Всесоюзна піонерська організація імені в. І. Леніна (Піонерська організація України імені в. І. Леніна)

Після громадянської війни комуністична влада вирішила, що потрібно запобігти впливу на дітей з боку буржуазної скаутської організації і підпорядкувати дитячий рух, як і молодіжний, комуністичному. У 1921 р. під керівництвом комсомолу виникли перші дитячі комуністичні осередки в різних містах, в т. ч. в Україні - у Харкові, Києві, Вінниці, Катеринославі, Чернігові, Луганську, Юзівці, Одесі.

19 травня 1922 року II Всеросійська конференція РКСМ ухвалила постанову "Про дитячий рух". Цей день вважають днем народження піонерської організації. В основу її діяльності було покладено реорганізовану систему скаутизму (подібними є структура, форми роботи, символіка та ін.). У жовтні 1922 року комісія ЦК РКСМ за участю Н. Крупської розробила "Закон юних піонерів" - основні правила життя і діяльності піонера. Після присвоєння піонерській організації імені В. Леніна 23 січня 1924 року відбулося її об'єднання та організаційне оформлення. Із середини 20-х років діяльність піонерської організації почали контролювати комсомол і партія. Метою піонерії проголосили ідейне формування особистості дитини, виховання відданості справі комунізму, любові до радянської батьківщини, інтернаціоналізм.

У 30-ті роки робота піонерської організації активізувалась у навчальних закладах. З'явилися перші палаци та будинки піонерів, керівники піонерських загонів, дружин - вожаті - стали виконувати освітянські функції, принципи піонерської організації поступилися чітким вимогам школи. Дитяча організація перетворювалася на чітку ідеологічну структуру комуністичного виховання школярів.

Під час Другої світової війни піонери, захищаючи батьківщину, здійснювали героїчні вчинки, а Валя Котик, Марат Казей, Льоня Голиков, Зіна Портнова стали Героями Радянського Союзу.

У час відбудови післявоєнної України діяльність піонерії активізувалась: діяли тимурівські загони, юні слідопити, перші піонерські колгоспи, ланки, лісництва, малі дитячі залізниці, дитячі наукові, творчі, самодіяльні об'єднання.

У 50-60-ті роки XX ст. піонерська діяльність набула масового централізованого характеру, супроводжувалася загальносоюзними кампаніями, оглядами, воєнізованими іграми ("Зірниця", "Орля" та ін.), спортивними змаганнями ("Золота шайба", "Шкіряний м'яч" тощо), операціями ("Мільйон - Батьківщині", "Зелене вбрання Вітчизни", "Зернятко", "Зелена аптека", "Живе срібло"), дитячими фестивалями мистецтв, конкурсами загонових концертів тощо.

У 70-80-ті роки подальша політизація піонерської організації призвела до утвердження стилю копіювання діяльності дорослих - бюрократизму, формалізму. Піонерство асоціювалося з ідеологічним поняттям "маленькі комуністи", майбутні керманичі держави. Принципи самоврядування, добровільності, варіативність справ дитячого громадського об'єднання було підмінено штучними формами шкільного самоврядування.

Однак у піонерській організації було накопичено і позитивний досвід позашкільної виховної роботи з дітьми (діяльність мережі палаців і будинків піонерів, піонерських таборів).

Структура. Основною організаційною формою була піонерська дружина, яку створювали в навчальному закладі чи піонерському таборі. Вищий орган піонерської дружини - піонерський збір. Для повсякденного керівництва обирали колективний орган самоуправління - Раду піонерської дружини (3-15 осіб). Піонерська дружина складалась із загонів, які зазвичай об'єднували піонерів одного класу і поділялись на ланки (8-10 осіб). За дорученням ВЛКСМ піонерською дружиною керував старший піонервожатий. Піонерські дружини об'єднувались у районну, міську організацію на чолі з органом колективного керівництва - Радою піонерської організації. Ради піонерської організації були створені в 1957 р. і діяли при відповідних комітетах ВЛКСМ: Центральна рада Всесоюзної піонерської організації ім. В. І. Леніна, республіканські, крайові, обласні, міські, районні ради.

При піонерській дружині діяли також об'єднання школярів 7-9 років - жовтенята, які готувались до вступу в ВПО імені В. І. Леніна. Перші групи жовтенят були створені у 1923-1924 рр. у Москві. В Україні вони спочатку називались "зернятка", "зірочки". Група жовтенят поділялась на зірочки по 5-6 дітей, очолювані піонером або комсомольцем.

Із середини 80-х років неодноразовими були спроби реформувати піонерську організацію. У жовтні 1990 року. Всесоюзну піонерську організацію імені В. І. Леніна переформували в Союз піонерських організацій - Федерацію дитячих організацій (СПО- ФДО), яка діє і нині як міжнародний союз дитячих громадських об'єднань. Штаб-квартира СПО-ФДО розміщена в Москві. Вищий орган - асамблея (збирається один раз на три роки). Між асамблеями організацією керує Рада на чолі з головою. До складу Ради входять по одному представнику від кожної організації-члена. Членство колективне. На 2010 р. членами (суб'єктами) СПО-ФДО є 80 дитячих громадських об'єднань.

Найпопулярніші програми СПО-ФДО: "Дитячий орден милосердя", "Школа демократичної культури", "Гра - справа серйозна", "Від культури і спорту - до здорового способу життя", "Світ красою врятується", "Дерево життя " "Червоні вітрила", " Канікули", "Свій голос", "Екологія і діти", "Пізнай себе", "Я і ми", "Зростання", "Лідер", "Золота голка", "Діти заради дітей" та ін.

В Україні піонерську організацію також було реорганізовано у 1990 р. На XI республіканському зльоті піонерів створили нову дитячу організацію - Спілку піонерських організацій України (СПОУ).

Отже, ще до розпаду СРСР в дитячому та молодіжному русі розпочались відцентрові тенденції, які привели до припинення гегемонії комсомольської та піонерської організацій та появи низки нових дитячих і молодіжних організацій.