
- •Система виконання покарань Києворуської доби;
- •Особливості формування кримінально-виконавчого законодавства та система виконання покарань Запорізької Січі.
- •Принципи судочинства військової демократії в запорізькій січі
- •Створення Головного тюремного управління 27 лютого 1879 р. Визначна подія в створенні кримінально-виконавчої системи;
- •Завдання Головного тюремного управління;
- •Загальна характеристика «Статуту про триманих під вартою» в редакціях 1857, 1886, 1890 років;
- •Роль і значення прийняття «Загальної тюремної інструкції», затвердженої 28 грудня 1915 р.
- •Реалізація питання представництва ув’язнених в органах управління місцями позбавлення волі.
- •Пенітенціарна система України за часів Української Центральної Ради;
- •Пенітенціарна система України за часів Гетьманату Павла Скоропадського;
- •Пенітенціарна система України за часів Української Народної республики;
- •Роль і значення «Статуту внутрішньої служби» 1919 року для відновлення кримінально-виконавчої системи і законодавства України;
- •Утримання ув'язнених.
- •Діяльність Розподільної і Спостережної Комісій
- •Охорона ув'язнених
- •Медико-санітарного стан бгпр
- •Стан матеріально-технічного забезпечення
- •Обмундирування ув'язнених.
- •Постачання бгпр.
- •Ремонт будинків:
- •Неповнолітні правопорушники
- •Культурно - просвітня робота серед ув'язнених
- •Виробнича частина
- •Сільськогосподарські колонії
- •Виправно-трудові табори;
- •Ліквідація нквс усрр;
- •Політика держави, щодо організації праці у втк;
- •Ліквідація дитячої безпритульності. І бездоглядності
- •Кадрова і репресивна політика Радянської влади в 1935-1938рр.В пенітенціарній сфері.
- •Організація таборів військовополонених у ході возз’єднання Західної України з урср у вересні 1939 р
- •Політика держави в 1977 р., щодо виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •Характеристика кримінально-правових інститутів:
Неповнолітні правопорушники
Неповнолітніх правопорушників у всіх БГПР округу утримувалось 19 осіб. Для їх утримання були відведені окремі кращі камери, обладнані ліжками й іншим необхідним обладнанням, а в Чернігівському БУПР, крім того, їм видавались подушки, ковдри і матраци. Майже всі неповнолітні ув'язнені були розподілені по майстернях і іншим роботам, але відвідували такі не завжди, тому що усі вони були майже напівроздягнені, а головне - не мали взуття, забезпечити яким їх не представлялось можливим. Культурно - просвітня робота велась щодня, причому в Чернігівському БГПР неповнолітні ув'язнені були виділені в особливу групу; шкільні заняття з ними проводились окремо і за зовсім іншою програмою, ніж з дорослими.
Стосуючись узагалі утримання неповнолітніх ув'язнених у БГПР, слід визначити, що їх утримання у загальних ВТУ не було бажаним, тому що зовсім ізолювати їх від дорослих ув'язнених через відсутність ізольованих приміщень було неможливо, а також неможливо було залучати їх окремо і до клубної роботи, тому що не було для цього ні приміщень, ні окремих досвідчених керівників, їжа неповнолітнім ув'язненим видавалась посилена, тобто нарівні з робітниками БГПР.
Культурно - просвітня робота серед ув'язнених
При кожному БГПР були школи із ліквідації неграмотності, що охоплювали як неграмотних, так і малограмотних ув'язнених. При Чернігівському БГПР школою було охоплено 5 груп, з них: 3 - для неписьменних і малограмотних, 4 - для осіб, що бажають вивчати українську мову і 5 - для неповнолітніх ув'язнених, а в інших БГПР було по 2 групи -для неписьменних і малограмотних. Заняття в групах велись за наданими Окружним відділом народної освіти програмами.
