10.4 Гарантійні послуги

Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед вигодонабувачем сплатити кошти за його боржника в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину.

В договорі гарантії виділяють наступних суб’єктів:

- банк-гарант - банк, який надає гарантію на користь бенефіціара;

- банк бенефіціара - банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією;

- бенефіціар - особа, на користь якої надається гарантія (кредитор);

- принципал - особа, за заявою якої надається гарантія/контргарантія (боржник).

Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності) і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Отже, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед бенефіціаром виконання принципалом свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у визначеній сумі.

Банки можуть надавати наступні види гарантії: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.

Для отримання гарантії принципал подає до банку-гаранта заяву про надання гарантії в довільній формі, але з обов’язковим зазначенням необхідних реквізитів. Ними є наступні:

• назва та місцезнаходження банку-гаранта або умови визначення банку-гаранта банком-контргарантом;

• назва документа;

• дата складання та номер заяви про надання гарантії;

• назва принципала, його місцезнаходження;

• валюта, в якій надається гарантія;

• сума гарантії цифрами та словами;

• номер договору або іншого документа, де передбачено основне зобов'язання;

• назва бенефіціара;

• назва банку бенефіціара;

• вид гарантії;

• умови гарантії;

• строк дії гарантії.

Разом із заявою принципал подає до банку власні реєстраційні документи та документи щодо умов угоди між принципалом та бенефіціаром.

Банк-гарант розглядає подані документи, рівень забезпечення гарантії та приймає рішення про надання гарантії або про відмову в її наданні відповідно до своїх внутрішніх банківських положень. Гарантія вважається чинною з дати її видачі, якою вважається день надіслання бенефіціару повідомлення.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії, в яких кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Припинення гарантії може відбутися у таких випадках:

- сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

- закінченні строку дії гарантії;

- відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Крім того, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Порука - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-поручитель приймає на себе грошове зобов'язання перед вигодонабувачем сплатити кошти за його боржника в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі, тобто боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручителем може бути одна або кілька осіб. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора.

Припинення поруки можливо за таких обставин:

- припинення забезпеченого нею зобов'язання;

- зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- відмова кредитора прийняти виконання зобов’язання;

- переведення боргу на іншу особу;

- закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згода банку на надання поруки оформлюється договором поруки, який складається у кількості екземплярів, рівному кількості сторін такої угоди.

До гарантійних операцій також належать авалювання та акцептування векселів, які були розглянуті в темі 4.