2. Організація управління будівельним комплексом

Будівництво - велика галузь народного господарства України. Будівельний комплекс - це сукупність будівельних, монтажних і спеціалізованих підрядних ор­ганізацій і фірм, підприємств промисловості будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, дослідних і проектних організацій, науково-дослідних установ, що діють у сфері будівництва, а також виробництва будівельних матеріалів, установ інфра­структури підрядного ринку та органів управління вказаними структурами.

У складі центральних органів виконавчої влади (рис. 1.3) органом державно­го управління будівельним комплексом в Україні є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Основні завдання цього міністерства:

• розробка та забезпечення реалізації державної політики в галузі будівництва, архітектури, містобудівництва та житлово-комунального господарства; роз­робка системи форм і засобів державного регулювання в цих сферах, адекват­них сучасним економічним умовам;

• сприяння формуванню ринкових відносин, соціального партнерства, системи державних гарантій для працівників інвестиційно-будівельної галузі;

• координація роботи органів управління суб'єктів України з питань, які відно­сяться до компетенції міністерства;

• проведення науково-технічної політики, розробка системи нормативних доку­ментів по будівництву, містобудівництву, інженерних пошуках, проектуванню;

• розробка державної житлової політики та участь у її реалізації; підготовка пропозицій щодо формування програм розвитку соціальної сфери та кому­нальної інфраструктури;

• розробка політики структурної перебудови бази будівельної індустрії та про­мисловості будівельних матеріалів, а також сприяння її реалізації;

• здійснення практичних заходів щодо вдосконалення містобудівництва і систе­ми розселення, підвищення якості архітектурно-планувальних і архітектурно-художніх рішень будинків, споруд і підприємств при забудові міст та інших по­селень із метою створення для населення повноцінного середовища існування.

3. Міжгалузеві зв'язки будівництва

Будівництво в системі народного господарства, з одного боку, є галуззю, яка створює продукцію для всіх інших галузей, а з другого, - споживачем різної продукції більше 70 галузей промисловості, передусім промисловості будівель­них матеріалів, а також машинобудування, лісової, металургійної, хімічної, па­ливно-енергетичної тощо (рис. 1.5).

У будівництві витрачається 85 - 90 % у сієї продукції промисловості будівель­них матеріалів, понад 10 % машинобудівної продукції, близько 20 % створювано­го в країні прокату чорних металів, понад 40 % лісоматеріалів. Майже 75 % пот­реб будівництва в матеріальних ресурсах забезпечують промисловість будівель­них матеріалів, лісова, деревообробна та металургійна промисловості.

Науково-технічний прогрес приводить до підвищення питомої ваги матері­альних затрат у вартості продукції будівництва, збільшення питомої ваги продукції машинобудування, металургійної та паливно-енергетичної промисловос­ті у структурі будівельно-монтажних робіт, розширення міжгалузевих зв'язків.

Перевезення вантажу для будівництва здійснюється залізничним, водним, ав­томобільним і повітряним транспортом. У вантажообігу транспортної галузі на­родного господарства процентне відношення будівельних вантажів складає: по за­лізничному транспорту - близько 22, по автомобільному - 50, по водному - 10. Транспортні затрати у витратах на будівельне виробництво досягають майже 25 %.

Міжгалузеві зв'язки характеризуються також показниками повної фондоміс­ткості будівництва з урахуванням фондів, які використовуються в інших галу­зях для виробництва продукції, що споживається у будівництві, і кількістю працівників, котрі його обслуговують (інфраструктурною сферою).

Аналіз і розрахунок оптимальних міжгалузевих зв'язків будівництва є одним із найважливіших факторів забезпечення пропорційного та збалансованого роз­витку народного господарства країни.

Більшість організацій і підприємств, які беруть участь у будівництві та його забезпеченні, адміністративно не підпорядковані одне одному; вони мають пов­ну фінансово-господарську незалежність. Ці організації переважно входять до складу різних міністерств і відомств. Такі чисельні зв'язки ускладнюють процес будівництва, вимагають детальної його підготовки та координації діяльності

сторін. Взаємовідносини між ними регулюються положеннями, правилами, нор­мами, контрактами та договорами.

У свою чергу, розвиток промисловості, сільського господарства та інших галузей народного господарства, зростання продуктивності суспільної праці залежать від темпів і масштабів будівництва, що створює для них основні фонди. У будівництві створюються всі нерухомі основні фонди (близько 85 % їх загальної кількості).

Прямі і зворотні економічні зв'язки існують і всередині самої будівельної га­лузі. Це зв'язки між окремими учасниками будівельного виробництва. Усі вони називаються міжгалузевими та внутрішньогалузевими і в ринкових умовах по­винні відображатися в міжгалузевому та внутрішньогалузевому балансі вироб­ництва і розподілі продукції та робіт у народному господарстві.