20. Будова, призначення та принцип роботи газоаналізатора уг-2.

Універсальний газоаналізатор УГ-2 призначений для кількісного визначення концентрації шкідливих домішок, що перебувають в повітрі, а також для виявляння місць витікання газу. За допомогою газоаналізатора УГ-2 визначають присутність у повітрі одинадцяти шкідливих газів і парів: сірководню, двооксиду і оксиду азоту, аміаку, хлору, парів бензину, ацетилену, толуолу, етилового ефіру, оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду.

Принцип роботи газоаналізатора УГ-2 базується на примусовому пропусканні певного об'єму досліджуваного повітря через індикаторну трубку, заповнену хімічним реактивом. У результаті реакції, яка проходить між досліджуваним газом і реактивом - наповнювачем індикаторної трубки, змінюється колір індикаторного порошку.

До складу газоаналізатора УГ-2 входять: повітрозабірний пристрій, індикаторні трубки, фільтрувальні патрони, ампули з індикаторними порошками, тарувальні діаграми, ампули з сорбентами для наповнення фільтрувального патрону.

Основною частиною розташованого в корпусі приладу повітрозабірного пристрою є гумовий сильфон з розміщеною всередині сталевою пружиною.

Індикаторна трубка для визначення концентрації шкідливого газу в повітрі виконана у вигляді скляної трубки діаметром 2,5 мм і довжиною 90 мм. Порошок у трубку насипають за допомогою скляної лійки з довгим тонким кінцем, попередньо заклавши у трубку скраю трохи ущільненої вати, щоб затримати порошок у трубці.

20. Освітлення та одиниці його вимірювання.

Світлотехнічні одиниці кількісно характеризують вплив світлового проміння на очі людини. До них належать такі кількісні показники: світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість поверхні, коефіцієнти світловідбиття, світлопропускання та світлопоглинання.

Світловий потік Ф – це потік світлового проміння, яке випромінює джерело освітлення. Одиниця світлового потоку – люмен .

Сила світла І – просторова щільність світлового потоку – визначається відношенням світлового потоку Ф до тілесного кута ω, в якому він поширюється

І = Ф/ω.

Одиниця сили світла – кандела .

Тілесний кут ω – частина простору сфери, обмежена конусом, що спирається на поверхню сфери, з вершиною в її центрі. За одиницю тілесного кута взято стерадіан.

Освітленість Е – це поверхнева щільність світлового потоку, що припадає на одиницю освітленої площі. За рівномірного розподілу світлового потоку Ф, перпендикулярного освітлюваній поверхні S, освітлюваність визначають за формулою:

Е = Ф/ S.

Одиниця освітленості – люкс

20. Класифікація видів виробничого освітлення.

Освітлення може бути природним, штучним та суміщеним (комбінованим).

Природне освітлення здійснюється через вікна (бічне освітлення), світлові ліхтарі (верхнє) або одночасно через ліхтарі та вікна (комбіноване).

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне.

Види виробничого освітлення:

• Природне:

• бічне: однобічне, двобічне;

• верхнє;

• комбіноване;

• Суміщене:

• Штучне:

• робоче;

• аварійне(5 % від робочого – не менше 2 лк)

• Евакуаційне(не менше 0,5 лк – на підлозі основних проходів; не менше 0,5 лк – на відкритих майданчиках);

• охоронне;

• чергове;

• загальне: рівномірне, локалізоване;

• місцеве;

• комбіноване.