Загальні методи одержання

1. Реакції елементів з галоген алканами (див. галогеналкани).

2. Реакції МОС з галогені дами більш електронегативних елементів:

3. Реакції МОС з більш електронегативними металами:

4. Реакції МОС з більш сильними С-Н кислотами:

Рушійною силою всіх реакцій є утворення більш типової іонної сполуки ( ) та більш типової ковалентнозв’язаної органічної сполуки .

Як правил, всі МОС добувають у відсутності кисню та води.

Хімічні властивості мос (загальні реакції) Магнійорганічні сполуки

І. Розщеплення простих зв’язків

1. Реакції із сполуками, які мають активній (більш кислий) водень

(реакція Чугуєва-Черевітінова)

2. Реакції з електронегативними елементами (О, S, Se, Te, VII-група)

3. Реакції з галогеналкілами

ІІ. Приєднання по подвійним зв’язкам

1. Приєднання по карбонільній групі – утворення спиртів

2. Взаємодія з двоокисом вуглецю – утворення кислот

3. Взаємодія з нітрилами – утворення кетонів

Кремнійорганічні сполуки

Енергія зв’язку Si-Si менша від енергії зв’язку С-С на 125 кДж/моль, тоді як енергія зв’язку С-О менша від енергії зв’язку SiO на 92,1 кДж/моль. Тому для кремнійорганічних сполук характерні не зв’язки Si-Si, а зв’язки Si-О-Si:

1. Алкілхлорсилани, алкілсилани.

2. Силаноли, силоксани, силікони.

Фосфорорганічні сполуки

1. Фосфіни:

2. Окиснення:

3. Перегрупування Арбузова:

Свинецьорганічні сполуки

Галогенпохідні вуглеводнів Галогенпохідними називають сполуки, які містять зв’язки карбон-галоген. Поділяють на

Аліфатичні		Ароматичні
Насичені	Ненасичені	Галоген в ядрі	Галоген в боковому ланцюзі
алкілгалогеніди	Вініл- та алілгалогеніди

В свою чергу любий із типів галогенпохідних може мати 1, 2 і більше атомів галогену, тобто підрозділяють на моно-, ді-, три- і взагалі полігалогенпохідні. Галгенами можуть бути атоми F, Cl, Br, I.

Методи добування моногалогенпохідних

І. Галогенпохідні алканів.

1. Галогенування алканів(див. тему “Алкани”).

2. Приєднання галогеноводнів до алкенів (див. тему “Алкени”).

3. Заміщення гідроксильної групи (-ОН) в молекулах спиртів на галоген:

   1. Взаємодія спиртів з галогеноводнями:

2. Взаємодія спиртів з галоїдними сполуками фосфору:

3. Взаємодія спиртів з хлористим тіонілом (SOCl₂):

4. Обмін галогенів

ІІ. Галогенпохідні алкенів.

А. З атомами галогенів у подвійного зв’язку – вінілгалогеніди.

1. Приєднання галогенів до ацетиленових сполук (Дивись - Ацетилени)

2. Відщеплення галогеноводнів від гемінальних та віцинальних дигалогенідів

Б. Алілгалогеніди.

1. Алільне галогенування алкенів (Дивись - Алкени)

2. Приєднання галогеноводнів до супряжених дієнів (Дивись - Дієни)

ІІІ. Галогенування бокового ланцюга алкілароматичних вуглеводнів.

Механізм:

Оскільки бензильний радикал стійкіший за інші можливі за рахунок ефективної делокалізації неспареного електрону з-за супряження з ароматичним кільцем, галогенування любих алкілбензолів завжди проходить лише по α-атому вуглецю бокового ланцюга:

ІV. Галогенування ароматичних сполук в ядро.

Проходить лише каталітично: