерною особливістю ненасичених кислот та їх ефектів є полімеризація з утворенням полімерів (органічного скла) з цінними технологічними властивостями. Такі полімери мають ланцюгову структуру:

метиловий ефір метакрилової кислоти

(метилметакрилат)

Важливе похідне акрилової кислоти її нітрил (акрилонітрил), який застосовується в реакціях полімеризації та співполімеризації при синтезі, наприклад, бутадієн-нітрильного каучуку.

Ненасичені двохосновні кислоти – малеїнові та фумарова теж існують як два структурні ізомери:

транс-ізомер (фумарова кислота) цис-ізомер (малеїнова кислота)

(t_пл. = 288⁰С) (t_пл. = 130⁰С)

Обидві кислоти дають характерні реакції на подвійний зв’язок (знбарвлюють бромну воду, перманганат калію), а також реакції за карбоксильної групою (моно - або - дипохідні).

Особливість малеїнової кислоти – утворення циклічного ангідриду:

малеїнова кислота малеїновий ангідрид

Двохосновні карбонові кислоти

Назва	Формула	Т пл.
Щавлева	HOOC-COOH	189,5
Малонова	HOOC-CH₂-COOH	135,6
Бурштинова	HOOC-(CH₂)₂-COOH	185
Глутарова	HOOC-(CH₂)₃-COOH	97,5
Адіпінова	HOOC-(CH₂)₄-COOH	153
Фталева (о)	C₆H₄(COOH)₂	213
Ізофталева (м)	C₆H₄(COOH)₂	300
Трефталева (н)	C₆H₄(COOH)₂	 350