2. Будівельні організації і їх особливості.

Будівництво відноситься до систем матеріального виробництва. Виробництво-процес, у ході якого люди, що знаходяться у визначених виробничих відношеннях, використовуючи сили і речовини природи, засоби виробництва, створюють продукцію, необхідну для існування і розвитку суспільства. Будівництво є галуззю матеріального виробництва, у якій створюються локально закріплені (нерухомі) основні фонди народного господарства як виробничого, так і невиробничого призначення. Продукція будівництва -це знову побудовані або реконструйовані виробничі підприємства й інші об'єкти, а також житлові, соціально-культурні і комунальні будинки і споруди.

Основу будівництва складають організації, що виконують будівельні роботи і роботи з монтажу устаткування, за допомогою підприємств і господарств, які входять в їх склад, а також проектно - пошукові і науково-дослідні організації будівельного профілю.

Будівництво як галузь народного господарства характеризують такі особливості: нерухомість будівельної продукції, великі геометричні розміри і висока вартість об'єктів, значна тривалість виробничого циклу.

Особливістю будівельних робіт є їхній рухливий характер. Під час зведення об'єкта і переходу по закінченні будівництва від одного об'єкта до іншого необхідно переміщати засоби праці і кадри будівельників, що потребує величезних матеріальних витрат, і в тому числі пов'язаних нерідко зі зміною місця проживання працюючих. Будівельні роботи ведуться переважно під відкритим небом. Все це ускладнює створення сприятливих умові праці і побутового обслуговування на виробництві, а також умов для нормального життя будівельників. Залежність конструкції, будинків і споруд від гідрогеологічних умов, рельєфу, інших місцевих умов обумовлює розходження однотипних об'єктів і особливості в ціноутворенні будівельної продукції, змушує застосовувати індивідуальні ціни. Тривалість виробничого циклу потребує специфічних форм фінансування і розрахунків за готову продукцію. У результаті зростає складність управління будівництвом у порівнянні, наприклад, із машинобудівною промисловістю, де процес виробництва здійснюється на постійних робочих місцях, розміщених у будинках, а продукція після виготовлення переміщається до місць споживання.

Розглядаючи будівництво як самокеровану систему, необхідно відзначити, що як і інші виробничі системи, вона відноситься до динамічних систем, що постійно змінюють свої параметри в часі, і є ієрархічною (багаторівневою) системою, що складається з послідовно підлеглих один одному підрозділів (організацій)

Будівництво - відкрита система, що взаємодіє з зовнішнім середовищем, тобто з підприємствами інших галузей матеріального виробництва, сферою послуг, природним середовищем. Зовнішнє середовище дає будівництву матеріали, деталі, конструкції, устаткування, машини, механізми, інструмент, запасні частини, енергію, транспорт, кадри, різноманітні побутові, культурні й інші послуги. У свою чергу галузь видає в зовнішнє середовище побудовані об'єкти. Будівельні організації взаємодіють також із суміжними підрозділами усередині будівельної галузі, із проектними і науково-дослідними організаціями. Ступінь відкритості системи будівельного виробництва є найбільше високої серед інших галузей матеріального виробництва, що істотно збільшує її залежність від зовнішнього середовища й ускладнює управління.

Будівництво належить до систем , що розвиваються, у яких одночасно протікають процеси функціонування і розвитку. У процесі функціонування будівництво реалізує свою основну виробничу функцію - здійснює будівництво об'єктів. У процесі розвитку відбуваються якісні перетворення в системі будівництва.

Будівництво відноситься до числа стохастичних (імовірнісних) систем, поводження яких можна пророкувати тільки у імовірнісних категоріях. Імовірнісний характер будівництва обумовлений наявністю непевності в поводженні елементів системи і навколишнього середовища. Люди можуть хворіти і порушувати дисципліну, машини - виходити з ладу, постачальники - порушувати свої зобов'язання і т.п. Успішно управляти такими системами можна тільки на основі зворотного зв'язку, тобто на основі постійного контролю з метою виявлення небажаних відхилень у виробництві і прийняття своєчасних мір, спрямованих на їхнє усунення.