12

Тема 3. Наукові основи визначення якостей менеджера

Вступ

1. Уміння управляти собою.

2. Наявність чітких особистих цінностей.

3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі.

4. Здатність постійного особистого саморозвитку.

5. Навички вирішувати проблеми.

6. Творчість та здатність до інновацій.

7. Здатність впливати на оточуючих.

8. Знання сучасних управлінських підходів.

9. Здатність керувати.

10. Уміння навчати і розвивати підлеглих.

11. Здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Вступ

Розвиток теорії сис­тем, кібернетики, економіко-математичних методів для аналізу управлінських рішень, комп´ютеризація управління сприяли активному використанню в менеджменті системного підходу, основаного на внутрішній свободі в залежності від конкретного ситуаційного стану поведінки людей.

Уже на початку 80-х років стає зрозумілим вся важливість організаційної культури як інтегруючого фактору усіх особли­востей організації – і системного і поведінського. Поведінський напрямок оцінки якостей працівників стає го­ловним, тому що він направлений на максимальне використан­ня і розвиток потенціалу керівника організації У 1982 р. англійські консультанти по управлінню М. Вудкок і Д. Френсіс видали книгу «Розкріпачений менеджер» з викла­деними ідеями підвищення ефективності управління на основі самовдосконалення менеджерів як керівників організації. Автори сформулювали визначення ефективного управління майбутнього, яке потребує наявності у менеджерів таких навичок і здібностей:

Уміння управляти собою.

Наявність чітких особистих цінностей.

Здатність встановлювати чіткі особисті цілі.

Здатність постійного особистого саморозвитку.

Навички вирішувати проблеми.

Творчість та здатність до інновацій.

Здатність впливати на оточуючих.

Знання сучасних управлінських підходів.

Здатність керувати.

Уміння навчати і розвивати підлеглих.

Здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Автори вважали, що кожний із названих факторів у рівній мірі має відношення до будь-якої ситуації, тобто вони рівноважні.

1. Уміння управляти собою

Уміння менеджера управляти собою – це турбота про себе і підтримка своєї працездатності. Важливими аспектами управління собою є:

1) підтримка фізичного здоров´я;

2) раціональний розподіл сил;

3) подолання труднощів;

4) раціональний розподіл часу.

1). Підтримка фізичного здоров´я передбачає слідкування за своєю вагою за рахунок здорового образу харчування, виконання фізичних вправ, вибору способу спортивного тренування, балансування своїм навантаженням, уникання шкідливих звичок (паління, алкоголь).

2). Раціональний розподіл сил впливає на збереження енергійності та активності менеджера на протязі довгого періоду життя. Енергійність людини зменшується або збільшується під впливом емоційних причин (гнів, страх, ревнощі, ранимість).

3). Подолання труднощів – це уникнення від стресового стану у кризовій ситуації. Якщо менеджер говорить, що він має труднощі, то це означає що він почуває себе нездатним справитись зі своїми зобов´язаннями і вимогами ситуації. Стрес – це почуття внутрішнього тиску з такими психічними проявами, як важке дихання і збільшення нервової напруги. Організм реагує на перевантаження змінами характеру мозкової активності. Під впливом стресу людина стає більш уразливою, а якість її роботи знижується. Є точка зору, що стрес є корисним, тому що він стимулює активність, що недостатня напруга приводе до погіршення морального стану, низької ефективності роботи, зниження самоповаги.

4). Раціональний розподіл часу на виконання своєї роботи вимагає від менеджера:

• бережливо відноситись до свого часу, розуміючи що це безцінний ресурс, який потребує ефективного використання;

• удосконалення вміння делегувати свої повноваження;

• здійснення планування використання часу, складаючи розклад дій для виконання оперативних і перспективних завдань.