9.4 Поточні торговельні операції уповноважених
банків в іноземній валюті
Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:
- операції з торгівлі іноземною валютою резидентами і нерезидентами на валютному ринку;
- розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;
- розрахунки на території України між резидентами-суб'єктами господарювання за товари на підставі індивідуальної ліцензії НБУ.
9.4.1 Операції з торгівлі іноземною валютою резидентами і нерезидентами на валютному ринку
Торгівля іноземною валютою на валютному ринку - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами на валютному ринку.
Операції з торгівлі іноземною валютою резидентами і нерезидентами на валютному ринку регулюються Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим Постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.
Згідно з Положенням, операції з торгівлі іноземною валютою здійснюються виключно НБУ та суб`єктами валютного ринку (уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами) на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках.
Міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі безготівковою іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і НБУ.
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за безготівкові гривні між суб'єктами ринку, а також суб'єктами ринку і НБУ здійснюються на прямому міжбанківському валютному ринку України з використанням Системи підтвердження угод НБУ під час її функціонування.
Міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.
Суб'єкт ринку має право здійснювати на прямому міжбанківському валютному ринку України як власні операції, так і операції за заявами й дорученнями клієнтів (крім суб'єктів ринку) щодо купівлі та/або продажу іноземної валюти з іншими суб'єктами ринку та/або з НБУ.
Власні операції банку з іноземною валютою на прямому міжбанківському валютному ринку України - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями з власної ініціативи банку в межах лімітів відкритої валютної позиції банку.
Не дозволяється здійснювати такі операції з торгівлі іноземною валютою на прямому міжбанківському ринку:
- купівля іноземної валюти з метою здійснення валютної операції на підставі індивідуальної ліцензії НБУ. Резидент виконує такі зобов'язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті;
- обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора, іноземної валюти 3-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора;
- купівля, обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього клієнтом-резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті іншої групи Класифікатора.
Суб'єкт ринку має право виступати на прямому міжбанківському валютному ринку України одночасно як покупець і продавець іноземної валюти в разі виконання заяв та доручень його клієнтів (крім суб'єктів ринку):
- якщо курс купівлі іноземної валюти в одній заяві його клієнта відповідає курсу продажу цієї ж іноземної валюти в іншій заяві його клієнта;
- у разі купівлі за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції в його клієнтів протягом робочого дня іноземної валюти в загальному обсязі, що не перевищує 100000 доларів США (або еквівалент в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти на день здійснення операції).
Суб`єкти ринку мають право здійснювати на міжбанківському ринку України операції з купівлі, продажу та обміну іноземної валюти. Купівля іноземної валюти за дорученнями клієнтів здійснюється з метою виконання зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами (зовнішньоекономічними контрактами та іншими договорами), у тому числі для погашення зобов'язань за кредитними договорами клієнтів з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цієї валюті.
На міжнародному валютному ринку суб`єкти ринку мають право здійснювати лише операції з обміну іноземної валюти за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, а також представництв нерезидентів на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Обмін на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному ринку здійснюється за згодою клієнта в разі: купівлі за кошти клієнта іншої іноземної валюти на міжбанківському ринку з метою виконання зобов'язань їх клієнтів за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті; продажу клієнтом іноземної валюти на міжбанківському ринку з подальшим обміном проданої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку.
Суб`єкти ринку мають право здійснювати торгівлю готівковою іноземною валютою з метою проведення валютно-обмінних операцій для фізичних осіб з дотриманням установлених НБУ граничних меж продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам. Обмін готівкової іноземної валюти для фізичних осіб здійснюється тільки шляхом обміну готівкової іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора.
Суб`єкти ринку мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед банками-кореспондентами, міжнародними системами зв'язку, інформаційними агенціями REUTERS, BLOOMBERG, міжнародними платіжними системами, членами яких вони є, відповідно до укладених договорів на підставі виписки з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або інвойсу (рахунку-фактури).
Крім того, уповноважені банки як суб`єкти ринку мають право:
- купити іноземну валюту за безготівкові гривні в НБУ виключно для забезпечення виконання заяв і доручень власних клієнтів (крім уповноважених банків) та здійснення власних операцій в межах установлених лімітів валютної позиції за умови настання строку виконання зобов'язань в цій валюті відповідно до цивільного законодавства;
- здійснювати операції з обміну іноземної валюти: за власні кошти у межах установлених лімітів відкритої валютної позиції; за дорученням клієнта-фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, одноразово протягом дня операції з обміну іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора, що є на рахунку цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на його рахунок відповідно до умов договору банківського рахунку (вкладу), який передбачає надання клієнту комісійних послуг;
- купувати іноземну валюту з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів, відкритих в уповноважених банках, за дорученням цих банків-нерезидентів.
Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях, а також здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.
Суб'єкти ринку зобов'язані:
1) зараховувати куплену, обміняну за дорученням клієнтів іноземну валюту на поточні рахунки клієнтів, за винятком таких випадків купівлі, обміну іноземної валюти:
- для покриття акредитива;
- у випадку, якщо фізична особа-нерезидент під час подання заяви на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає суб'єкту ринку оригінали документів про джерела походження гривень. У цьому разі суб'єкт ринку зараховує куплену іноземну валюту на балансовий рахунок з обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Іноземна валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку за межі України лише після того, як суб'єкт ринку на оригіналах документів зробить відмітку про її купівлю;
- у разі купівлі та обміну резидентами та іноземними інвесторами іноземної валюти з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні;
2) зарахувати протягом п'яти робочих днів з часу оприбуткування до каси суб'єкта господарювання залишок невикористаної клієнтом готівкової іноземної валюти, що була раніше куплена, обміняна для витрат на відрядження за межі України та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України на поточний рахунок клієнта (без зарахування на розподільчий рахунок), з якого вона за бажанням клієнта може бути продана. Така валюта може надалі використовуватися лише на відрядження та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України. Суб'єкт ринку має право зарахувати на поточний рахунок клієнта безготівкову іноземну валюту в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), яка була куплена клієнтом у встановленому порядку і залишилася невикористаною після оплати його зобов'язань. Вимоги не поширюються на іноземну валюту, що не належить до 1-ї групи Класифікатора;
3) продати протягом п'яти робочих днів зараховану на поточний рахунок клієнта іноземну валюту, куплену або обміняну з метою виконання клієнтами-резидентами зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті, в разі порушення клієнтами-резидентами строків використання цієї валюти (вимоги не поширюються на іноземну валюту, що не належить до 1-ї групи Класифікатора). Клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, що куплена або обміняна, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Позитивна курсова різниця за операцією продажу валюти суб`єктом ринку щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента;
4) попередньо зарахувати на розподільчий рахунок кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи-підприємця), крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами НБУ;
5) продати без доручення клієнтів протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок (не поширюється на іноземну валюту, що не належить до 1-ї групи Класифікатора):
- ті надходження на користь клієнтів в іноземній валюті, що згідно з нормативно-правовими актами НБУ підлягають продажу в повній сумі. Клієнт має право подати суб'єкту ринку письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь, який суб'єкт ринку зобов'язаний здійснити не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення;
- кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента та повернені на адресу резидента у зв'язку з частковим або повним невиконанням взаємних зобов'язань. Позитивна курсова різниця за такою операцією щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента;
6) здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами НБУ підлягають продажу в повній сумі протягом установленого строку.
Уповноважені банки, які отримали право відкривати кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними, зобов`язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посередництва інших уповноважених банків.
Клієнт-резидент зобов'язаний перераховувати куплену, обміняну на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в суб'єкта ринку, крім розрахунків за акредитивами. Іноземну валюту, обміняну на міжнародному валютному ринку з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у суб'єкта ринку.
Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах:
- «тод», колі за умовами договору операція виконується в день укладення договору;
- «том»: за умовами договору операція виконується в перший робочий день після дня укладення договору;
- або «спот»: за умовами договору, операція виконується на другий робочий день після дня укладення договору.
У певних випадках, встановлених Положенням, уповноважені банки та резиденти-суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти. Валютна операція на умовах «форвард» - валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору. Строк виконання таких операцій не перевищує один календарний рік.
Уповноважені банки та резиденти-суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції на умовах «форвард» за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями за розрахунками на території України між резидентами-суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії НБУ. Уповноважені банки мають також право здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти (за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора), а резиденти-суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності - для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором (за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи).
Уповноважений банк, що допустив порушення значення ліміту відкритої валютної позиції, не має права укладати форвардні договори протягом періоду існування цього порушення та наступних 30 календарних днів з дати приведення розміру загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції банку у відповідність до встановлених НБУ значень ліміту відкритої валютної позиції.
Операції з торгівлі іноземною валютою на прямому міжбанківському ринку здійснюються з використанням Системи підтвердження угод НБУ під час її функціонування. Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ - це комплекс організаційно-технічних засобів, який забезпечує підтвердження договорів (угод) про купівлю-продаж іноземної валюти й банківських металів за безготівкові гривні протягом часу, що встановлюється і змінюється на підставі постанови Правління НБУ.
Операції з торгівлі іноземною валютою на прямому міжбанківському валютному ринку України під час функціонування Системи підтвердження угод НБУ здійснюються за такими правилами:
- суб'єкт ринку підтверджує угоди (договори), укладені з іншими суб'єктами ринку, укладені з НБУ, операції за заявами та дорученнями клієнтів (крім суб'єктів ринку), що здійснюються в межах одного суб'єкта ринку;
- суб'єкт ринку включає до заявки на продаж іноземну валюту, яка є на рахунку клієнта або суб'єкта ринку на час подання заявки;
- суб'єкт ринку зобов'язаний виставити за дорученням клієнта на купівлю та/або продаж на прямому міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту: виключно в сумі та за курсом, що визначені клієнтом у його заяві або дорученні; у той самий день, якщо заяву або доручення клієнта отримано суб'єктом ринку не пізніше ніж за годину до часу закінчення функціонування Системи підтвердження угод, або на наступний робочий день, якщо заяву або доручення клієнта отримано після зазначеного часу;
- якщо за курсом, що визначений клієнтом, іноземна валюта не була куплена або продана, то зазначена сума іноземної валюти виставляється суб'єктом ринку на купівлю або продаж, починаючи з наступного дня функціонування Системи підтвердження угод до дня її купівлі або продажу, або до зміни клієнтом заявленого курсу купівлі або продажу;
- НБУ організує торгівлю на прямому міжбанківському валютному ринку України: шляхом здійснення валютних інтервенцій чи шляхом проведення валютних аукціонів (торгів), чи шляхом пропорційного задоволення заявленої суб'єктами ринку суми за єдиним визначеним курсом валютної інтервенції. НБУ може здійснювати цільові валютні інтервенції з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання суб'єктами ринку визначених НБУ зобов'язань в іноземній валюті;
- НБУ у разі прийняття рішення про здійснення валютної інтервенції шляхом пропорційного задоволення потреб суб'єктів ринку за єдиним визначеним курсом валютної інтервенції доводить до відома суб'єктів ринку в день проведення валютної інтервенції курс, за яким він передбачає здійснення валютної інтервенції. Умови та порядок проведення НБУ валютних аукціонів визначаються окремим нормативно-правовим актом НБУ;
- НБУ після завершення функціонування Системи підтверд-ження угод доводить до відома суб'єктів ринку в той саме день інформацію про обсяги купівлі та продажу іноземних валют за гривні, а також середньозважені курси гривні до іноземних валют, які склалися за результатами торгів на безготівковому валютному ринку України. Офіційний валютний курс встановлюється НБУ як середньозважений валютний курс за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку.
НБУ має право (з оформленням відповідного рішення у формі постанов Правління НБУ):
- змінювати час функціонування Системи підтвердження угод та/або термін подання заявки на участь у функціонуванні Системи підтвердження угод, попередивши про це суб'єктів ринку не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни;
- установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам;
- установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється НБУ, з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародному валютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбанківський валютний ринок України.
Підставою для купівлі, обміну іноземної валюти з метою здійснення розрахунків клієнтами-резидентами (юридичними особами та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності) з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи:
- заява про купівлю іноземної валюти;
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;
- вантажна митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;
- акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свід-чить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелек-туальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;
- документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків, якщо договір передбачає такі форми розрахунків;
- акт або погодження, виданий відповідно до Постанови Прав-ління НБУ «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями».
Клієнти-постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні, мають право купувати, обмінювати іноземну валюту для оплати участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, виставках, культурних і спортивних заходах на підставі відповідних документів.
Суб'єкт ринку зобов'язаний робити відмітку на оригіналах документів, на підставі яких була куплена, обміняна іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою клієнта або нотаріусом). Ця відмітка має містити дату купівлі, обміну іноземної валюти, її суму, а також засвідчується підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки суб'єкта ринку.
Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності) купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) розрахунку витрат:
- на відрядження за межі України;
- на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;
- для оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними договорами (контрактами) працюють в Україні;
- на перерахування страхових виплат особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України;
- на перерахування пенсій відповідно до міжнародних угод;
- для здійснення та виплати міжнародних поштових переказів та оплати міжнародних поштових відправлень з післяплатою відповідно до міжнародних угод;
в) документів, які використовуються згідно з міжнародною практикою з метою:
- оплати видачі охоронних документів на використання об'єктів промислової власності та підтвердження їх чинності;
- оплати за використання творів зарубіжних авторів та інших прав інтелектуальної власності;
- повернення резидентом благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку України (якщо повернення передбачено договором);
- оплати відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних країн, сплати мита, митних зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства іноземних країн;
- переказування коштів міжнародним організаціям за проведення на території України заходів під їх егідою;
г) копій угод про здійснення платежів соціального характеру, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);
ґ) копій угод між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та поштовими службами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);
д) копії постанови виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань країни та його управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення та її робочих органів;
е) копії документа про умови вступу до міжнародної організації у разі сплати вступного внеску або копії документа, який засвідчує вступ резидента до міжнародної організації, у разі сплати членського внеску;
є) за операціями з повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:
- вказівки банку-нерезидента щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта уповноваженого банку, засвідченої підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- виписки (довідки) уповноваженого банку про фактичне надходження та зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта уповноваженого банку, засвідченої підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;
- платіжного доручення клієнта на перерахування коштів за реквізитами, зазначеними банком-нерезидентом. Уповноважений банк здійснює купівлю іноземної валюти в обсязі, що не перевищує фактично зараховану на рахунок клієнта суму;
ж) інших документів: виконавчих документів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»; копії позовної заяви до суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита; укладених трудових договорів (контрактів) з нерезидентами.
Клієнти-постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, клієнти-офіційні представництва, представництва юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі документів, приведених у Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженому Постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.
Клієнти-фізичні особи-нерезиденти купують іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) документів, що підтверджують джерела походження гривень:
- оригіналу договору про продаж майна (за винятком майна, яке має статус інвестиції нерезидента в Україну);
- документа про одержання успадкованих коштів;
- довідки-підтвердження ВАТ «Державний ощадний банк України» про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації;
- виписки (довідки) уповноваженого банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях, одержаних від юридичної особи-резидента як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками та за рішенням судів, інших органів (посадових осіб);
- виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування надлишкових сплачених обов'язкових платежів;
- виписки (довідки) уповноваженого банку про продаж на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з власного поточного рахунку в іноземній валюті.
Суб'єкт ринку робить відмітку на оригіналах документів, на підставі яких була куплена, обміняна іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом).
Відмітка має містити дату купівлі, обміну іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки суб'єкта ринку. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу, підтверджують родинні стосунки та засвідчують членство в міжнародних організаціях.
Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заяви на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає суб'єкту ринку оригінали документів про джерела походження гривень, то суб'єкт ринку зараховує куплену іноземну валюту на балансовий рахунок з обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Іноземна валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку за межі України лише після того, як суб'єкт ринку на оригіналах документів зробить відмітку про її купівлю.
Також резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань (у тому числі власних операцій суб'єктів ринку) за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті на підставі документів, приведених у Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженому Постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281. Купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними договорами резидентів (крім суб'єктів ринку) мають право лише суб'єкти ринку, від яких було отримано кредит, або уповноважені банки, що обслуговують кредит, залучений резидентом від нерезидента.
Купувати, обмінювати іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора для погашення позичальником заборгованості за кредитами дозволяється лише за умови отримання позичальником кредиту в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора.
Резиденти та іноземні інвестори мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, на підставі документів, приведених у Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженому Постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.
Уповноважені банки мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за вкладними (депозитними) операціями перед власником вкладу (депозиту) на підставі таких документів:
- заяви про купівлю іноземної валюти;
- вкладного (депозитного) договору з видачею ощадної книжки, ощадного (депозитного) сертифіката або іншого документа, які підтверджують потребу виконання уповноваженим банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником вкладу (депозиту).
Операції комерційних банків з обміну іноземної валюти на валютному ринку (конверсійні операції) займають значну частку у загальному обсязі операцій з торгівлі іноземною валютою на валютному ринку [71]. Конверсійні операції — це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум у валюті однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.