Усього по БГПР округу за час з 1 липня по 1 грудня 1925 року школи, за винятком 4 і 5 груп при Чернігівському БУПР, відвідувало ув'язнених:
у Чернігівському БГПР - 250 осіб;
у Городнянському - 342;
в Остерському - 178.
Разом: 770 осіб.
4 група при Чернігівському БГПР організована була лише з 1 листопада, її відвідувало в середньому 25 осіб.
5 група охопила за весь звітний період 24 неповнолітніх ув'язнених.
Втягнути в школи більшу кількість ув'язнених не було можливості, тому що багато ув'язнених надходять до БГПР грамотними, а саме головне - більшість з них засуджені на невеликі строки.
Клуби з ленінськими куточками та обладнаними театральними сценами були у всіх БГПР, але об'єм приміщення не був достатнім, тому вони для проведення масштабної роботи не були придатні. У клубах проводилась постановка спектаклів, читання лекцій, проведення культурних заходів і товариських судів, вечорів самодіяльності тощо. Основні звітні дані про клубну роботу надані в Додатку 5, але точних відомостей про клубну роботу з Остерському БГПР немає.
Крім того, у клубі Чернігівського БГПР надавалась ув'язненим уроки музики на роялі -за весь звітний період було дано уроків 51. Також там був організований шаховий кружок, в якому було проведено 26 занять. Стінгазет було видано в Чернігівському БГПР - 6, у Городнянському - 7 і Остерському - 4.
Гурткова робота проводилась у всіх БГПР: працювали драматичні, хорові, літературні і правові кружки, а також кружок політграмоти, до участі в яких залучались майже всі ув'язнені, що утримувались в БГПР. Жінки залучались до культурної роботи нарівні з чоловіками. Гурткова робота була поставлена майже задовільно, але відсутність досвідчених керівників все ж таки відображалась на роботі кружків, якими керували ув'язнені.
Бібліотеки при БГПР були, але вони були занадто бідні як у кількісному, так і в якісному відношенні. Усього було книг: у Чернігівському БГПР - 551, в Городнянському - 317. Ув'язнені користувались бібліотекою охоче, але бібліотеки не могли задовольнити потреб, тому приходилось користуватися книгами з інших бібліотек, чим хоча б частково задовольняти запити ув'язнених. Поповнення бібліотек не було кілька років, тому що кошти на це не відпускались, а за ті кошти, що відпускались взагалі на культурно-просвітні витрати, не можливо було не тільки поповнити бібліотеки, але і виписати достатню кількість періодичної літератури. Так, наприклад з 1 жовтня 1925 року було відпущено кредитів на всі культурно-просвітні потреби: Чернігівському БГПР - 12р. 66к., Остерському - 2р. 08к. і Городнянському -Зр. 12к. на місяць. На ці гроші виписувались в Чернігівському БГПР як місцеві, так і іногородні газети, але в недостатньому числі, а в інших БГПР виписувалась тільки місцева газета і то в дуже обмеженій кількості.
Кружки фізкультури в зв'язку з відсутністю відповідних приміщень і приладів працювали слабо.
Переходячи до оцінки культурно-просвітньої роботи серед ув'язнених, слід відзначити, що в тих матеріальних умовах, у яких ця частина знаходилась, робота ця була поставлена майже задовільно. Ув'язнені, за винятком тих, що не піддавались ніякому виправленню, цікавились культроботою і приймали в ній дійову участь, виявляючи власну ініціативу. Але робота з ліквідації неграмотності серед ув'язнених могла порушитися, тому що в той час проводилось скорочення кількості шкіл ліквідації неграмотності, і вчитель Чернігівського БГПР, що утримувався за рахунок цієї школи, був знятий з роботи. Теж саме передбачалось й в інших БГПР, але якщо в Чернігівському БГПР робота від цього могла постраждати мало, тому що були ще 3 вчителя в школі БГПР, то в інших БГПР вчителів у штаті не було, а тому робота з ліквідації неграмотності серед ув'язнених у цих БГПР могла постраждати.