2. Будівельний ринок

Із мікроекономічної точки зору будівельний ринок - це багатогалузева сис­тема виробництва, розподілу, обміну і споживання будівельної продукції та пос­луг будівельного комплексу.

Будівельний ринок як система до свого складу включає:

• суб'єкти будівельного ринку;

• об'єкти ринкових відносин;

• інфраструктуру ринку будівельного комплексу;

• ринковий механізм;

• державний контроль;

•регулювання та саморегулювання ринку.

Суб'єктами будівельного ринку є:

• інвестори;

• замовники;

• підрядники;

• проектно-дослідні організації та фірми;

• науково-дослідні інститути;

• підприємства промисловості будівельних матеріалів, виробів, конструкцій;

• підприємства будівельного та дорожнього машинобудування;

• підприємства-виготовлювачі технологічного, енергетичного та іншого об­ладнання.

Об'єктами ринкових відносин є:

• будівельна продукція (будови, споруди тощо);

• будівельні машини та механізми;

• транспортні засоби;

• матеріали, вироби, конструкції;

• капітал (інвестиції);

• земельні ділянки;

• інформація та ін.

Інфраструктура ринку будівельного комплексу включає:

• банки - центральний (державний), зовнішньоекономічні, інвестиційні, акціо­нерні, комерційні, іпотечні тощо;

• біржі - товарно-сировинні, трудових ресурсів, фондові (цінних паперів), не­рухомості тощо;

• брокерські контори та фірми;

• інституціональні інвестори - пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні товариства, фірми відкритого та закритого типів тощо;

• іноземні інвестори;

• агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні служби та фірми;

• інженерно-консультаційні центри та фірми;

• венчурні (ризикові) підприємства у будівельному комплексі;

• фонди та програми підтримки малого бізнесу;

• контрольно - інспекційні служби.

Ринковий механізм включає такі важелі ринку:

• попит, пропозиція, ціна;

• форми та відношення власності;

• методи оплати праці;

• способи розподілу доходу;

• податкові ставки.

Державний контроль - система заходів законодавчого, виконавчого та кон­тролюючого характеру, яка включає:

• контроль за попитом і пропозицією на державне будівництво;

• контроль за використанням капіталовкладень, що фінансуються з державного бюджету;

• контроль за виконанням нормативних документів проектувальниками та підрядниками.

Регулювання та саморегулювання ринку. На основі податкових зобов'язань,

субвенцій, антимонопольних заходів, норм амортизаційних відрахувань тощо

держава регулює інституціональні залежності суб'єктів будівельного ринку та

його інфраструктури.

Роботою бірж і тендерних торгів саморегулюється процес ринкових відносин. Ринок будівельного комплексу нормально функціонує лише при наявності

сучасної інформаційної системи, що його обслуговує. Основними завданнями

інформаційної системи будівельного ринку є:

• знання потреб у будівельній продукції на місцях із боку можливих замовників (інвесторів);

• створення відповідного банку даних;

• володіння інформацією про поточні можливості будівельно-монтажних орга­нізацій; про обсяги, номенклатуру, якість, ціну будівельних матеріалів, виро­бів і конструкцій, що випускаються; про інвестиційні проекти, що мають ко­мерційну самостійність;

• взаємозв'язок із ринком нерухомості;

• створення у центрі та регіонах умов для проведення тендерів (торгів) по про­ектах, фінансових (інвестиційних) ресурсах, будівельних матеріалах, маши­нах, механізмах, будівельній продукції;

• взаємодія з центральними відомствами - Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та ін., а також із місцевими адміністративни­ми органами.