2. Правові форми, принципи та види діяльності будівельних організацій

Сучасне законодавство України та підприємницьке право допускають існу­вання кількох організаційно-правових форм будівельних організацій, включаю­чи державні, муніципальні, індивідуальні (сімейні) приватні фірми, товариства, відкриті акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю. Бу­дівельні організації та фірми цих організаційно-правових форм є базисоутворю-ючими в існуючій виробничо-господарській системі. Це - нібито її унітарні осе­редки, її основні ланки.

Будівельні організації розрізняються за видом і характером господарської ді­яльності, правовим положенням, формами власності, належністю капіталу, сфе­рою діяльності. Класифікація будівельних організацій наведена на рис.5.4.

Рис.5.4. Класифікація будівельних організацій за правовим положенням і видами діяльності

За видами та характером діяльність будівельної організації поділяється на ви­робничу й збутову, виробничо-підприємницьку, комерційну та інжинірингову.

Визначальним видом діяльності будівельних організацій, основних виробни­ків будівельної продукції - товару, є виробнича та збутова діяльність. Їй влас­тиві особливості організації виробництва, технічного рівня й збуту будівельної продукції, у кінцевому підсумку економічна і соціальна ефективність. При цьо­му в умовах ринкової економіки збутова діяльність будівельної організації ха­рактеризується можливістю реалізації (здачі замовнику готової будівельної продукції) та отримання максимуму доходів.

До виробничого підприємництва належить діяльність будівельних організації, що спрямована на виробництво такої будівельної продукції, проведення робіт і послуг, за які споживач готовий сьогодні сплатити гроші. Будівельна продукція -це товари та послуги у широкому розумінні: будинки, споруди, житло, будівельні роботи, інформація та будь-які інші товари й послуги, що підлягають реалізації споживачам у майбутньому. Цей товар підприємець (будівельна організація) виробляє сам або отримує (через посередника), а потім реалізує. Основним полем докладання зусиль є виробничі будівельні організації, фондові та торгові біржі, банки, населення. Вихідні елементи виробничого підприємництва - це вибір ос­новної сфери діяльності, наявність фінансових і матеріальних ресурсів, особисті риси підприємця. Результатом виробничо-підприємницької діяльності є вироб­ництво будівельної продукції та падання послуг, які потребують реалізації. Реалізація можлива за допомогою посередників або своїми силами.

Комерційна діяльність будівельних організацій характеризується тим, що сутність її складають товарно-грошові відносини. Інакше має місце перепродаж будівельної продукції як товару. На відміну від виробничо-підприємницької ді­яльності тут немає необхідності забезпечення виробничими ресурсами, пов'яза­ними з виробництвом будівельної продукції та виконанням будівельних робіт.

Інжинірингова діяльність - це надання на комерційній основі (у формі кон­тракту) різних інженерно-консультаційних послуг щодо реалізації великих ін­вестиційних і будівельних проектів, зведення великих промислових підприємств і будинків.

За формами власності відповідно до Закону України «Про власність» у нашій державі можуть діяти такі будівельні організації:

• державні будівельні організації, засновані на державній власності;

• колективні будівельні організації, засновані на власності трудового колективу будівельної організації, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організацій;

• спільні будівельні організації, засновані на базі об'єднання майна різних влас­ників, у тому числі іноземних держав;

• орендні будівельні організації, передані державою (або власником) у повне господарське відання колективу. Володіння власністю залишається у компе­тенції держави (власника), а функціонування виробничих та інших підрозді­лів передається колективу безоплатно. Орендодавцем можуть виступати трест, підприємство, організація, а орендарем - будівельна організація, окремі фізичні особи;

• приватні будівельні фірми, засновані на приватній власності фізичної особи з використанням тільки своєї праці;

• сімейні будівельні фірми, засновані на власності та праці членів однієї сім'ї, які проживають разом.

Будівельні організації можуть на договірних засадах добровільно об'єднува­тися у корпорації, концерни, господарські асоціації, фірми та інші види інтегро­ваних структур.

У своїй діяльності будівельні організації використовують такі принципи ринкової економіки:

• свобода підприємництва, повна господарська самостійність і розпорядження результатами праці;

• використання різних форм власності;

• вільні ціни, крім тих, що особливо регулюються державою;

• антимонопольна діяльність;

• відкритість внутрішнього ринку (свобода виходу на зовнішні ринки);

• договірні форми між господарюючими суб'єктами.

Вибір стратегії і тактичних підходів будівельної організації у даний час зале­жить, насамперед, від таких особливостей:

• недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами замовників будівельної продукції;

• зростання цін на будівельні матеріали, конструкції, енергетичні ресурси, транспорт та інші послуги, що призводить до подорожчання будівельних робіт;

• перевага горизонтальних зв'язків між суб'єктами господарювання;

• пріоритетність договірних відносин;

• жорсткі умови конкуренції між будівельними організаціями;

• більш високі вимоги замовників, споживачів і постачальників матеріалів та інших ресурсів;

• диверсифікація будівельного виробництва та часте виконання будівельною організацією робіт, не пов'язаних з її основною діяльністю;

• соціальна нестабільність у країні в цілому та в будівельних організаціях;

• розвиток нових організаційно-правових форм господарювання із залученням до управління акціонерів, пайовиків та інших власників.