Практичне заняття № 1

Тема: Людські потреби – основа медсестринського догляду

Мета: Вивчити ступені людських потреб за класифікацією А.Маслоу, розглянути способи задоволення потреб пацієнта під час медсестринського догляду

Забезпечення заняття: таблиці “Ієрархія людських потреб за А,Маслоу”, «Ступені людських потреб» (національний проект за М.Шегедин), ситуаційні задачі, медичні карти стаціонарного хворого, листки медсестринської оцінки стану пацієнта, предмети догляду.

Студент повинен:

знати:

- основні теорії та класифікації людських потреб;

• основні життєво важливі потреби пацієнта;

• визначення понять “потреба” та “проблема”;

• проблеми пацієнта, пов’язані з порушенням задоволення основних потреб;

• визначення поняття здоров’я та хвороби;

• демографічні показники суспільного здоров’я;

• фактори ризику для здоров’я;

вміти:

- виявити незадоволені потреби пацієнтів;

- визначити спосіб задоволення потреб пацієнта;

• здійснювати догляд за пацієнтом.

Зміст заняття Ієрархія людських потреб по а. Маслоу

Щоб жити, людині потрібне повітря, вода, їжа, сон тощо. Ці потреби люди задовольняють самостійно протягом усього свого життя завдяки функції різних органів і систем організму. Захворювання, викликаючи порушення функції того чи іншого органу, створює перешкоду нормальному задоволенню потреб і призводить до дискомфорту.

У 1943 році американський психолог А.Маслоу розробив одну з теорій потреб, що необхідні людині для повного здоров’я. Він стверджував, що всі люди вже від народження мають інстинктивні потреби. Згідно з його теорією, одні потреби для людини більш важливі, ніж інші. Це спонукало А.Маслоу класифікувати їх за ієрархічною системою: від фізіологічних (нижчий щабель) до потреб в самовираженні (вищий щабель). А.Маслоу зобразив різні потреби людини у вигляді піраміди, бо саме ця фігура має широку основу, фундамент, як і фізіологічні потреби є фундаментом, основою його життєдіяльності. Можливість задовольнити свої потреби у людей є різними і залежать від декількох факторів: віку, знань, вмінь, бажання і можливостей самої людини, навколишнього середовища. Перш ніж думати про досягнення потреб вищого рівня, необхідно задовольнити потреби нижчого рівня, тобто фізіологічні. Людські потреби залежать від факторів мотивації. На мотивацію в свою чергу впливають культура, соціо-економічні фактори, особисті цінності та переконання, стан здоров’я. Якщо потреби не задовольняються, це може призвести до хвороби, порушення психологічної рівноваги або навіть до смерті..

Потреба – це усвідомлений психологічний чи фізіологічний дефіцит, брак чогось у сприйнятті людини. Фізіологічні потреби однакові для всіх людей.

Проблема - незадоволена одна з людських потреб.

І ступінь - Фізіологічні потреби

Щоб жити, людині потрібні повітря, вода, їжа. Крім того, кожна людина повинна рухатись, спати, виділяти продукти життєдіяльності, спілкуватись з іншими людьми, бачити, чути, задовольняти свої сексуальні потреби. Наприклад, людина, яка тривалий час не спала, має велике бажання і потребу виспатись. Якщо потреби задоволені, то люди здорові, з незадоволеними потребами є ризик захворіти. Завдання медсестри – виявити незадоволені потреби і допомогти пацієнту справитись із проблемами, які виникли.

Потреба в диханні (кисні) – одна з основних фізіологічних потреб. Дихання і життя нероздільні. Підтримання цієї функції повинно бути для медсестри пріоритетним завданням. Кора головного мозку найбільш чутлива до нестачі кисню, дихання стає частим, поверхневим, з’являються задишка, кашель. Тривала нестача кисню призводить до гіпоксії, що проявляється ціанозом: шкіра та слизові оболонки стають синюшними. Людина, задовольняючи потребу в диханні, підтримує необхідний для життя газовий склад крові.

Потреба в їжі. Харчування також має важливе значення для збереження здоров’я та доброго самопочуття. Батьки, задовольняючи потребу дітей в раціональному харчуванні, проявляють не лише батьківську турботу, а й забезпечують дитині можливість нормального росту та розвитку. Раціональне та збалансоване харчування дорослого допомагає виключити фактори ризику багатьох хвороб. Медсестра повинна давати рекомендації пацієнтам відносно раціонального харчування: вживати фрукти і овочі, каші та зернові продукти, молоко, сир, кефір, нежирне м’ясо, птицю, рибу, яйця, бобові, рослинну олію. Не вживати їжу, багату холестерином, та жири тваринного походження, смажені страви, менше цукру та солі, не зловживати алкоголем.

Незадоволення потреб людини в раціональному харчуванні призводить до порушення самопочуття та виникнення різних захворювань (рахіт, авітамінози, цукровий діабет, ожиріння, розлади травлення, гастрит).

Потреба в рідині. Для нормального функціонування організму здорова людина повинна випивати 1,5 – 2 літри рідини щодня (вода, чай, кава, молоко, супи тощо). Така кількість компенсує втрати рідини у вигляді сечі, поту, калу, випаровування при диханні. Для збереження водного балансу треба вживати рідини більше, ніж виділяється. Інакше розвивається зневоднення, а це може призвести до порушення функції різних органів та систем. Від вміння медсестри передбачити небезпеку зневоднення залежить можливість пацієнта уникнути багатьох ускладнень. З іншого боку, при затримці рідини в організмі виникають набряки. Тому необхідно підтримувати водний баланс організму.

Потреба у виділенні продуктів життєдіяльності. Непереварена частина їжі виводиться з організму у вигляді різних відходів: сечі, калу, поту. Режим виділення сечі та калу у кожного індивідуальний. При порушенні виділення можуть виникати закрепи, пронос, метеоризм, олігурія, поліурія, зміни складу сечі, енурез, ішурія та інші проблеми. Більшість людей вважають ці питання глибоко особистими, інтимними, не вважаючи за потрібне обговорювати їх. Тому медсестра, доглядаючи за пацієнтом з проблемами виділення, повинна бути особливо делікатною і поважати право пацієнта на конфіденційність.

Потреба в сні та відпочинку. Маслоу відносить ці потреби також до фізіологічних. Дослідження довели, що більшість жінок страждають від втоми через недосипання та хатню роботу. В тих випадках, коли людина “викроює” час, відведений на сон, для заняття якоюсь невідкладною справою, вона створює борг недосипання, оскільки тривалість сну людини, потрібного для повноцінного відпочинку, повинна бути не менше 8 годин. При недосипанні людина стає млявою, загальмованою, погано мислить, почуває себе розбитою. Зменшується рівень цукру в крові, погіршується пам’ять, процеси мислення, розсіюється увага. Недосипання знижує здібності до навчання, нічні заучування приносять більше шкоди, ніж користі. Хворій людині сон більш необхідний, як здоровій, для відновлення втрачених сил і енергії.

Потреба в русі. Обмеження рухливості або нерухомість створюють багато проблем пацієнту. Людина, яка не може рухатись, або з обмеженням рухливості відчуває труднощі для нормального функціонування. Цей стан може бути тривалим і тимчасовим. Нерухомість може спричинятись переломом, накладенням гіпсових шин, витяжок, больовим відчуттям, хронічними захворюваннями кінцівок (артрит, парез, параліч), порушенням психіки тощо. Нерухомість – один з факторів ризику розвитку пролежнів, порушенням функції опорно-рухового апарату (остеопороз, м’язова атрофія, контрактури суглобів), роботи серця і легенів. При тривалій повній нерухомості виникають зміни в системі травлення (диспепсія, метеоризм, анорексія, пронос чи закреп, геморой). Порушується також і сечовипускання, що в свою чергу може призвести до виникнення каменів у нирках. А головне – людина не спілкується з навколишнім середовищем. Від ступеня та тривалості нерухомості у людини можуть виникати проблеми в психо-соціальній сфері: зміна почуттів, емоцій, спілкування. Сестринська допомога, скерована на максимально можливе відновлення рухливості, має велике значення для покращання стану пацієнта, якості життя.

Одна з важливих фізіологічних потреб – сексуальна. За даними ВООЗ, сексуальне здоров’я людини впливає на його соціальне здоров’я і включає в себе:

- здатність одержувати задоволення і контролювати статеву і репродуктивну поведінку відповідно до соціальних та моральних засад;

• відсутність страху, сорому, вини, неправильність уявлень та інших психологічних факторів, що порушують сексуальні відносини;

• відсутність органічних розладів, захворювань, що спричиняють сексуальну дисгармонію чи порушують репродуктивну активність.

На сексуальне здоров’я людини можуть прямо чи опосередковано впливати його хвороба, дефекти розвитку, а у жінок, крім того, – народження дитини. Проблеми можуть виникати як у жінок та чоловіків, так і у подружньої пари, в таких випадках допоможуть консультації сексопатолога. До порушень цього плану можна віднести запальні, органічні, а також венеричні захворювання.

Більшість людей говорять на цю тему неохоче навіть при серйозних сексуальних проблемах. Медсестра повинна з розумінням ставитись до пацієнтів і не порушувати інтимної атмосфери при розмові з ним про сексуальні проблеми. В деяких випадках медсестра також відчуває незручності при розмові про сексуальні проблеми з пацієнтом. В питаннях, що виходять за рамки медсестринської компетенції, слід рекомендувати пацієнту звернутись по допомогу до відповідного спеціаліста.

Розглянуті фізіологічні проблеми, згідно з теорією А.Маслоу, є потребами нижчого рівня і потрібні людині незалежно від віку чи соціокультурного оточення.