2.Системи управління якістю.

Система якості – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам.

Система управління якістю - сукупність органів і об’єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції.

Сьогодні в світі діє міжнародна система якості: стандарти ІСО серії 9000. Ця система включає наступні стандарти:

ІСО 9000 “Загальне керівництво якістю і стандарти по забезпеченню якості. Керівні вказівки на вибір і застосування”;

ІСО 9001 “Система якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і/або розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні”;

ІСО 9002 “Система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі”;

ІСО 9003 “Система якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й випробуваннях”;

ІСО 9004 “Загальне управління якістю й елементи системи якості. Керівні вказівки”.

У багатьох промислово розвинутих країнах ці стандарти прийняті як національні. Розвиваються такі напрямки, як оцінка систем якості підприємства незалежними органами (третьою стороною) і сертифікація систем. З огляду на прогресивний характер міжнародних стандартів ІСО серії 9000, їхню регулюючу роль при виході на зовнішній ринок і встановленні прямих господарських зв’язків, їхню регулюючу роль при виході на зовнішній ринок і встановленні прямих господарських зв’язків, стандарти ІСО серії 9000 прийняті Держстандартом України для прямого використання у 2001 році.

Наказом Держстандарту України від 27 червня 2001р. №317 затверджений Державний стандарт України ДСТУ ISO 9000-2001, який описує основні положення систем управління якістю, які є предметом стандартів серії ІСО 9000, і визначає відповідні терміни.

Системи управління якістю можуть сприяти організаціям у підвищенні задоволеності замовників.

Замовники вимагають продукцію, характеристики якої задовольняють їхні потреби та очікування. Ці потреби та очікування оформлюють разом у вигляді технічних умов на продукцію і позначають як вимоги замовників. Вимоги замовників можуть бути зазначені замовником у контракті вбо визначені безпосередньо організацією. У кожному з цих випадків саме замовник остаточно визначає прийнятність продукції. Зміна потреб та очікувань замовників, а також конкурентний тиск і технічний прогрес змушують організації постійно вдосконалювати свою продукцію та процеси.

Підхід, що базується на застосуванні систем управління якістю, спонукає організації аналізувати вимоги замовників, визначати процеси, які сприяють отриманню продукції, прийнятної для замовника, і забезпечувати постійний контроль цих процесів. Система управління якістю може бути основою для постійного поліпшення, яке дозволяє збільшити ймовірність підвищення задоволеності замовника та інших зацікавлених сторін. Вона дає організації та її замовникам упевненість у її спроможності поставляти, продукцію, яка постійно відповідає вимогам.

Створення систем управління якістю на основі ІСО серії 9000 на підприємствах будівельної галузі – це приведення у відповідність до вимог міжнародних стандартів існуючої на підприємстві системи якості. Тому найважливішою особливістю створення систем якості на даному етапі є максимальне акумулювання всього передового досвіду створених раніше систем якості, які забезпечують оптимальне, збалансоване управління якісними і кількісними аспектами всієї господарчої діяльності. В основу побудови сучасних систем з урахуванням міжнародних вимог повинні бути покладені 8 принципів управління якістю.

Принцип 1. Організація, орієнтована на споживача.

Це означає, що сутність бізнесу, його спрямованість і шансі на успіх визначає не те, що підприємство думає про свою продукцію або послугу, а те, що споживач думає про свою купівлю.

Принцип 2. Роль керівництва в системі управління якістю.

На думку професора К.Ісікава, “якщо трапляються помилки, то від двох третин до чотирьох п’ятих відповідальність лежить на керівникові”.

Принцип 3. Залучення робітників до функціонування систем якості.

Переваги реалізації цього принципу:

- підвищення відповідальності персоналу за результати своєї діяльності;

- зростання зацікавленості персоналу в успіхах організації і своєї причетності до вирішення спільних задач.

Принцип 4. Процес ний підхід.

Бажаний результат буде більш ефективним, якщо всіма видами діяльності управляють як процесами, тобто як сукупністю послідовних дій.

Принцип 5. Системний підхід до управління.

Управління – це контроль і цілеспрямовані дії на умови і фактори, що впливають на якість продукції і процеси її створення.

Принцип 6. Постійне покращення.

Дотримання цього принципу забезпечує швидке реагування на появу прогресивних розробок, методів і технологій, впровадження їх відповідно до можливостей організації.

Принцип 7. Взаємовигідні стосунки із субпідрядниками.

Переваги:

• оптимізація ресурсів і витрат;

• можливість для обох сторін створювати цінності в результаті узгоджених дій і взаємовигідних розрахунків.

Стандарти ІСО все ширше використовують при укладанні контрактів між фірмами у якості моделей для оцінки системи забезпечення якості продукції у постачальника. Відмічено, що сьогодні більше 90% споживачів при укладанні угод вимагають підтвердження наявності у виробника систем якості згідно ІСО серії 9000.

Важливу роль в забезпеченні відповідності продукції стандартам ІСО, підтримки довіри і охорони громадських інтересів відіграють незалежні випробувальні лабораторії і сертифікаційні органи.

Сертифікація є однією з найважливіших підсистем системи управління якістю продукції і в той же час – метою цієї системи управління. Фактична відповідність якості ринкової продукції перевіряється різними організаційно-технічними процедурами, формами і методами. Один із них (найбільш поширений, виконує виробник) полягає в контролі, випробуванні, діагностуванні, аналізові причин браку, відмов, рекламацій і інших невідповідностей. Другий різновид контрольних процедур, який забезпечує отримання інформації про якість – Держнагляд у вигляді Держстандарту, Держсанепідемогляду і інших. Але в умовах конкуренції завоювати відповідний ринковий сегмент можливо тільки коли потенціальним споживачам предоставлена достовірна інформація про якість продукції. Органом, який забезпечує достовірну інформацію про якість, є третій вид контролю – сертифікація. Вона проводиться третьою, незалежною організацією.

Майже в усіх розвинутих країнах світу сертифікація обов’язкова і пов’язана, як правило з безпекою, охороною здоров’я і оточуючого середовища.

Організація сертифікації включає дві стадії:

1. забезпечення і реалізація умов для створення і виробництва продукції, що підлягає сертифікації;

2. організація і проведення сертифікації продукції як підтвердження її відповідності вимогам нормативно-технічної документації.

Сертифікація охоплює економічні і організаційно-технічні аспекти. Поряд з сертифікацією виробництво і продукції ІСО проводить сертифікацію або акредитацію випробувальних центрів, які можуть сертифікувати продукцію. Цим центрам ІСО видає ліцензію на сертифікацію.