Практичне заняття № 2

Тема: Застосування медсестринських моделей у практиці

Мета: Вивчити основні положення моделей теоретиків медсестринства та

вміти застосовувати їх на практиці

Забезпечення заняття: таблиці “ Листки медсестринської оцінки стану пацієнта”,

ситуаційні задачі, медичні карти стаціонарного хворого, листки медсестринської

оцінки стану пацієнта, предмети догляду.

Студент повинен:

знати:

• теоретиків та практиків медсестринства;

• основні поняття найпоширеніших медсестринських теорій;

• положення медсестринських моделей Ф.Найтінгейл, Д.Орем, М.Роджерс,

Н.Роупер, К.Рой, Б. Ньюмен, М.Левайн, Д.Джонсон, В. Хендерсон, М.Аллен;

• відмінність між лікарською та медсестринською моделями;

• мету медсестринського догляду;

• зміст теорії Маслоу про людські потреби;

вміти:

• виявляти проблеми пацієнта;

• забезпечувати потреби пацієнта;

• застосовувати медсестринські моделі на практиці;

• здійснювати догляд за пацієнтом згідно з обраною моделлю.

Зміст заняття: Основні поняття та положення медсестринських моделей

Модель – це якась ідея, думка, або низка директив, напрямків, націлена на досягнення чогось, наприклад, що треба зробити, або кого треба задіяти, щоб досягти цілей, поставлених перед медсестринством. Це зразок, еталон, за яким виконуються певні дії. Поняття “модель” і “теорія” – тотожні. Медсестринська теорія встановлює зміст, раціональність медсестринського процесу, виступає основою для встановлення стандартів /норм/, у відповідності з якими проводиться оцінка медсестринської допомоги та догляду.

Медсестринські моделі – теоретична основа практичної діяльності медсестри. Це опис, пояснення, передбачення та контроль за бажаними результатами медсестринської практичної діяльності. Теоретики медсестринства скористались працею відомого американського психолога А. Маслоу, який в 1948 році видав книгу "Мотивація людських потреб”. Дослідники медсестринства, вивчивши потреби по Маслоу, дійшли висновку, що саме медсестра, а не лікар має відігравати основну роль у виявленні потреб людини та вирішенні її проблем, пов’язаних із хворобою. Різні медсестринські школи за основу брали різну кількість потреб людини. Зараз існує біля 30 основних моделей медсестринства.

Найбільшого поширення набули п’ять моделей: еволюційно-адаптаційна (Канадська асоціація медсестер), додатково-доповнююча (Вірджінії Хендерсон), модель поведінкової системи (Д. Джонсон), адаптаційна модель (К.Рой) і модель дефіциту самодогляду(Д.Орем).

Загальні положення медсестринських моделей

Всі існуючі медсестринські моделі мають такі загальні положення:

1. Погляд на пацієнта, хто він, який він із всебічної точки зору.

2. Джерело проблем пацієнта.

3. Напрям медсестринських втручань.

4. Мета догляду за пацієнтом.

5. Способи медсестринських втручань.

6. Роль медсестри в догляді за пацієнтом.

7. Оцінка якості та результатів догляду.

Існує чотири загальних поняття в медсестринській теорії, які визначають медсестринську діяльність: людина, середовище /оточення/, здоров’я, медсестринство. Кожне з цих понять чітко визначене і детально описане теоретиками медсестринства.

Зміст кожної моделі залежить від рівня економічного розвитку тої чи іншої країни, її політики, системи охорони здоров’я, релігії, переконань кожної людини чи групи людей, які розробляли певну модель. Кожна модель відображає різницю в розумінні авторами понять: сестринська справа, пацієнт, здоров’я, оточення. На відміну від лікарської моделі, яка не змінювалась протягом століть і орієнтується на те чи інше захворювання, встановлення діагнозу і призначення адекватного лікування, сестринська модель орієнтована не лише на хворих, а й на здорових людей.