24. Коефіцієнт природного освітлення. Від чого залежить його нормативне значення?

Природне освітлення нормують за допомогою коефіцієнта природної освітленості у відсотках

е = Е_вс ·100 / Е_зов, (7)

де Е_вс - освітленість всередині приміщення; Е_зов – освітленість горизонтальної поверхні зовні приміщення розсіяним світлом небосхилу (без попадання прямих сонячних променів).

Розподіл коефіцієнта природної освітленості всередині приміщення, як правило, нерівномірний і залежить від розташування вікон (світлових ліхтарів). У разі недостатнього природного освітлення в приміщенні його доповнюють штучним.

25. Характеристика класів пожеж та рекомендованих вогнегасних речовин.

1. Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір тощо). Рекомендовані вогнегасильні речовини: Усі види вогнегасильних речовин (насамперед – вода).

2. Легкозаймисті та горючі рідини (нафтопродукти, спирти та ін.), а також тверді топкі речовини (стеарин, каучук, деякі синтетичні речовини). Рекомендовані вогнегасильні речовини: Розбризкувана вода, всі види піни, порошки.

3. Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та ін.). Рекомендовані вогнегасильні речовини: Порошки, гази: інертні (N₂, CO₂), галогеновуглеводні; вода (для охолодження).

4. Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній тощо). Рекомендовані вогнегасильні речовини: Порошки.

5. Електроустановки під напругою. Рекомендовані вогнегасильні речовини: Вуглекислота, хладони, порошки.

26 Призначення різних типів вогнегасників (які горючи поверхні можна гасити, а які ні).

Хімічно-пінні вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин і твердих горючих матеріалів. Їх заборонено використовувати для гасіння:

• лужних металів (натрій, калій), оскільки вони, взаємодіючи з водою, виділяють водень, який посилює горіння;

• спиртів, тому що від їх дії відбувається швидке розчинення плівок піни та її руйнування;

• електроустановок під напругою, адже до складу піни входить вода.

Повітряно-пінні вогнегасники

Призначені для гасіння більшості горючих речовин і матеріалів за винятком лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря (бавовна, піроксилін), а також електроустаткування під напругою.

У повітряно-пінних вогнегасниках може використовуватися піна низької, середньої та високої кратності. Піну низької кратності застосовують для гасіння нафтопродуктів (крім гідрофільних – ацетону, спирту та ін.), твердих речовин і матеріалів, а також для захисту конструкцій, приладів та іншого обладнання від теплового впливу.

Піна середньої кратності є засобом гасіння нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин (крім гідрофільних), а також твердих матеріалів і речовин. Вона добре захищає предмети і матеріали від займання.

Піну високої кратності використовують для гасіння пожеж у підвалах, трюмах суден, шахтах та інших закритих об’єктах, а також осередків загоряння різних легкозаймистих і горючих рідин. Вогнегасильна ефективність повітряно-пінних вогнегасників у 2,5 раза вища від хімічно-пінних за однакової місткості.

Вуглекислотні вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин і матеріалів, електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 В, а також цінних предметів (у картинних галереях, музеях, архівах, бібліотеках, приміщеннях з ПК). Їх не можна використовувати для гасіння гідрофільних легкозаймистих рідин (спирти, ацетон тощо), в яких СО₂ добре розчиняється, лужних металів, речовин, що перебувають у стані жевріння (відсутнє змочування), а також речовин, які можуть горіти без доступу повітря (целулоїд, магній, перекиси та ін.)

Порошкові вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, тліючих матеріалів, лужних металів та їх карбідів, електроустановок під напругою, двигунів внутрішнього згоряння. Застосування порошкових вогнегасників (рис. 6) обумовлює вид порошку, який перебуває в ньому.