4.2. Структура та обсяги курсової роботи

Структура курсової роботи повинна містити такі складові: титульний лист (Додаток 1) ; завдання на курсову роботу (Додаток 3) ; зміст (Додаток 2) ; перелік умовних позначень (у разі необхідності); вступ (1-2 стор.); основну частину (20 стор.); висновки (2 - 3стор.) ; список використаних джерел (20 – 30 джерел) ; додатки (кількість не регламентуються). Обсяг курсової роботи має бути в межах 25 сторінок (вступ, основна частина, висновки) машинопису, без урахування додатків і списку літератури.

5. Заключний етап роботи над курсовою роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом всту­пу та висновків до курсової роботи, оформлення списку використаних джерел та додатків, редагування тексту, його до­опрацювання з урахуванням зауважень наукового керівни­ка, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовуєть­ся актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження. При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки. Об’єкт дослі­дження це: процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Тобто, об’єкт є матеріальним явищем, яке має фізичні межі. Наприклад, об’єктом фінансової науки є: доходи, видатки, податки, бюджет, грошові фонди тощо. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предметом фінансової науки є: економічні відносини, закономірності, принципи, методи тощо. Наприклад, для обраної теми “Формування та виконання місцевих бюджетів за доходами” об’єкт — доходи місцевих бюджетів, а предмет — економічні відносини, пов’язані з формуванням грошових фондів органів місцевого самоврядування. Отже, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шля­хом його досягнення. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект у вигляді конкретної користі, віднесеної до предмета дослідження. Наприклад, метою дослідження для згаданої теми може виступати: удосконалення структури доходів місцевих бюджетів для забезпечення зростання фінансової бази органів місцевого самоврядування.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визна­чити завдання дослідження, які можуть включати такі скла­дові: вирішення певних теоретичних питань, яківходять дозагальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх ви­вчення тощо); обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми; експериментальна перевірка запропонованої системи заходів тощо. Під час виконання завдань необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати загальновідомих істин, конкретніше визначити основні розділи свого дослідження. Далі вказуються методи, що використовувались у дослідженні (спостереження, експеримент, бесі­да, анкетування, математичні методи оброб­ки кількісних даних, метод порівняльного аналізу та ін.); розкривається структура роботи, її основний зміст. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (до 5 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, зна­чущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного за­пису цієї роботи в списку джерел. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості у літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних поло­жень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в ре­зультаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практич­ного дослідження, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зробле­них у розділах.

Список використаних джерел відображає обсяг використаної літератури. «СПИСОК...» повинен містити бібліографічний опис джерел, викори­станих студентом під час роботи над темою і розміщуватись після висновків.

Завершуючи написання курсової роботи, не­обхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації (рисунки, таблиці, формули) можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків.

Літературне оформлення курсової робо­ти є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захи­сту. Передусім звертається увага на змістовний аспект ви­кладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і ре­презентативність, тобто широта використання наукових дже­рел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прий­нятим правилам), а також на текст роботи, список літерату­ри і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті та представляти чернетку керівникові. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне ре­чення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст. Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант.