Зміст заняття

Четвертий етап медсестринського процесу – реалізація плану медсестринських

втручань

Реалізація плану медсестринських втручань здійснюється в трьох напрямках: підтримання здоров’я, профілактика захворювань та догляд при хворобі.

Способи медсестринських втручань, як і весь процес, виконуються згідно з вибраною моделлю. Функції медсестер бувають незалежні, залежні і взаємозалежні. В нашій країні більш звичними є залежні втручання, тобто медсестра виконує призначення лікаря, хоча медсестринська діяльність повинна бути значно ширшою. Незалежні медсестринські втручання - дії, які здійснює медсестра з власної ініціативи, керуючись власними міркуваннями без прямого призначення лікаря. Вони здійснюються при:

- наданні допомоги пацієнтам в здійсненні фізіологічних потреб;

- спостереженні за реакцією пацієнта на хворобу;

- спостереженні за реакцією пацієнта на лікування;

- навчанні пацієнта та його оточення догляду і самодогляду;

• інформуванні пацієнта відносно його здоров’я,

• організації дозвілля та створенні оптимальних умов для одужання.

Взаємозалежні функції передбачають спільну діяльність медсестри з іншими медпрацівниками ( дієтологом, масажистом, лаборантом та ін.)

На цьому етапі також проводиться і корекція плану, якщо змінюються проблеми пацієнта або не досягнута мета. Під час реалізації медсестринських втручань необхідно координувати дії медсестри з діями інших медпрацівників, пацієнта та його оточення, враховуючи їх плани і можливості. Участь пацієнта та його оточення у процесі догляду – головна особливість медсестринської моделі Вірджинії Хендерсон. Медсестра найбільше часу проводить з пацієнтом, виконуючи як залежну, так і незалежну функції, тому їй слід відвести роль координатора дій з іншими членами медичної бригади.

Доротея Орем в запропонованій нею моделі формулює три види медсестринської допомоги:

1. Компенсуюча система для:

• пацієнтів, які не в змозі здійснювати ніяких заходів з самодогляду і знаходяться в

несвідомому стані;

- пацієнтів при свідомості, яким не можна рухатись, або вони не можуть рухатись самостійно;

- пацієнтів, які не можуть самостійно приймати рішення і доглядати за собою, але можуть самостійно рухатись і виконувати певні заходи по самодогляду під керівництвом і спостереженням медсестри.

2. Частково компенсуюча система допомоги призначена для пацієнтів, що мають обмеження рухової активності різного ступеня. Від пацієнтів вимагається певних знань та навичок і бажання їх виконувати.

3. Консультативно-підтримуюча система застосовується для пацієнтів, що здійснюють самодогляд або навчаються обслуговувати себе. Медсестра навчає, керує, підтримує.

План формулюється, як виконання дій, направлених на досягнення поставлених цілей. Вони включають документально зафіксовані заходи, які виконують медсестри для пацієнта, разом з ним і в інтересах його здоров’я.

При виконанні плану слід звертати увагу на такі моменти:

- як передається інформація про необхідні медсестринські втручання;

- коли їх виконувати;

- як координуються всі питання догляду;

- яка відповідальність і звітність в медсестринському догляді.

При реалізації медсестринських втручань необхідно координувати дії медсестри з іншими медпрацівниками, самого пацієнта та його оточення, враховуючи їх плани та можливості. Для виконання плану медсестринського догляду медсестра застосовує також наступні методи втручань:

• надання невідкладної допомоги;

• виконання маніпуляцій;

• психологічна підтримка і допомога;

• навчання та консультування пацієнта і членів його родини;

• профілактика ускладнень;

• створення оптимального середовища.

При реалізації плану догляду медсестра поєднує інтелектуальні, технічні навички та навички міжособового спілкування:

інтелектуальні – знання, компетентність, здатність мислити критично, вирішувати проблеми, приймати рішення, найефективніші для даної ситуації;

технічні навички – досвід, кваліфікація, вміння досконало виконувати свої професійні обов’язки з догляду за пацієнтами та виконання лікарських призначень;

міжособові – вміння спілкуватись з колегами, пацієнтом, його родичами, ставитися до них доброзичливо, уважно, дбайливо, вміти вислуховувати, розмовляти, заспокоювати, навчати.

При виконанні складеного плану медсестринських втручань дотримуються стандартів мед- сестринської діяльності. Стандарти діяльності – це нормативні документи, які визначають обсяг, суть та якість виконання роботи. Сюди належать діючі накази МОЗ, рекомендації та приписи СЕС, інструкції, алгоритми виконання практичних маніпуляцій, що входять в збірник технологій та стандартів з виконання робіт маніпуляційними та процедурними медичними сестрами. Їх вважають керівними положеннями для медсестер, описання того, якою повинна бути допомога і догляд в оптимальному варіанті, на що рівнятися медсестрі, до чого прагнути. Стандарти медсестринської діяльності можуть бути використані для навчання медичних сестер та студентів, для вдосконалення медсестринської практики, для контролю за медсестринською діяльністю. Стандартизація дій медсестер та уніфікація термінології важливі для медсестер різних лікувальних закладів під час надання пацієнтові допомоги протягом його лікування.

Запорукою успішної реалізації плану медсестринських втручань є кваліфікація та досвід медсестри, налагодження доброзичливих взаємовідносин між медсестрою та пацієнтом, дотримання стандартів діяльності, залучення пацієнта та його оточення до догляду.

Завдання для самостійної роботи:

Завдання № 1. Зобразити структуру четвертого етапу медсестринського процесу.

Завдання № 2. Робота у відділенні з реалізації складеного плану м\с втручань.

Завдання № 3. Розв’язання ситуаційних задач.