Залежно від терміну виконання конверсійні операції у міжнародній фінансовій та банківській практиці поділяються на:
- поточні: типу spot (спот). Розрахунки за поточними конверсійними операціями spot здійснюються на 2-й робочий день після дня укладання угоди;
- строкові: типу forward (форвард), swap (своп), option (опціон), futures (ф'ючерс).
Як зазначалося, згідно з діючою нормативно-правовою базою, комерційні банки на міжбанківському ринку України можуть здійснювати поточні операції з датою валютування (проведення розрахунків) tod (сьогодні), tom (завтра), spot (на 2-й день), а, за певних обставин, - на умовах «форвард».
Поточні конверсійні операції проводяться відповідно до обмінного поточного валютного курсу, який визначається як відношення базової валюти у чисельнику (база котирування) до котируемої валюти у знаменнику (валюта котирування).
Валютний курс у вигляді відповідної цифрової суми позначає кількість котируємої валюти за одиницю базової валюти. Останні дві цифри у позначенні валютного курсу називаються «піпсами», або «процентними пунктами». 100 пунктів становлять базове число - «фігуру». Так, зміна курсу долара до гривні з 8,4455 до 8,4462 буде означати його підвищення на 7 «піпсів», а зміна курсу з 8,4455 до 8,4425 - падіння курсу долара на 3 «фігури».
На практиці у більшості країн світу, в тому числі в Україні, застосовуються пряме котирування поточного обмінного валютного курсу із використанням долара США як базової валюти. Застосування непрямого котирування валютних курсів в сучасних умовах досить обмежено. Так, на сьогодні за цим методом визначається курс долара США до англійського фунта стерлінгів, євро тощо.
Комерційні банки на практиці здійснюють котирування валютних курсів з виставленням двох позначень — курсу попиту (bid) і курсу пропозиції (offer). Різниця між курсами bid та offer називається маржею (margin), або спредом (spread), і виступає джерелом отримання банком прибутку від операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
У сучасній міжнародній практиці дуже поширені строкові конверсійні операції, що активно проводяться учасниками міжнародного валютного ринку з метою:
- забезпечення страхування майбутніх платежів або надходжень в іноземній валюті від небажаної зміни валютного курсу;
- отримання спекулятивних прибутків від гри на зміні валютного курсу протягом певного часового інтервалу.
Найбільш поширеними видами строкових конверсійних операцій є [71, 82, 83]: форвардні операції outright; форвардні операції swap; валютні ф'ючерси; валютні опціони.
Форвардні операції outright — це угоди між покупцями та продавцями валюти щодо купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за валютним курсом, що узгоджується на дату укладення угоди. Найчастіше форвардні угоди укладаються на 1, 2, З, 9 та 12 місяців. Форвардні угоди є обов'язковими для здійснення реальної купівлі або продажу валюти.
Основними умовами форвардного контракту є: фіксація валютного курсу в момент укладення форвардної угоди; здійснення реальної передачі валюти через обумовлений проміжок часу; відсутність будь-яких попередніх платежів; право вільного визначення обсягів контракту.
Для здійснення форвардної угоди розраховується форвардний валютний курс, який визначається на момент укладення контракту як сума поточного курсу (spot) і форвардної маржі, що може виступати у вигляді премії або дисконту. Якщо форвардний курс вищий від поточного, то для його визначення до spot-курсу додасться форвардна премія, якщо нижчий — від spot-курсу віднімається форвардний дисконт.
Форвардний валютний курс outright відрізняється від поточного spot-курсу на величину форвардної премії або форвардного дисконту. Тому винятково важливу роль для досягнення цілей банку (страхування, отримання спекулятивних прибутків) відіграє правильне визначення саме розміру форвардної маржі (премії або дисконту). Головними показниками при цьому виступають процентні ставки по фінансових ресурсах у країнах з базовою валютою та валютою котирування.
Форвардні операції swap — це угоди, що поєднують купівлю (продаж) валюти на умовах spot з одночасним продажем (купівлею) тієї ж валюти на певний період на умовах forward. Таким чином, здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.
Залежно від послідовності виконання операцій spot і forward розрізняють валютні свопи-репорт і валютні свопи-депорт.
Своп-репорт — це операція з продажу валюти на умовах spot з одночасною її купівлею на умовах forward.
Своп-депорт — це операція з купівлі валюти на умовах spot з одночасним її продажем на умовах forward.
Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за форвардним курсом outright називається forward— forward або форвардний своп.
При укладенні угоди swap дата виконання ближчої у часі операції називається датою валютування, а дата виконання віддаленої у часі зворотної операції — датою завершення свопу (maturity date).
Основні умови здійснення свопових контрактів:
- фіксація валютного курсу на майбутній період;
- забезпечення зустрічних грошових потоків.
Серед головних цілей використання валютних свопів слід виділити такі:
- забезпечення фінансування довгострокових зобов'язань в іноземній валюті;
- хеджування довгострокового валютного ризику;
- заміна валюти, в якій надходять прибутки, на іншу;
- забезпечення конвертації інвестованого капіталу в іншу валюту.
Валютні ф'ючерси — це строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми іноземної валюти за узгодженим курсом. Учасники ф'ючерсної угоди одержують право і зобов'язання конвертувати обумовлену стандартизовану суму певної валюти в іншу валюту в установлені терміни в майбутньому за, курсом, визначеним на момент укладення угоди.
Основні відмінності валютних ф'ючерсів від форвардних операцій:
- укладення ф'ючерсних угод здійснюється тільки на біржовому ринку;
- на контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна;
- обсяги одного контракту (лота) є стандартизованими;
- обов'язковий попередній внесок на депозит початкової маржі фіксованого розміру за кожний укладений контракт;
- фіксація видів валют, що можуть використовуватись у ф'ючерсних угодах;
- стандартизація термінів виконання угод та вільний режим закриття позицій по угодах;
- реалізація режиму вільного біржового торгу;
- застосування непрямого котирування при визначенні ціни валютного ф'ючерсу.
Ціною валютного ф'ючерсу виступає узгоджений між учасниками ф'ючерсної угоди обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, що може бути використана згідно зі стандартним переліком валют відповідної біржі, яка здійснює торгівлю валютними ф'ючерсами. Ціна ф'ючерсного контракту залежить від поточних валютних курсів та динаміки процентних ставок по відповідних валютах.
Валютні опціони - це строкові угоди між продавцями та власниками опціонів, за якими власник опціону отримує право, але не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим на день обміну курсом.
У цілому основні відмінні риси валютних опціонів від звичайних форвардних контрактів такі:
- покупець (власник) опціону не зобов'язаний виконувати опціонний контракт;
- власник опціону сплачує продавцю опціону в момент придбання опціонного контракту премію (визначену вартість опціону);
- виконання опціону може бути здійснено протягом усього опціонного періоду, визначеного контрактом;
- прибутком від продажу опціону виступає премія (його вартість), яку продавець одержує відразу після укладення опціонного контракту.
Власник опціону має право вибору: здійснити реалізацію опціону або відмовитися від нього залежно від того, в якому напрямку буде змінюватися валютний курс. Продавець опціону, в свою чергу, зобов'язаний виконати валютну операцію за встановленим в опціоні курсом.
У міжнародній практиці розрізняють два види опціонів залежно від характеру здійснюваної операції: опціон call, опціон put.
Опціон call дає право його власнику на купівлю однієї валюти за іншу, опціон put - право на продаж певної суми однієї валюти в обмін на іншу.
Залежно від термінів виконання розрізняють «американські» та «європейські» опціони. «Американський» опціон може бути виконаний у будь-який момент протягом всього опціонного періоду, «європейський» - тільки на дату завершення опціонного періоду.
Ціна виконання опціону залежить від поточного валютного курсу та прогнозів його динаміки.
Вартість опціону (премія) визначається продавцем та сплачується покупцем під час продажу опціону до виконання опціонного контракту, незалежно від того, чи буде він взагалі виконаний.
У разі завершення опціону визначається прибуток (збиток) від реалізації опціонного контракту у вигляді різниці між ціною виконання опціону та поточним валютним курсом мінус премія:
,
(8.3)
де
- прибуток (збиток);
-
поточний валютний курс;
-
ціна виконання опціону;
-
сума опціонного контракту;
- премія (вартість опціону).
Головним правилом визначення доцільності реалізації опціонного контракту є зіставлення ціни виконання опціону з поточним валютним курсом на день виконання. У цьому аспекті виділяють:
- виграшні опціони: опціони put із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс; опціон call із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс;
- нульові опціони: опціони put і call з однаковими ціною виконання та поточним валютним курсом;
- програшні опціони: опціони put із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс; опціони call із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс.