Львівський державний медичний коледж

ім. Андрея Крупинського

Методичні рекомендації

до практичних занять з дисципліни

“Основи сестринської справи”

з розділу ”Людські потреби. Медсестринські моделі.

Медсестринський процес”

Спеціальність “Сестринська справа”

І рівень акредитації

Львів – 2008

Методичні рекомендації склала:

Лесик - Лісна О.А.- викладач вищої категорії,

голова циклової комісії сестринської справи

Розглянуто і схвалено на засіданні

циклової комісії сестринської справи

від 2.04.2008р. протокол № 8

Рецензенти:

Шегедин М.Б. – д.м.н., професор;

Смачило І.С. –заст.директора

з науково-методичної роботи

ЗМІСТ

Зміст	Стор.
Зміст	3
Умовні скорочення	4
Вступ	5
Розділ VІ. «Людські потреби. Медсестринські моделі. Медсестринський процес»	6
Практичне заняття № 1 «Людські потреби – основа медсестринського догляду»	8
Практичне заняття № 2 «Застосування медсестринських моделей у практиці»	15
Практичне заняття № 3 «Перший етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження»	31
Практичне заняття № 4 «Другий етап медсестринського процесу – медсестринська діагностика»	41
Практичне заняття № 5 «Третій етап медсестринського процесу – складання плану м/с втручань»	50
Практичне заняття № 6 «Четвертий етап медсестринського процесу – реалізація плану м/с втручань»	54
Практичне заняття № 7 «П’ятий етап медсестринського процесу – оцінка результатів м/с втручань та їх корекція»	57
Практичне заняття № 8 «Удокументування медсестринського процесу»	61
Практичне заняття № 9 «Модульний контроль № 6»	69

Умовні скорочення

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я

СНІД – синдром набутого імунодефіциту

ЛПЗ – лікувально – профілактичний заклад

СЕС – санітарно – протиепідемічна станція

США – Сполучені штати Америки

СНД – Співдружність незалежних держав

АТ – артеріальний тиск

ЧДР – частота дихальних рухів

ЧСС – частота серцевих скорочень

ЖЄЛ – життєва ємкість легень

Вступ

Наукове обгрунтування концептуальних підходів до реформування сестринської справи в Україні потребувало з точки зору методологічного підходу формулювання перш за все визначення самого поняття сестринської справи, як складової системи охорони здоров'я, і в той же час як самостійної системи, яка складається з двох взаємопов'язаних підсистем: власне медсестринської освіти і сестринської справи (медсестринської діяльності).

Підґрунтям для цього стали результати проведеного аналізу стану сестринської справи (медсестринства) в чисельних зарубіжних країнах та особисте знайомство з її змістом, особливостями та напрямками в окремих з них, що супроводжувалось для нас переосмисленням її сутності для України, і дозволило, не відкидаючи тлумачень ВООЗ, запропонувати власне національне її визначення.

При цьому ми виходили з наявності у змісті сестринської справи, як фаху і спеціальності, класичної тріади ознак, які дають право на формулювання визначення медсестринства як наукової дисципліни: мета, завдання, інструменти реалізації.

За узагальнену мету сестринської справи нами прийнята розробка та реалізація науково обґрунтованих профілактичних, діагностико-лікувальних та реабілітаційних заходів, які відносяться до медсестринської компетенції, для забезпечення збереження та зміцнення здоров'я окремих людей і населення в цілому, оптимального рівня догляду та опіки за пацієнтами, відновлення працездатності або використання залишкової працездатності хворих.

В якості завдань медсестринства нами, на підставі результатів проведеного аналізу міжнародного досвіду та основних напрямків реформування системи охорони здоров'я, прийняті:

- розробка теоретичних та організаційних основ медсестринства;

- аналіз діяльності медсестринських служб;

- вивчення ієрархічної структури потреб людини;

- визначення проблем і потреб пацієнтів та розробка адекватних медико-соціальних заходів для їх вирішення та задоволення;

-забезпечення всьому населенню оптимального рівня кваліфікованої, загальнодоступної медсестринської допомоги у здійсненні профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів;

- розкриття впливу умов і чинників, які призводять до негативних відхилень у стані індивідуального та громадського здоров'я;

- санітарна освіта громадян як складова комплексного підходу до випереджувально-профілактичних, медичних та екологічних заходів, орієнтованих на збереження та зміцнення здоров'я сучасних та майбутніх поколінь;

- науково-дослідницька діяльність з проблем медсестринства;

- наукова розробка медсестринського процесу, стандартів надання медсестринських послуг, діагностично-лікувальної та профілактичної допомоги;

-наукове обгрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності, медсестринських втручань та визначення функцій, проведення їх реформування, реструктуризації та апробації в залежності від напрямків (етапів) надання медичної допомоги, суті та стадії захворювання;

- наближення національного медсестринства (сестринської справи) до міжнародних стандартів, поєднання вітчизняних традицій у сестринській справі зі світовим досвідом;

- створення різнострокових прогнозів та планів розвитку медсестринства з метою проведення цілеспрямованих заходів щодо підтримки належного рівня здоров'я населення.

За інструменти реалізації сестринської справи нами приймались загальновідомі стосовно неї медичні технології, в тому числі у відповідних галузях медичної науки та практики.

Таким чином, виходячи з мети та завдань, можна вважати, що сестринська справа (медсестринство) - це галузь медичної науки про потенційні та існуючі проблеми в індивідуальному та громадському здоров'ї, які формуються під впливом зовнішніх чинників, та шляхи їх вирішення медичними сестрами в межах своєї компетенції в системі охорони здоров'я (соціальних служб) з метою підтримання здоров'я або поетапного надання медичної (соціальної) допомоги.

Такий методологічний підхід дозволив нам підійти до визначення основних концептуальних підходів реформування сестринської справи та медсестринської освіти в Україні, тобто до висвітлення системи власних поглядів на проблему. В їх основу нами покладались встановлені в процесі дослідження зміни в світовій практиці поглядів на:

- функцію медичної сестри у напрямку її орієнтації на підтримання здоров'я, попередження захворювань, забезпечення максимальної незалежності людини у відповідності до її індивідуальних можливостей на противагу існуючим поглядам, орієнтованим лише на догляд за хворими пацієнтами;

- переорієнтацію діяльності медичних сестер на надання допомоги конкретним людям, сім'ям та групам людей у визначенні та досягненні ними фізичного, психічного та соціального здоров'я в умовах мінливого навколишнього середовища, в якому вони живуть і працюють;

- формування медсестринством, як складовою національної системи охорони здоров'я і медичної науки, власної наукової бази знань.