
- •Типи хімічних зв’язків та їх основні характеристики
- •Будова атома карбону
- •Метод валентних зв’язків
- •Метод мо лкао
- •Класифікація органічних реакцій
- •Класифікація органічних реакцій за типами хімічних перетворень зв’язків
- •Класифікація органічних реакцій за типами розриву зв’язку
- •Класифікація органічних реакцій за типами реагентів
- •Проміжні частинки в органічних реакціях. Взаємний вплив атомів молекулах
- •Алкани (парафіни)
- •Способи одержання алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •Окиснення
- •Алкени (олефіни)
- •Способи добування алкенів
- •Дегідратація спиртів (відщеплення води).
- •Дегалогенування віцинальних дігалогеналканів (відщеплення галогенів)
- •Часткове гідрування (відновлення) алкінів (ацетиленів)
- •Хімічні властивості
- •Це явище обумовлене високою стабілізацією алільного проміжного радикалу за рахунок ефекту спряження. Внаслідок, при термічному хлоруванні пропілену:
- •Алкадієни
- •Методи добування
- •Дегідрування бутан-бутиленової бо пентан-пентенової фракції:
- •Дегідратація 1,3- та 1,4- гліколей:
- •Промисловий метод Лєбєдєва із спирту:
- •Електронна бувова спряжених дієнів
- •Хімічні властивості
- •Гідрування.
- •Приєднання галогенів
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Методи добування алкінів
- •Аліциклічні сполуки
- •Ароматичні вуглеводні
- •Ароматичні вуглеводні ряду бензолу
- •Добування бензолу та його гомологів
- •Хімічні властивості
- •Прaвила орієнтації електрофільного замііщення в бензольному ядрі
- •Гетероциклічні сполуки
- •Пятичленні гетероциклічні сполуки
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції електрофільного заміщення
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки
- •Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензольними ядрами нафталін
- •Хімічні властивості
- •Антрацен
- •Загальні методи одержання
- •Хімічні властивості мос (загальні реакції) Магнійорганічні сполуки
- •Перегрупування Арбузова:
- •Галогенпохідні вуглеводнів Галогенпохідними називають сполуки, які містять зв’язки карбон-галоген. Поділяють на
- •Методи добування моногалогенпохідних
- •Хімічні властивості
- •Ароматичні сульфокислоти
- •Хімічні властивості сульфокислот визначаються наявністю сульфогрупи і їх можна розділити на три типи:
- •Реакції сульфогрупи
- •Реакції заміщення сульфогрупи на групи –он; –cn; –nh2.
- •Одно- і багатоатомні спирти
- •Методи одержання спиртів
- •V. Гідрування кетонів.
- •Феноли. Хінони. Методи одержання фенолів
- •Рекція Кольбе-Шмідта – одержання саліцилової кислоти (аспірин)
- •Альдегіди і кетони
- •Способи одержання альдегідів і кетонів
- •Азотовмісні органічні сполуки нітросполуки
- •Способи одержання нітросполук
- •Способи одержання жирно-ароматичних нітросполук
- •Рідкофазне нітруваня за Коноваловим
- •Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу
- •Одержання ароматичних нітросполук
- •Хімічні властивості
- •Реакції відновлення з утворенням амінів
- •Класифікація
- •Способи одержання амінів для первинних амінів
- •Для вторинних амінів
- •Для третинних амінів
- •Хімічні властивості
- •Основність амінів
- •Порівняння основності амінів
- •Ароматичні діазо- і азосполуки
- •Реакції діазосполук з виділенням азоту
- •Реакції без виділення азоту
- •Карбонові кислоти
- •Методи одержання одноосновних карбонових кислот
- •6. Реакції окиснення: насичених, ароматичних вуглеводнів, альдегідів і кетонів
- •Гідроліз галогенопохідних
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти Найпростіші ненасичені одноосновні кислоти:
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Способи одержання двохосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості
- •Кислотні властивості.
- •Реакції за карбоксильною групою
- •Реакції за карбоксильною групою
- •Особливості хімічних властивостей дикарбонових кислот
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості.
- •Аминокислоты с неполярными или гидрофобными r – группами
- •Аминокислоты с незаряженными полярными r – группами.
Шестичленні гетероциклічні сполуки
Структура шестичленного гетероциклу
– піридину
нагадує
бензол.
У них близькі довжини зв’язків у циклах (0,140 нм у бензолі, 0,137-0,139 нм в піридині). Валентний кут між зв’язками в обох молекулах 1200С. На відміну від неполярного бензолу кільце піридину являє собою диполь з великим електричним моментом. Негативний заряд в піридині розташований на атомі нітрогену, а позитивний – на атомі карбону. Вільна р-електронна пара атому нітрогену не приймає участі в утворенні ароматичного секстету, тому нуклеофільні властивості атому нітрогену за рахунок цієї пари електронів зберігаються. Він може приєднувати протон, галогеналкіли, галогени. В цих реакціях піридин веде себе, як основа – третинний амін.
Дефіцит електронної густини на атомах карбону піридинового кільця зумовлює його низьку активність в реакціях електрофільного заміщення (меншу ніж у нітробензолі) і підвищену активність в реакціях нуклеофільного заміщення. Відповідно до розподілу електронної густини має місце β-орієнтація в реакціях електрофільного заміщення і α- , γ- орієнтація в реакціях нуклеофільного заміщення. Електрофільне заміщення потребує жорстких умов і дає невисокі виходи продуктів. Звернути увагу на легкість розкриття кільця піридину на відміну від бензолу.
ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ЕЛЕКТРОФІЛЬНОГО ЗАМІЩЕННЯ
Під впливом атому азоту в піридині зменшується електронна густина особливо в - і -положеннях, тому реакції нуклеофільного заміщення проходить в ці положення (2, 4, 6), а реакції електрофільного заміщення в -положення (3, 5). Таким чином, електрофільне заміщення в піридині проходить трудніше ніж у бензолу. Тому є такі причини:
За рахунок електроно-акцепторного впливу атому азоту піридинового кільця менш нуклеофільне ніж бензол;
Реакції електрофільного заміщення (нітрування, сульфування) проходять у кислому середовищі, тобто у таких умовах, коли піридин маючи основні властивості утворює солі.
Приєднання електрону в - або -положеннях приводить до появлення позитивного заряду на атомі азоту , який є найбільш електронегативним атомом в піролу, що енергетично не вигідно.
При заміщенні в -положенні проміжний -комплекс найбільш стабілізований за рахунок де локалізації позитивного заряду між атомами вуглеця.
Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензольними ядрами нафталін
У промисловості нафталін добувають з кам’яновугільної смоли, в якій його міститься до 10 %. Згідно з межовими структурами ароматичність нафталіну
становить приблизно 2/3 ароматичності бензолу. В дійсності енергія спряження нафталіну дорівнює 255,4 кДж/моль. Тоді як ароматичність двох бензольних кілець (енергія спряження) становить 150,7×2=301,4 кДж/моль. Отже нафталін менш ароматичній ніж бензол і для нього повинні бути більш характерні, ніж для бензолу, реакції приєднання. На відміну від бензолу зв’язки С-С в нафталіні не рівноцінні: порядок зв’язку між α- та β- атомами становить 1,73, тоді як між β-атомами – лише 1,6; відповідно, довжина зв’язку між α- та β- атомами становить0,136 нм, тоді як між β- атомами – 0,140 нм.