4.Цілі, функції, принципи і методи господарського керівництва будівельною організацією.

У сучасних умовах становлення ринкової економіки будь-яка будівельна органі­зація вимушена функціонувати в узгодженні з впливом багатофакторного зовніш­нього та внутрішнього середовища. Узгоджені з факторами зовнішнього середови­ща дії: забезпечення правових норм функціонування, вироблення адекватних ви­хідних рішень у взаємовідносинах із постачальниками, замовниками (інвестора­ми), конкурентами, внутрішніми структурами; побудова прогнозів, результатів роз­витку та діяльності; урахування специфічних особливостей будівництва, дій соці­ально-культурних і політичних факторів згідно з системою (органами) управління.

Маючи на увазі управління будівельною організацією, необхідно сформулю­вати певні завдання, вирішення яких є основною метою управління. Це - ство­рення та реалізація будівельної продукції і послуг, виробництво та розробка тех­нології, що свідчить про управління виробничими й технологічними процесами, а також господарською діяльністю.

Єдиним загальним критерієм різноманітної діяльності будівельної організа­ції є її економічні результати у формі доходів, витрат та інвестицій. Таким чи­ном, вирішальну роль в управлінні будівельною організацією відіграє саме еко­номічне управління (рис. 7.5).

Рис. 7.5. Завдання управління

Основний зміст економічного управління подано як замкнутий ланцюжок, зображений на рис. 7.6.

Рис. 7.6. Економічне управління

Крайня ліва стрілка вказує на те, що самі по собі рішення є результатом ці­ле- спрямованих процесів(див.рис.7.7).

Рис. 7.7. Процес прийняття економічно цілеспрямованого рішення

Складання бюджету - це планування передбачуваної господарської діяль­ності будівельної організації на певний період часу у вартісному виді.

Бюджет - це опис очікуваних економічних результатів господарської ді­яльності, що буде проводитися у плановий період часу.

При здійсненні господарської діяльності реєструються фактичні економічні результати, на основі яких за підсумками даного періоду часу складається звіт. Після складання звіту здійснюється його контроль (перевірка) шляхом порів­няння вказаних у ньому показників із бюджетом, що складений на даний період часу. Коли фактичні результати відрізняються від закладених у бюджеті, то від­повідні відхилення старанно вивчаються з метою з'ясування причин, які приз­вели до цього. Таким чином, закладається основа для прийняття нових рішень, чим і зумовлена замкненість ланцюжка, що описує цей процес.

Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за від­повідний період часу.

Як видно з рис. 7.6, ланцюжок починається з прийняття ряду рішень. У про­цесі економічно цілеспрямованого рішення (див. рис. 7.7) на стадії аналізу роз­глядаються економічні умови, що існують у будівельній організації та поза нею (у зовнішньому середовищі). На основі цього ставляться певні альтернативні завдання, згідно яких формулюються одна або кілька конкретних пропозицій. Економічні результати кожної з пропозицій описуються шляхом складання так званого альтернативного розрахунку (або просто розрахунку). На основі аль­тернативних розрахунків стає можливим прийняття рішення, що найбільш адекватно відповідає поставленим економічним завданням.

Найважливішими функціями управління будівельною організацією є еконо­мічне управління та господарсько-організаційна діяльність па базі адміністратив­них і господарських органів і самоуправління. Результатом економічного управ­ління є збалансованість виробництва та доходів будівельної організації в цілому.

Господарсько-організаційна функція управління (особливо для внутрішньо­виробничих структур) базується на адміністративній формі управління вироб­ництвом (директивність).

Принципи управління такі:

• економічність - досягається максимальний доход при мінімальних витратах;

• пропорційність - постановка завдань та визначення засобів і способів їх здій­снення розробляються таким чином, щоб виробнича діяльність не викликала диспропорцій у розвитку будівельної організації;

• системність - кожна ланка у виробництві розглядається як частина більшої системи, в яку вона входить;

• особиста матеріальна зацікавленість - реалізація цього принципу означає постійне матеріальне та моральне заохочення робітників за результатами праці;

• директивність (плановість), єдиноначальність, самоврядування. Принцип ди-рективності (адміністративності) передбачає керівництво будівельними орга­нізаціями, де переважають державні ресурси. Єдиноначальність - будь-яку ланку очолює вищий керівник, який несе відповідальність за всіма положен­нями статуту будівельної організації, має право користуватися своїм підписом для банківських та інших юридичних документів. Самоврядування діє у під­розділах, де власником ресурсів є трудовий колектив (акціонерні товариства, малі підприємства, кооперативи тощо).

На практиці господарського керівництва застосовуються економічний, орга­нізаційний і виховний методи управління.

Економічний метод ґрунтується на складанні прогнозів виробництва буді­вельної продукції та розробці директивних показників плану державних буді­вельних організацій, ведення господарського розрахунку, розробці основ мате­ріального стимулювання й ін.

До організаційних методів належать: визначення чіткої структури управлін­ського апарату та встановлення прав і обов'язків кожного працівника, добір і розстановка кадрів; адміністративні розпорядження та контроль за ними.

Виховний метод - це підвищення ділової кваліфікації, моральне заохочення (покарання) виконавця.