
- •Розділ 1. Поняття про зовнішньоекономічну діяльність підприємства та документи про організацію зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.1 Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності
- •1.2. Комерційний лист
- •1.3. Запит
- •1.4 Пропозиція та відповідь на пропозицію
- •1.5. Контракт
- •Розділ 2. Документи про створення спільних підприємств
- •2.1. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- •2.2. Договір про створення і діяльність спільного підприємства
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний економічний університет
Факультет економіки та управління
кафедра документознавства, інформаційної діяльності та українознавства
Службові документи зовнішньоекономічної діяльності
Курсова робота з дисципліни
«Документне забезпечення
діяльності організацій за фаховим
спрямуванням»
студентки групи ДІД-31
Клепак Галини Ігорівни
Науковий керівник:
кандидат історичних наук, доцент
Цуп О.В.
Тернопіль – 2012
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Поняття про зовнішньоекономічну діяльність підприємства та документи про організацію зовнішньоекономічних зв'язків ………………………………………...4
Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності ……………4
Комерційний лист ………………………………………………………….5
Запит ……………………………………………………………………......6
Пропозиція та відповідь на пропозицію ………………………...………..7
Контракт…………………………………………………………………...13
РОЗДІЛ ІІ. Документи про створення СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ........................................................................................................27
2.1.Складання протоколу про наміри та попереднього контракту………...27
2.2. Договір про створення і діяльність спільного підприємства................28
Висновки…………………………………………………………………...........32
Список використаних джерел…………………………………….........34
ДОДАТКИ..................................................................................................................36
Вступ
Актуальність теми дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності. Кожне підприємство, яке займається певною господарською діяльністю, здійснює ряд господарських операцій, що мають бути відображені в бухгалтерському обліку. Проте, щоб таке відображення було можливе, необхідна наявність документу, який підтверджує факт здійснення господарської операції. Документуванню операцій зовнішньоекономічної діяльності потрібно приділяти особливу увагу, оскільки вони мають ряд особливостей, які відрізняють їх від звичайних управлінських чи господарських документів. Службові документи є важливою складовою організації зовнішньоекономічних зв’язків і тому їх дослідження є актуальним питанням для фахівців які є компетентні в процесі їх складання.
Метою курсової роботи є дослідження службових документів зовнішньоекономічної діяльності.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
охарактеризувати зовнішньоекономічну діяльність ;
дослідити службові документи, які використовуються при організації зовнішньоекономічних зв’язків;
дослідити службові документи, які використовуються при створенні спільних підприємств.
Об'єктом дослідження є документування зовнішньоекономічної діяльності.
Предмет дослідження – службові документи, які використовуються при організації зовнішньоекономічної діяльності.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та 2 додатків. Бібліографія налічує 15 найменувань.
Розділ 1. Поняття про зовнішньоекономічну діяльність підприємства та документи про організацію зовнішньоекономічних зв’язків
1.1 Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств — це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою й науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок [6, cт.1].
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
– фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України й постійно проживають на території України;
– юридичні особи, зареєстровані в Україні, та які розташовані на території України (підприємства, організації й об'єднання всіх видів)
– об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами відповідно до законів України, але перебувають на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
– структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами відповідно до законів України (філії, відділення, і т.п.), але перебувають на території України;
– загальні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
– інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
– Україна в особі її органів, місцеві органи влади й керування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи відповідно до Міжнародного й Українського Законодавства[6, ст. 2].
Зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти) вважають укладеними, якщо вони оформлені письмово й підписані певними особами, на те уповноваженими. Уповноваженими укласти такого типу угоди є особи, які обіймають посади керівника організації (підприємства) та його заступники, які уповноважені дорученнями (разовими або на певний термін), що видані за підписом керівника організації (підприємства) одноосібно у тому разі, якщо Статутом (Положенням) підприємства (організації) не передбачене інше[6, ст. 6].
На практиці зовнішньоекономічні угоди здійснюються у формі договорів. Щодо зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу договір прийнято означати терміном контракт. Інші торговельні угоди (перевезення, страхування, доручення й т. ін.) – договори. Іноді договори називають угодами або протоколами (додатковий протокол до раніше укладеного контракту). Усі ці терміни є юридично рівнозначними. При укладанні й виконанні комерційної угоди складають комерційні листи, що відтворюють двосторонній обмін документацією в процесі дії контракту (договору)[2, c.213].